• 3. Усунення основних причин захворювання. Якщо доведена роль інфекційного фактора в розвитку артропатій, у стартовій терапії доцільне призначення антибактеріальних, противірусних, антипаразитарних препаратів. Якщо артропатії розвиваються внаслідок мікротравм, травм, деформації суглобів, мають місце ортопедичні та хірургічні методи лікування (іммобілізація, ортези, супінатори тощо).
• 4. Санація хронічних вогнищ інфекції, які можуть підтримувати токсико-імунологічні механізми розвитку артропатій (санація носоглотки, зубів, шкірних уражень, сечовивідних шляхів тощо).
• 5. Корекція змін, які виникають у результаті патогенетичного ланцюга артропатій, – протизапальна терапія (нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїди).
• 6. Корекція зміненої імунологічної реактивності – глюкокортикоїди, цитостатики, імунобіологічні препарати.
• 7. Місцевий вплив на запальний процес в ураженому суглобі – внутрішньосуглобові ін'єкції, мазі, фізіотерапевтичні процедури.
В. Терапія функціональних порушень органів та систем при їх залученні в патологічний процес при артропатіях.
9. Реабілітаційні заходи.
Існують різноманітні підходи до терапії суглобового синдрому, які базуються на затверджених МОЗ України протоколах лікування основних нозологічних форм уражень суглобів у дітей. У випадках гострого перебігу суглобового синдрому (травматичний артрит, реактивні артропатії) терапія має бути короткотривалою, максимально ефективною із швидким досягненням клінічного результату. При хронічному перебігу запального процесу в суглобах (ювенільний ідіопатичний артрит) терапія повинна бути тривалою та безпечною для пацієнтів.
Рахіт
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суглобовий синдром у дітей“ на сторінці 4. Приємного читання.
