Суглобовий синдром у дітей

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Дефігурація – нерівномірна зміна форми суглоба внаслідок процесу в м'яких тканинах ексудативно-проліферативного характеру – випіт в окремих заворотах суглобової сумки, бурсити, ущільнення капсули (відповідає другій та третій фазі запального процесу – ексудації та проліферації).

Деформація – неправильна форма суглоба внаслідок змін кісткового скелета – розростання кісткової тканини, підвивихи, анкілози, контрактури тощо.

Порушення рухливості виявляється у вигляді обмеженості рухів, яка буває тимчасовою та постійною. Обмеження рухливості дитини уранці, що зникає протягом деякого часу, трактується як ранкова скутість, а її тривалість має велике діагностичне значення.

Ранкова скутість – виявляється після тривалого відпочинку, при наявності обмеження руху та дискомфорту у суглобі без явищ болю. Цей симптом пов'язують із фізіологічним зменшенням рівня кортикостероїдів у крові в ранішні години, акумуляцією цитокінів із запальної рідини під час сну, накопиченням та зміною в'язкості синовіального ексудату. Спостерігається, як правило, при запальних захворюваннях суглобів. Ранкова скутість оцінюється за тривалістю та інтенсивністю. Інтенсивність її, як правило, характеризує ступінь активності запального процесу. Тривалість ранкової скутості більше 1 години є одним із діагностичних критеріїв ревматоїдного артриту. На протилежність цьому при незапальних, функціональних артралгіях ранкова скутість триває менше ніж 15 хвилин.

Контрактура – зменшення обсягу руху в суглобі, яке виникає в результаті фіброзно-проліферативних (на місці запальних) змін у капсулі суглоба, у м'яких навколосуглобових тканинах. У процес залучаються сухожилля м'язів, що призводить до фіброзних змін та посилення явищ контрактури. Розрізняють згинальні та розгинальні, привідні та відвідні, ротаційні контрактури.

Таблиця 6.2. Диференціальна діагностика артралгій органічної та неорганічної природи

Органічні причиниФункціональні розлади
Біль стійкий, постійнийБіль виникає тільки вночі
Інтенсивність болю висока, дитина не забуває про нього під час розвагІнтенсивність болю невизначена, дитина забуває про нього під час розваг
Біль локалізований у суглобіБіль локалізований між суглобами
Біль визначається в одному суглобі, на одній половині тулубаДвосторонній біль
Дитина кульгає, відмовляється ходитиДитина бігає, ходить, особливо якщо відволікти
Наявні ознаки системного запального процесу: підвищення температури, зниження маси тіла, зміни лабораторних показниківВідсутні ознаки системного запального процесу
Інтенсивність болю зменшується при використанні нестероїдних протизапальних препаратів системного та місцевого використанняБіль може зменшитися після того, як дитина заспокоїться, після улюбленої їжі, питва, при улюбленому занятті

Анкілоз – відсутність рухливості в суглобі в результаті руйнування суглобового хряща, оголення субхондральго шару кістки, що провокує зменшення рухливості. Тривала відсутність рухливості призводить до формування суглоба із відсутністю суглобової щілини, появою кісткового анкілозу.

Суглобові шуми – скрипіння, хрускіт, тріск та інші звукові феномени, пов'язані із розростанням синовіальних ворсин, відкладанням фібрину, розростанням остеофітів, руйнуванням хряща. Патологічні суглобові шуми супроводжуються больовими відчуттями.

Інколи у дітей спостерігаються суглобові шуми, які не супроводжуються больовим відчуттям, виникають при найменшому русі, не поєднуються з явищами артриту. Такі шуми найчастіше виникають у підлітковому віці, при активному рості дитини, можуть спостерігатися на тлі фенотипових ознак дисплазії сполучної тканини, пов'язані з особливостями морфологічної структури синовіальної рідини та хрящової тканини. При відсутності ознак артриту ці шуми можна вважати функціональними.

Вивчення функції суглобів проводиться шляхом дослідження об'єму рухів суглобів: активних, які виконує сам хворий, та пасивних, які виконуються при зусиллях лікаря. При запальних захворюваннях спостерігається зменшення обсягу активних рухів. Пасивні рухи необхідно досліджувати дуже обережно, не викликаючи у хворої дитини негативних емоцій.

Додаткові методи обстеження при патології суглобів включають в себе лабораторні та інструментальні методи:

• Загальний аналіз крові: рівень гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, лейкоцитарна формула, ШОЕ. Анемічний синдром найчастіше спостерігається при ревматоїдному артриті та системному червоному вовчаку. Лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія спостерігаються при системному червоному вовчаку. Лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитоз виявляються при запальних захворюваннях. При запальних захворюваннях також спостерігається збільшення показників ШОЕ (ревматична лихоманка, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак). При дегенеративних та метаболічних захворюваннях ШОЕ, як правило, у нормі.

• Біохімічне дослідження крові: загальний білок, білкові фракції, креатинін, глюкоза, тимолова проба, С-реактивний протеїн (СРП), білірубін, АЛТ, ACT, креатинфосфокіназа (КФК), кальцій, фосфор, лужна фосфатаза. Активність запального процесу відображує вміст серомукоїду, показник рівня С-реактивного протеїну, підвищення вмісту фракцій α2- та γ-глобулінів.

• Посів крові допомагає виключити системний мікробний запальний процес із залученням суглобів (сепсис). При підозрі на септичний процес у диференційній діагностиці допомагає вивчення рівня прокальцитоніну крові.

• Загальний аналіз сечі (еритроцити, лейкоцити, білок, глюкоза) допомагає виключити уретроартритичні синдроми (синдром Рейтера) та вторинні ураження суглобів при захворюваннях сечовивідних шляхів.

• Морфологічне дослідження синовіальної рідини, у тому числі посів, є високоінформативним методом у плані диференціальної діагностики суглобового синдрому у дітей.

• Дослідження добової екскреції сечової кислоти допомагає виключити дегенеративні процеси в суглобах, які можуть виникати при дизметаболічних розладах в організмі дитини.

• Найбільш часто у повсякденній лікарській практиці у дітей спостерігаються реактивні артрити, які відносяться до групи інфекційних артропатій із непрямим інфікуванням суглобів. При наявності відповідної клінічної картини діагноз в основному базується на анамнестичних вказівках про хронологічний взаємозв'язок з епізодом гострої або хронічної інфекції (носоглоткової, урогенної, кишкової) та на відсутності ознак інших ревматичних захворювань.

Для визначення антигенів збудника інфекційного артриту або підвищеного вмісту в сироватці крові антитіл до нього використовують імунологічні реакції. Вони розроблені для великої кількості інфекційних агентів, тому для правильного направлення на обстеження треба відштовхуватись від загальної клінічної картини цього захворювання: стрептококова інфекція, лаймська хвороба, червона висипка, бруцельоз, ієрсиніоз; гепатит В, гонорея, мікоплазмова, хламідійна інфекція, ВІЛ-інфекція, туберкульоз тощо.

• Дослідження крові на ревматоїдний фактор (РФ) – це автоантитіла до IgG, IgM, IgA, які реагують із Fc-фрагментом IgG. Комплекс "IgG – ревматоїдний фактор" не фагоцитується, а відкладається у периваскулярному просторі, викликаючи цитотоксичні реакції, які призводять до виникнення запалення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суглобовий синдром у дітей“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей
  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями