Суглобовий синдром у дітей

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

• Визначення маркерів автоімунного запалення – це серологічні тести, які допомагають у диференціальній діагностиці основного системного захворювання, при якому виникає суглобовий синдром (визначення вмісту антинуклеарних антитіл, антитіл до двоспіральної ДНК, нуклеосомів (основний тест для системного червоного вовчака), циркулюючих імунних комплексів). Використання вказаних методик відкрило принципово нові можливості в ранній діагностиці та визначенні імунологічних субтипів системного червоного вовчака, системної склеродермії, синдрому Шарпа, поліміозиту, антифосфоліпідного синдрому та призначенні ранньої адекватної терапії.

• Циркулюючі імунні комплекси – комплекси антитіл, що синтезуються імунною системою, та антигенів, які представлені модифікованими гаптенами автоантигенами. Підвищення ЦІК може спостерігатися при автоімунних захворюваннях, при яких постійна продукція антигену супроводжується імунною відповіддю на нього.

• Визначення антитіл до модіфікованого цитрулінового вінментину (Anti-MCV) є високоспецифічною реакцією для ранньої діагностики ревматоїдного артриту.

• Антитіла до негістонових білків (антитела к Sm-soluble macroglobulin) є специфічними тільки при системному червоному вовчаку.

• Антитіла до ядерних нуклеопротеїнів (ribonucleoprotein) виявляють при СЧВ, ревматоїдному артриті, склеродермії, це діагностичний критерій змішаного захворювання сполучної тканини.

• Антитіла до нуклеосомів є високоспецифічними при СЧВ.

• Антитіла до нативної двоспіральної ДНК (double stranded DNA antibodies) виявляють при СЧВ, синдромі Шегрена, склеродермії та змішаному захворюванні сполучної тканини.

• Антитіла до денатурованої ДНК (single stranded DNA) виявляють при СЧВ, склеродермії, ревматоїдному артриті, дерматоміозиті.

• Антитіла до негістонового білка SCL-70 (scleroderma antibody) зустрічаються у хворих на системну склеродермію.

• Антитіла до Jo-1 (histidyl-tRNA synthetase) виявляються у хворих на дерматоміозит та поліміозит.

• Визначення титрів антистрептолізину О (АСЛО), який являє собою антитіла до антигена (стрептолізина) бета-гемолітичного стрептокока групи А. Є лабораторним критерієм ревматичної лихоманки. Підвищення вищевказаного показника свідчить про сенсибілізацію організму до стрептококового антигену.

• Визначення HLA В27 – єдиного антигену, який відіграє значну роль у диференціальній діагностиці автоімунних захворювань. Його виявляють у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, при хворобі Бехтерева.

• Рентгенографія суглобів (обов'язково двох симетричних) проводиться в декількох проекціях. Роль рентгенографії, як і раніше, велика, але потрібно мати на увазі, що на ранніх стадіях запальних хвороб суглобів у дітей рентгенологічних змін кісткових структур часто немає.

• Ультразвукове дослідження суглобів дозволяє оцінити м'які тканини (наявність або відсутність набряку), гіаліновий хрящ (товщину, рівномірність, структуру, поверхню), зміни синовіальної оболонки (потовщення, наявність розростань), стан суглобових сумок, заворотів, суглобової порожнини (наявність випоту), суглобові поверхні (появу кісткових остеофітів), наявність ентозиту, виявити дифузну, вогнищеву гіперплазію синовіальної оболонки, зміни ехогенності та ехоструктури синовіальної оболонки, кісти, васкуляризацію синовіальної оболонки та навколосуглобових тканин. При прогресуванні захворювання зменшується васкуляризація синовії, що може бути пов'язано з фіброзом синовіальної оболонки. Це найбільш швидкий та доступний метод виявлення запальних змін у порожнині суглоба.

• Комп'ютерна томографія дозволяє діагностувати артрит складних суглобів (крижово-клубового, підтаранного, грудиноключичного), раннє ураження кісткової тканини при туберкульозному процесі, пухлини кісток, травми хребта, таза. Але в результаті значного радіаційного навантаження в педіатрії використання КТ є досить обмеженим.

• Магнітно-резонансна томографія має високу чутливість, але треба відмітити її недостатню специфічність. При МРТ ураженого суглоба виявляються ерозії, вона дозволяє отримати зображення кісткового мозку, суглобового хряща, м'язів, сухожиль. Чутливий метод визначення навіть незначного остеонекрозу. МРТ не пов'язана із радіаційним навантаженням.

• Визначення мінеральної щільності кісткової тканини та виключення остеопенічного синдрому. Для діагностики остеопенічного синдрому та оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини використовують різні методи: ультразвукову денситометрію, одно- та двофотонну рентгенівську абсорбціометрію, кількісну комп'ютерну томографію, радіограмметрію, антропометричні, морфометричні, гістоморфометричні методи тощо.

Загальні принципи терапії уражень суглобів у дітей:

• 1. Лікування хворих із патологією суглобів повинно бути індивідуальним залежно від основного захворювання, характеру та стадії його перебігу, активності запального процесу та клініко-морфологічних уражень органів та систем.

• 2. Хворим призначається лікувальне харчування та відповідний режим.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суглобовий синдром у дітей“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей
  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями