— Стійте! — кинувся до них. — Не смійте торкатися, я сам.
Нахилившись над перекинутим стільцем, я впав на коліна перед закривавленим тілом брата і заридав. Зуфар…
Підійшов Ескалар, мовчки відімкнув замки на кайданах та звільнив Зуфарові ноги. Геліонат схвильовано стрепенувся:
— Принесіть чисте простирадло! Гарячу воду, негайно!
Я здивовано глянув на Ескалара.
— Айхо, друже, Зуфар живий.
— Що? Що ти сказав?
Я кинувся до брата. І справді, Зуфар — ще живий!
— Хвала небесам! О, Зуфаре! — і я обійняв пораненого друга.
— Тихіше, друже. Зуфара потрібно оглянути. Ти зрозумів? — Ескалар заглянув у вічі, і я відчув, що так може дивитись лише друг.
— Дякую…
— Не ти маєш дякувати, — просто відповів геліонат. — Обережно. Обережно, — вже віддавав накази слугам Ескалар, коли Зуфара акуратно перекладали на носилки.
Розділ 44
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Айхо, або Подорож до початку» автора Фариняк Оршуля на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 43“ на сторінці 8. Приємного читання.