Пильна охорона провела до невеличкого будиночка. Після бараку хатина здалася королівськими хоромами. Чиста, затишна. Давно вже я не спав на справжньому ліжку, в постелі, що пахла гірськими травами. До будинку приставили варту і без дозволу Фароса не дозволяли виходити.
Небезпека, здавалося, відступила. Я сів на край ліжка і задумався. Знав, що сифон десь поруч. А от де шукати радика, навіть не уявляв. Та раптом до кімнати увірвалась Астра.
— Ти задоволений? Як влаштувався? — наче копіюючи владного батька, запитала вона. — Може тобі щось не подобається, то я накажу покарати недолугу прислугу!
Розлючений, я зіскочив з ліжка.
— Так, Астро, звичайно! Покарай бідолашних служниць, бо постіль занадто чиста і надто гарно пахне! Що ти верзеш, послухай себе!
— Ти справді дурний, Айхо, якщо дозволяєш собі так розмовляти зі мною! — ображено відповіла мала. — Я ж тільки прийшла поцікавитись, як ти влаштувався.
— Дякую за турботу, — втомлено мовив я.
Астра запнулася, чорні очиська потеплішали і врешті-решт вона сказала:
— Я… так і не подякувала тобі… за порятунок…
— То, може, саме час сказати «дякую»! Чи Астра, дочка Фароса, не знає таких слів?!
На моє здивування, дівчина доброзичливо усміхнулась, а її обличчя стало милим, як у звичайних дівчат з рідного поселення.
— Ти дуже гарна, коли так усміхаєшся, — несподівано для себе сказав я.
Астра зашарілась і злилася з кольором червоного шовкового плаття.
— Ну досить! Це вже занадто! — вигукнула вона, знову перетворившись на задерикувату доньку пірата і розвернулась, щоб іти геть.
Не знаю чому, але я схопив за руку це дівчисько, затримав її і спокійно сказав.
— Астро, невже тобі більше подобається вселяти в людей страх і ненависть, ніж викликати повагу і симпатію?
Дівчина слухала все це, повернута спиною. Потім повільно розвернулась, підійшла впритул і так само спокійно сказала:
— Я — донька Володаря Фароса! Я не повинна хвилюватися чи подобаюсь народу, чи ні! Основне, щоб вони боялися, а отже, — поважали!
Я розгубився, не знаючи, що й відповісти. Астра зверхньо хмикнула, висмикнула руку і покинула дім, голосно грюкнувши дверима.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Айхо, або Подорож до початку» автора Фариняк Оршуля на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7“ на сторінці 1. Приємного читання.