Розділ 26

Айхо, або Подорож до початку

Коли опинились у печері, Есха посадила біля себе і змусила розповісти усе, що трапилось. Потім бабця довго ходила колами, курила люльку, а я мовчки спостерігав та все більше прислухався до себе. Щось невідоме закопошилося десь глибоко в душі. Щось таке, що начебто й було мною, але мною іншим… Нестримним, нетерплячим, неприборканим і… небезпечним. Небезпечним для себе. Це лякало, але чомусь Есці я так нічого не сказав.

Нарешті бабця зупинилась:

— Я не знаю, що все це може означати, Айхо. Але знаю, хто може допомогти.

Есха обережно посмикала плетиво сріблястої павутини, яке висіло просто над нами. Через мить з’явився Едо.

Не відриваючи очей, я пильно дивився на звичайнісінького павука. Дивне розчарування охопило мене. Невже ця комаха може знати більше за Есху?

— Як ти, друже? — тихо звернулась бабця.

Павук забігав по павутині, на якій з’являлися нові візерунки, і бабця задоволено усміхнулась:

— Я рада. А я, як завжди, потребую допомоги.

Байдуже слідкував я за діалогом. Хоча раніше віддав би багато за одну можливість бути присутнім при цьому таїнстві. Тепер для мене це був всього лиш павук і божевільна бабця, яка робить вигляд, що розуміє мову комахи. Всередині вкотре назрівало роздратування. Я струсонув головою, не розуміючи, що відбувається. Немовби хтось інший, чужий, невідомий, попри волю, диктував нові правила поведінки. На мить здалося, що божеволію. Та ні, неможливо! Перевтомився. Скоро мине.

Не розуміючи малюнків Едо, я чув лише запитання Есхи та міг тільки здогадуватись, що їй відповідають. Побалакавши про усілякі дрібниці, бабця нарешті поставила запитання, яке найбільше цікавило:

— Друже, ти знаєш щось про цього хлопчика? — і Есха, взявши за руку, підвела ближче до павука.

Едо знову забігав по павутинні. Приховувати хвилювання ставало дедалі складніше. Ноги нервово тупотіли по землі, я постійно перебивав Есху:

— Ну що? Що сказав павук?

Есха лише відмахувалась. Я ображено висмикнув руку, але бабця, незадоволено зиркнувши, нарешті відповіла:

— Едо сказав, що знає небагато. Тебе дуже мало серед розсипаного зоряного пилу.

Я розчаровано втупився на Есху. Та ж з палаючими очима схвильовано продовжила:

— Едо сказав, що ти — «той, хто кличе»!

— І що? — не приховуючи роздратування, гаркнув я.

— Думаю, він сам усе пояснить, — Есха підозріло зиркнула. — Та що з тобою, хлопче? Тебе наче підмінили! — озвучила бабця мої побоювання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Айхо, або Подорож до початку» автора Фариняк Оршуля на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 26“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи