Розділ «13.2. Баланс комерційного банку як основний звіт про його діяльність»

2) одночасне зменшення на одну і ту ж суму якої-небудь частини актив) і якої-небудь частини пасиву. Наприклад, банк заплатив готівкою за оренду приміщення 1000 грн Тут сталося зменшення готівки (активу), але в той же час зменшився і капітал банку (пасиву);

3) одночасне збільшення однієї частини активу і зменшення іншої частини активу на одну і ту ж суму. Наприклад, банк видав позику готівкою в сумі 1000 грн Тут збільшилися борги банківських дебіторів, але і зменшилася каса (тобто сталося одночасне збільшення і зменшення активу);

4) одночасне збільшення однієї частини пасиву і зменшення іншої частини пасиву на одну і ту ж суму. Наприклад, банк нарахував вкладникові відсотки в сумі 1000 грн на його вклад. Тут збільшився борг банку вкладникові, але оскільки це отримання не пов'язане з отриманням якого-небудь еквіваленту від останнього, то, отже, зменшився капітал (сталося т.ч., збільшення і зменшення пасиву).

Важливо, що більш складні обороти при банківському обліку легко можуть бути зведені до вказаних простих чотирьом змін.

По-п'яте, цінність подвійної бухгалтерії як системи обліку полягає в можливості проведення жорсткого контролю в записах. Кожен пропуск в записі як і кожен неправильний запис негайно відбивається на порушенні запису рівності сум активу і пасиву. Але не лише. Банківський баланс має і особливу форму записів, спосіб їх здійснення. Зміна кожної окремої частини пасиву і активу відзначається в особливій таблиці, званій рахунком. Вгорі цієї таблиці пишеться слово "Рахунок" разом з назвою відповідної частини активу або пасиву; у лівій стороні пишеться слово "Дебет", в правій "Кредит". На дебетовій стороні активних рахунків записується усе збільшення майнових засобів; на кредитовій - зменшення цих засобів. У пасивних рахунках, тобто рахунках, що служать для обліку частин пасиву, усі збільшення зобов'язань відзначаються в частині "Кредит", усі зменшення - в частині "Дебет". У активних рахунках, отже, завжди вище дебетовий підсумок, в пасивних — кредитовий. Перевищення дебету над кредитом (чи навпаки) називається "Сальдо". Ще одна цінність подвійної бухгалтерії полягає в тому, що відмічаючи зміни не лише в частинах майна і зобов'язань, але і в сумі капіталу, така бухгалтерія дозволяє бачити результати, досягнуті власною господарською діяльністю.

Так, величина активів — це сукупність зобов'язань банку і його власного капіталу ("золоте правило банку"). Якщо треба знайти власний капітал, то треба з активів відрахувати пасиви. Якщо активи перевищують сукупні пасиви - банк платоспроможний; різниця дорівнює реальній величині власних засобів тобто капіталу банку. В той же час, банк виявляється неплатоспроможним, якщо його зобов'язання (пасиви) перевищують активи (він має "нульовий" або негативний капітал).

Пасиви балансу комерційного банку

Не можна виконувати основні функції банків не маючи ресурсів. Пасиви — це ресурси банків. І в цій якості вони мають засадниче значення для роботи усіх структур кредитної системи; не лише банків, але і парабанківської системи: усі операції, починаючи від надання кредитів і закінчуючи придбанням канцелярською приладдя для працівників банку залежать передусім від наявних власних капіталів і засобів, які банки залучили зі сторони. Тому в економічному середовищі часто пасиви називають просто "джерелами" ресурсів банку. Саме пасиви і пасивні операції значною мірою зумовлюють умови, форми і напрями використання ресурсів (але це вже розмова про активи банку). Зрозуміло, що кожен банк прагне збільшити, наростити свій ресурсний потенціал, тобто свої пасиви.

Пасивні операції - це операції байку, в процесі яких формуються його пасиви.

До них можна віднести:

1) первинну емісію цінних паперів комерційного банку;

2) капіталізацію частини його прибутку;

3) кредити і кредиторську заборгованість інших юридичних осіб;

4) залучення засобів клієнтів у вклади.

Таким чином, усі пасиви можна умовно розділити на дві великі групи:

1) власні;

2) залучені.

Розглянемо їх детально.

Власний капітал банку. Він включає: капітал, сформований із засобів засновників банку; акціонерні капітали, залучені в процесі діяльності банку; прибуток банку; інші засоби, прирівняні до власного капіталу.

Для розрахунку власного капіталу існує методика, розроблена НБУ. Про неї мова піде нижче. Тут же відмітимо, що це важливо для визначення співвідношення між власним і залученим капіталом будь-якого банку. Цей показник може бути різним: 0,04; 0,07; 0,05 тощо. В ньому закладена регулююча роль НБУ за діяльністю комерційних банків. Зрештою, від нього залежить діяльність банку, і те, куди вона спрямована: на приріст власного капіталу чи на ризикові кредити, повернути які, як показує практика, іноді неможливо. Іншими словами, встановлюючи показник співвідношення власного і залученого капіталу, НБУ впливає на кредитно-банківську політику будь-якого комерційного банку, пропонує орієнтири її здійснення.