Розділ «13.2. Баланс комерційного банку як основний звіт про його діяльність»

- термінові вклади і депозити клієнтів банку, у тому числі терміном

- більше одного року;

- вклади громадян;

- кредити, отримані у інших банків, в т.ч. НБУ;

- кредитори і інші зобов'язання банку:

- інші пасиви з їх розшифровкою.

Вивчення пасивних статей балансу може орієнтувати на стан ліквідності банку, на виявлення стійкості кредитних ресурсів банку, його прагнення залучити кошти на чітко обумовлені терміни. Це важливо, оскільки вклади до запитання, які можуть бути вилучені вкладниками у будь-який момент, звичайно, зменшують стійкість банку.

У зв'язку з цим, НБУ регулює діяльність комерційних банків. Одним з елементів такого регулювання є розробка економічних нормативів і вимоги їх дотримання. До таких нормативів належать:

1) мінімальний розмір капіталу банку:

2) граничне співвідношення між розміром статутного капіталу банку сумою його активів з урахуванням оцінки ризику;

3) показники ліквідності банку;

4) мінімальний розмір обов'язкових резервів, що депонуються в НБУ;

5) мінімальний розмір ризику на одного позичальника:

6) обмеження розмірів валютного і курсового ризиків;

7) обмеження використання залучених депозитів для придбання акцій підприємств. Можуть, при необхідності, встановлюватися і інші нормативи.

Формування статутного капіталу за рахунок випуску акцій. Це одна з дуже ефективних форм збільшення статутного капіталу банку. Випуск власних акцій цікавить їх власників отримуваними на них дивідендами. Емітуючи випуск різних акцій, банк проводить свою фінансову політику.

Випуск акцій - складна процедура, включає ряд етапів (приймається рішення на правлінні банку, готується проспект з інформацією про випуск: він реєструється в НБУ, публікується у пресі; потім проводиться реєстрація підсумків випуску і підсумки знову публікуються).

Оплачуються акції гривнями, іноземною валютою або матеріальними цінностями (транспорт, госпінвентар, інші матеріальні активи), іноді банки користуються "безпаперовою технологією" - замість акцій видають розписки - сертифікати, а сума внеску реєструється в електронному терміналі. НБУ встановив також порядок реалізації комерційними банками акцій, що емітувалися. Виручені за акції грошові кошти не зразу зараховуються до статутного фонду, а осідають в спеціальному накопичувальному рахунку. Після реєстрації підсумків випуску акцій ці грошові кошти перераховуються на основний — кореспондентський рахунок банку. Розглянувши виниклі протести і скарги покупців акцій, зареєструвавши підсумки їх емісії, банк представляє звіт в Управління цінних паперів НБУ. Після реєстрації емісії (визнавши її правильною) НБУ видає банку відповідний лист і копію зареєстрованого звіту. Потім у пресі (де публікувалися повідомлення про попередній випуск акцій) публікуються підсумки випуску; при цьому банк сам відбирає інформацію, яку вважає потрібною, а також способи і місце, де можна познайомитися з повною інформацією про емісію акцій. Потім реалізуються усі недореалізовані акції впродовж року з дня реєстрації випуску; потім проводяться доплати по акціях впродовж року і, нарешті, усі кошти перераховуються до статутного фонду. Крім того, банки, що випускають акції, повинні щорічно звітувати перед НБУ після попереднього ознайомлення із звітом усіх акціонерів.

Кредитний потенціал банку. Теоретично пасиви банку складаються з власного капіталу, залучених і інших ресурсів, тому зупинитися на раніше сказаному було б недостатнім. Пасиви банку багато в чому визначають його кредитний потенціал. Цей потенціал характеризує можливості банку надавати позики. Величина його залежить від розміру мобілізованих банком коштів (за мінусом суми, що направляється ятя формування резерву і перераховується НБУ). Проте, окрім залучених коштів на рахунки підприємств і вклади населення в балансі відбиваються також боргові зобов'язання банку, тобто кредити, отримані від інших банків, і заборгованість кредиторська.

Кредитний потенціал залучає також ресурси, що виступають в якості резерву для забезпечення ліквідності, а саме: залишки готівки в касі банку; залишки валюти на валютному рахунку; кошти фонду регулювання кредитних ресурсів; придбані облігації держпозик тощо. Ось ці суми віднімаються з суми пасиву при розрахунку кредитного потенціалу.