Розділ «13.2. Баланс комерційного банку як основний звіт про його діяльність»

По-друге, слабке використання технічних засобів.

По-третє, систематичне зростання надходжень від продажу іноземної валюти.

Грошова готівка в установах банку розподіляється на дві великі групи: а) резервні фонди і б) оборотну касу. Гроші, що знаходяться в резервних фондах є не випущені в обіг гроші (чи вже вилучені із обігу). Використання цих грошей вимагає відповідного дозволу НБУ. Гроші, що знаходяться в оборотній касі, це гроші випущені в обіг. їх використання, тобто видача з каси не вимагає додаткового дозволу НБУ.

Банківська система зацікавлена в прискоренні касового обслуговування. З цією метою запроваджуються сучасні системи електронних банківських послуг. До їх числа відноситься, наприклад, встановлення автоматів - касирів (банкоматів), які можуть знаходитися в різних місцях. їх застосування веде не лише до розширення операцій по прийому і видачі готівки, оформленню операцій по вкладах, але і дозволяє проводити ці операції цілодобово.

Взагалі, безперебійне касове обслуговування клієнтів є не лише показником, що позитивно характеризує роботу банку, але і його найважливішим обов'язком. Раніше існували обмеження в отриманні клієнтурою готівки. Держбанк СРСР вимагав суворого контролю за витрачанням фондів споживання (раніше усього фонду зарплати). Тим самим банки виконували невластиві йому функції.

Нині НБУ затвердив новий порядок ведення касових операцій. При дотриманні цього порядку касові операції сприяють значному поліпшенню обслуговування клієнтів банку. З іншого боку, касові операції, як активні операції, приносять банку прибуток.

Кредитні операції. Вони належать до основних активних операцій і передбачають видачу і повернення банківських позик. Розміщуючи кредитні ресурси у вигляді позик, банк "заробляє" гроші у вигляді позикового відсотка. Кредитування здійснюється відповідно до вищеназваних принципів (терміновість, цільовий характер, платність, забезпеченість тощо) і має. відповідати певним вимогам і умовам.

По-перше, кредити видаються тільки у межах ресурсів, які має банк. Кожен кредит, розмір якого перевищує 10% власного капіталу банку вважається великим і про нього повідомляється НБУ. Сукупна заборгованість по кредитах не може перевищувати 25% власних засобів комерційного банку, а загальний розмір кредитів, які надав банк усім позичальникам з урахуванням усіх його забалансових зобов'язань (100%) не може перевищувати восьмикратного розміру власних засобів банку.

По-друге, кредитування банком клієнтів здійснюється при обов'язковому дотриманні економічних нормативів регулювання банківської діяльності, зокрема формування обов'язкових, страхових і резервних фондів. Позики видаються усім суб'єктам господарювання незалежно від форми власності за умови, що позичальник є юридичною особою, зареєстрованою як суб'єкт підприємницької діяльності або фізичною особою.

По-третє, рішення банку про кредитування клієнта приймається колегіально кредитним комітетом або комісією банку, оформляється протоколом і здійснюється тільки у межах кредитної політики банку, яка включає: пріоритетні напрями кредитування; об'єми кредитів, узгоджені з кредитним портфелем банку; граничні розміри кредиту на одного позичальника; методи оцінки фінансового стану і кредитоспроможності позичальника; рівень процентної ставки тощо.

По-четверте, оскільки усі кредити видаються тільки на комерційних умовах, банк зобов'язаний:

- враховувати кредитоспроможність позичальника, його фінансову стабільність, рентабельність, ліквідність;

- кредитувати види діяльності позичальника, передбачені статутом банку:

- враховувати власне майно позичальника, а також те, що він (позичальник) повинен сам брати участь у фінансуванні об'єкта, що кредитується, своїм капіталом, а не вирішувати проблеми виключно за рахунок кредиту банку.

По-п'яте, банкам заборонено видавати кредити на покриття збитків господарської діяльності позичальника; на формування і поповнення статутного фонду клієнта; на внесення клієнтом платежів до бюджету і в позабюджетні фонди; підприємствам, проти яких порушена справа про банкрутство; підприємствам, у яких відсутня страховка на випадок можливих збитків від недопостачань товарно-матеріальних цінностей; підприємствам, які допустили прострочену заборгованість по раніше отриманих позиках або несплатили відсотки.

По-шосте, незабезпечені кредити банки можуть надавати тільки у рамках власних коштів, лише клієнтам із стійким фінансовим станом або інсайдерам банку і то лише в сумі, яка не перевищує 50% номінальної вартості акцій банку, які знаходяться у власності інсайдерів (інсайдер - фізична або юридична особа, яка мас доступ до конфіденційної інформації банку, Його філій або дочірніх фірм завдяки своєму положенню або родинних зв'язках (наприклад, акціонери з 10% і більшою часткою в статутному фонді, керівники банку тощо).

Кредитні операції банку надзвичайно різноманітні. Наприклад, операції, пов'язані з придбанням (обліком) векселів або використанням їх як застави, відносять до обліково-кредитових. Взагалі кредитні операції можна розділити на групи по таких категоріях:

тип позичальника;

спосіб забезпечення;

термін кредитування;