Розділ «13.2. Баланс комерційного банку як основний звіт про його діяльність»

об'єкт кредитування;

вид рахунку:

порядок видачі грошей;

метод погашення;

порядок картування і погашення відсотків;

міра ризику.

В деяких випадках може бути використаний механізм кредитування, "стенд-бай", коли застосовується т.з. буферний кредит, револьверний, ломбардний, поновлюваний кредит і інші його форми. Проте важливо, що усі вони є активними, використовуються банком для отримання прибутку при раціональному розподілі ризиків по окремих видах операцій і підтримці ліквідності.

Інвестиційні операції. При розгляді активних операцій банку треба врахувати одну важливу обставину: кредитні операції (коротко- або довгострокові) здійснюються за клопотанням позичальників; але банк може виявити власну ініціативу - вкладати свої кошти в купівлю цінних паперів або у формування основного капіталу інших підприємств. Такі вклади здійснюються з метою отримання прибутку (чи досягнення якого-небудь соціального ефекту) і визначаються як інвестиції. Тому інвестиційна діяльність означає вкладення коштів банку на відносно тривалий період часу.

Залежно від того, куди вкладаються кошти банку - в безпосереднє виробництво (на будівництво нових об'єктів, придбання техніки, розширення виробництва тощо) чи в придбання цінних паперів і надання власних коштів в довгострокові позики, банківські інвестиції розділяються прямі і портфельні. Останні, пов'язані з придбанням боргових зобов'язань у вигляді акцій, облігацій, векселів, сертифікатів тощо, ще називають фондовими інвестиціями, а діяльність банку в цьому напрямі — фондовою діяльністю комерційного банку.

Банки купують акції різних підприємств, корпорацій, акціонерних товариств, бірж, акції і цінні папери інших банків і формують свій портфель цінних паперів. їх інтерес в такій торгівлі простий - вони отримують свій дохід у вигляді дивідендів. Цим пояснюється те, що багато комерційних банків, як і центробанки держав, організовуються як акціонерні банки, тобто виступають в ролі емітентів цінних паперів, що надходять на ринок.

У зв'язку з інвестиційною і фондовою діяльністю банків треба враховувати наступне.

По-перше, банківські інвестиції—це не лише прибуток, але і створення вторинних ліквідних резервів для задоволення потреби в коштах, яка може виникнути через відкликання клієнтами банку своїх депозитів або унаслідок збільшення заявок на позики, які перевищують готівкові кредитні ресурси банку. Інвестуючи кошти банк: убезпечує свої грошові кошти, диверсифікує їх, забезпечує їх дохід і ліквідність.

По-друге, банківські інвестиції відіграють важливу роль в організації руху не лише грошових ресурсів економіки, що являє собою фінансовий ринок, а також в русі позикового капіталу, що представляє позиковий ринок, і сфері дії ринку цінних паперів. Отже, банківська діяльність в інвестиційній, кредитній і фінансовій сферах може бути розглянута як важливий чинник формування інфраструктури ринкової економіки в цілому.

По-третє, банківським інвестиціям властиві чинники ризику, а саме:

1) кредитний ризик пов'язаний з тим, що фінансові можливості емітента зменшуються настільки, що для нього стає неможливим виконання своїх фінансових зобов'язань, тобто виплати прибутків у вигляді дивідендів, відсотків, погашення своїх цінних паперів;

2) фінансовий ризик витікає з невизначеності змін на ринку цінних паперів як об'єкта вкладень;

3) процентний ризик пов'язаний з фіксацією відсотка по облігаціях у момент їх випуску в обіг при вільному коливанні ринкових ставок.

У зв'язку з наявністю такого роду ризиків, проведення інвестиційної діяльності банком викликає необхідність систематичного аналізу величини ризиків і розробки методів щодо їх запобігання. Безперервний і кваліфікований контроль за станом ринку цінних паперів зумовлює захист від збитків і втрати ліквідності банком.

У зв'язку з інвестиційною діяльністю банків виникає ще одне дуже серйозне питання про її межі. Деякі економісти вважають, що діяльність банків на ринку цінних паперів має обмежуватися: банки це потужний фінансовий апарат, що має великі можливості в порівнянні з іншими фінансовими установи, тому вони неминуче стануть монополістами на цьому ринку і врешті заважатимуть його розвитку.

Є і інша точка зору, і її висловлюють переважно самі банкіри: банк в сучасних умовах є найбільш підготовленою організацією, що має кваліфікований апарат, який вникає в ринок цінних паперів і сприяє його розвитку.