Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Примітка 23. Здатність до біоакумуляції виявляє багато пестицидів. У навколишньому середовищі її визначають шляхом визначення вмісту певного пестициду на різних трофічних рінях.

Кількісним способом біоакумуляцію окреслює величина, яка називається коефіцієнтом біоакумуляції К:

У табл. 5.7 наведено величини коефіцієнта біоакумуляції для певних пестицидів.

Таблиця 5.7

Коефіцієнти акумуляції К пестицидів

ПестицидКоефіцієнт акумуляції К
ДДТ1 • 105
DMDT1 • 104
γ-хцг1 • 103
Карбарил5• 102
Паратіон5 • 102
2,4-D1,0
МХФК1.0
Атразин5,0
Симазин6,0
Лінурон1 • 102
Альдрин7 • 104
Діельдрин5• 104

Коефіцієнт біоакумуляції пов'язаний прямою математичною залежністю з коефіцієнтом розподілу октанол/вода, Ков, який часто згадують у літературі:

Примітка 24. Ідеальний пестицид має бути токсичним вибірково, тобто повинен нищити тільки конкретних шкідників плодів рослин, в той час як для широко взятих рослинних і тваринних організмів, а також людей він має бути нешкідливим. Натомість з-поміж ксенобіотиків, що використовуються, знаходяться відомі канцерогени, мутагени і тетрагени. Найбільш небезпечною групою є галогенопохідні, наприклад, 2,4-D, ДДТ, хлорфенол. Використання і виробництво деяких з них (ДДТ) було заборонено в більшості країн Європи і в США (заборона виробництва ДДТ у Польщі є обов'язковою від 1973 р.).

При визначенні токсичності пестициду беруться до уваги такі критерії, як здатність зазнавати деградації, здатність зазнавати біоакумуляції, а також величина середньої летальної дози ЛД50. До кількісного опису токсичності пестицидів практично має відношення ця остання величина по відношенню до певного організму, що є тестовим. У табл. 5.8 подано розподіл пестицидів на чотири класи токсичності, при цьому дозу ЛД50 визначено по відношенню до риб.

Таблиця 5.8

Класи токсичності пестицидів по відношенню до риб

КласЛД50 [мг/дм3]*
Ідо 0,5
II0,5-5,0
III5,0-50
IVпонад 50
Примітка · * – концентрація пестициду у водному середовищі

Токсичність пестицидів по відношенню до живих організмів є дуже різною. Вона залежить від суб'єктивних індивідуальних рис, від способу і форми потрапляння пестициду до організму. Заслуговує на увагу факт багатократно (100-1000 разів) більшої токсичності по відношенню до водних організмів, ніж по відношенню до ссавців і людини.

Належність пестициду до конкретного класу можна певною мірою передбачити, якщо знати його фізичні властивості і хімічну структуру. Наприклад, ліпофільність (значно ліпофільними є хлорорганічні сполуки) полегшує проникнення препарату через шкіру. Кількісним способом фізико-хімічні характеристики, що визначають біологічну активність пестициду, окреслює його коефіцієнт розподілу в системі октанол/вода, Ков. Чим вища величина Ков, тим вищою є біологічна активність сполуки. На біологічну активність також впливають хімічна структура та її зміни. Окремі "елементи" молекули сполуки стають відповідальними за її конкретні властивості, а саме:

• впровадження або подовження алкільної групи спричиняє зростання ліпофільності, що часто виявляється як зростання адсорбції пестициду;

• розгалужені алкільні ланцюжки ускладнюють реакції окислення в низці метаболічних процесів, що збільшує стійкість пестициду;

• атоми хлору у вуглецевому скелеті збільшують ліпофільність і блокують можливості метаболічних процесів шляхом гідроксилювання, що робить пестицид здатним чинити опір деградації;

• ацилювання або алкілування груп -ОН, -NH знижує полярність сполуки, змінює її адсорбційні здатності і збільшує токсичність.

Деякі пестициди, що є маленькими часточками, впливають на живі організми попри блокування так званих рецепторів, тобто активних структурних одиниць білка, які відповідають за перебіг конкретних процесів життєздатності. Хибний рецептор, наприклад, молекула фосфорорганічного або карбамінового інсектициду поєднується з рецептором ензиму ацетилхоліноетерази, блокуючи гідроліз ацетохоліну, що виявляється в характерному подразненні нервової системи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами
  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ