Стійкість пестицидів можна оцінити також за допомогою так
званого періоду напіврозпаду t50, або часу, після проходження якого половина кількості препарату зазнає хімічних змін (табл. 5.4 і 5.5).
Таблиця 5.4
Період напіврозпаду пестицидів у воді за Е. Безак-Мазур [13]
| Пестициди | Т50 [дні] | Стійкість |
| ДДТ | 100 % – 4 тижні | |
| DMDT | 1,39-29,36 | 20-38 тижнів |
| Гама-ХЦГ | 1,38-37,87 | |
| Токсафен | 9-10 років | |
| Ендосульфан | ЗО % – 2 тижні; 5 % – 4 тижні | |
| Хлорфенвінфос | 4,05-9,02 | 0 -10 % – 40 днів |
| Малатіон | 10-25 % – 2 тижні; 0 -10 % – 4 тижні | |
| Трихлорофон | знаходили через 256 днів | |
| Дихлорфос | 62 дні при 20 ОС | |
| Карбарил | 1,16-2,67 | 5 % – 2 тижні 0 % – 4 тижні |
| Пропоксур | 0,70-2,36 | 50 % – 2 тижні 30 % – 4 тижні |
| Паратіон | 50 % – 2 тижні 30 % – 4 тижні | |
| Метилпаратіон | 11 % – 2 тижні 0 % – 4 тижні | |
| 2,4-D | 5,14-14,62 | 1 % за 30 днів |
| МХФК | 5,62-20,62 | 10 % за 21-70 днів |
| Атразин | 2,72-3,21 | дані відсутні |
| Симазин | 2,37-3,84 | дані відсутні |
| Лінурон | 5,90-7,12 | 20 % – 4 тижні 0 % – 3-8 тижнів |
| Монолінурон | 3,84-6,38 | 0-30 % – 4 тижні |
| Альдрин | 40 % – 4 тижні | |
| Діельдрин | 100 % – 8 тижнів |
Таблиця 5.5
Період напіврозпаду пестицидів у ґрунті за Е. Безак-Мазур [13]
| N п/п | Пестициди | Т50 |
| 1. | ДДТ | 3-10 років |
| 2. | DMDT | 200 днів |
| 3. | γ-ХЦГ | 1 рік |
| 4. | Токсафен | 4-16 років |
| 5. | Хлорфенвінфос | 60 днів |
| 6. | Малатіон | 1 тиждень |
| 7. | Трихлорофон | 140 днів |
| 8. | Карбарил | 8 днів |
| 9. | Паратіон | 7-20 днів |
| 10. | Метилпаратіон | 2-60 днів |
| 11. | 2,4-D | 10-30 днів |
| 12. | МХФК | 30-180 днів |
| 13. | 2,4,5-Т | 5 місяців |
| 14. | Атразин | 300-500 днів |
| 15. | Симазин | 200-400 днів |
| 16. | Лінурон | 120 днів |
| 17. | Альдрин | 14 років |
| 18. | Діельдрин | 1 -7 років |
Як випливає з наведених даних, найбільш стійкими в навколишньому середовищі є пестициди з групи хлорорганічних сполук.
У навколишньому середовищі пестицид зазнає розкладу (деградації). Цей процес зумовлений специфічним впливом мікроорганізмів, хімічними і фотохімічними реакціями. Ця деградація відбувається в декілька етапів: окислення, відновлення, гідроліз. Іноді відбуваються вільнорадикальні реакції. Іони деяких металів можуть виконувати роль своєрідних каталізаторів реакцій деградації пестицидів.
У табл. 5.6 наведено приклади, що ілюструють окремі етапи деградації. Пестициди, які містять амінові групи, наприклад, симазин, у реакції окислення дають нітрозоаміни. Альдрин, гептахлор унаслідок мікробіологічного окислення утворюють епоксиди. Окислення або заміщення на сірку в паратіоні, що відбувається під впливом ґрунтових мікроорганізмів, метаболізує його до параоксану, сполуки з сильнішими токсичними властивостями і більшою здатністю до нищення комах, ніж попередня сполука. Реакція гідролізу, наприклад, ефірного зв'язку в дихлорфеноксиоцтовій кислоті (2,4-D) або карбарилу становить початковий етап деградації цього класу пестицидів. Гідролізу зазнають також амідні сполуки, які присутні в феніламідних (пропіаніл) або в фенілмочевинних (лінурон) пестицидах.
До своєрідних реакцій деградації, яких зазнають хлорпохідні (галогенопохідні), належать реакції дегалогенування, що полягають у заміщенні атому (атомів) галогену воднем. Унаслідок реакції дегалогенування ДДТ змінюються на ДДЕ і ДДД (рис. 5.3).
Таблиця 5.6
Реакції деградації пестицидів за В. Преждо, Л. Новаковським [28]
| Вихідний продукт | Тип реакції деградації | Кінцевий продукт |
| Окислення | ||
| Окислення | ||
| Окислення | ||
| Відновлення | ||
| Гідроліз |
Рис. 5.3. Метаболіти ДДТ
Швидкість процесів деградації пестицидів залежить від багатьох чинників, з-поміж яких варто виділити такі:
• полярність (полярні пестициди як такі, що легше розчиняються і швидше адсорбуються, легше зазнають розкладу);
• присутність атомів, які здатні до нуклеофільного заміщення (наприклад, атоми хлору полегшують деградацію під час гідролізу);
• температура (зростання температури збільшує активність мікроорганізмів, що є каталізаторами окремих етапів процесу деградації);
• pH (зазвичай лужна реакція навколишнього середовища збільшує швидкість деградації).
Говорячи про деградацію, варто пам'ятати, що внаслідок багатоетапного процесу розкладу можуть утворитися метаболіти, які є не менш токсичними, ніж вихідна речовина, а часом є набагато більш токсичні, порівняно з нею, наприклад, метаболіти метоксихлору.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами“ на сторінці 2. Приємного читання.
