Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами

Транскордонні проблеми токсикології довкілля

Стійкість пестицидів можна оцінити також за допомогою так

званого періоду напіврозпаду t50, або часу, після проходження якого половина кількості препарату зазнає хімічних змін (табл. 5.4 і 5.5).

Таблиця 5.4

Період напіврозпаду пестицидів у воді за Е. Безак-Мазур [13]

ПестицидиТ50 [дні]Стійкість
ДДТ100 % – 4 тижні
DMDT1,39-29,3620-38 тижнів
Гама-ХЦГ1,38-37,87
Токсафен9-10 років
ЕндосульфанЗО % – 2 тижні; 5 % – 4 тижні
Хлорфенвінфос4,05-9,020 -10 % – 40 днів
Малатіон10-25 % – 2 тижні; 0 -10 % – 4 тижні
Трихлорофонзнаходили через 256 днів
Дихлорфос62 дні при 20 ОС
Карбарил1,16-2,675 % – 2 тижні 0 % – 4 тижні
Пропоксур0,70-2,3650 % – 2 тижні 30 % – 4 тижні
Паратіон50 % – 2 тижні 30 % – 4 тижні
Метилпаратіон11 % – 2 тижні 0 % – 4 тижні
2,4-D5,14-14,621 % за 30 днів
МХФК5,62-20,6210 % за 21-70 днів
Атразин2,72-3,21дані відсутні
Симазин2,37-3,84дані відсутні
Лінурон5,90-7,1220 % – 4 тижні 0 % – 3-8 тижнів
Монолінурон3,84-6,380-30 % – 4 тижні
Альдрин40 % – 4 тижні
Діельдрин100 % – 8 тижнів

Таблиця 5.5

Період напіврозпаду пестицидів у ґрунті за Е. Безак-Мазур [13]

N п/пПестицидиТ50
1.ДДТ3-10 років
2.DMDT200 днів
3.γ-ХЦГ1 рік
4.Токсафен4-16 років
5.Хлорфенвінфос60 днів
6.Малатіон1 тиждень
7.Трихлорофон140 днів
8.Карбарил8 днів
9.Паратіон7-20 днів
10.Метилпаратіон2-60 днів
11.2,4-D10-30 днів
12.МХФК30-180 днів
13.2,4,5-Т5 місяців
14.Атразин300-500 днів
15.Симазин200-400 днів
16.Лінурон120 днів
17.Альдрин14 років
18.Діельдрин1 -7 років

Як випливає з наведених даних, найбільш стійкими в навколишньому середовищі є пестициди з групи хлорорганічних сполук.

У навколишньому середовищі пестицид зазнає розкладу (деградації). Цей процес зумовлений специфічним впливом мікроорганізмів, хімічними і фотохімічними реакціями. Ця деградація відбувається в декілька етапів: окислення, відновлення, гідроліз. Іноді відбуваються вільнорадикальні реакції. Іони деяких металів можуть виконувати роль своєрідних каталізаторів реакцій деградації пестицидів.

У табл. 5.6 наведено приклади, що ілюструють окремі етапи деградації. Пестициди, які містять амінові групи, наприклад, симазин, у реакції окислення дають нітрозоаміни. Альдрин, гептахлор унаслідок мікробіологічного окислення утворюють епоксиди. Окислення або заміщення на сірку в паратіоні, що відбувається під впливом ґрунтових мікроорганізмів, метаболізує його до параоксану, сполуки з сильнішими токсичними властивостями і більшою здатністю до нищення комах, ніж попередня сполука. Реакція гідролізу, наприклад, ефірного зв'язку в дихлорфеноксиоцтовій кислоті (2,4-D) або карбарилу становить початковий етап деградації цього класу пестицидів. Гідролізу зазнають також амідні сполуки, які присутні в феніламідних (пропіаніл) або в фенілмочевинних (лінурон) пестицидах.

До своєрідних реакцій деградації, яких зазнають хлорпохідні (галогенопохідні), належать реакції дегалогенування, що полягають у заміщенні атому (атомів) галогену воднем. Унаслідок реакції дегалогенування ДДТ змінюються на ДДЕ і ДДД (рис. 5.3).

Таблиця 5.6

Реакції деградації пестицидів за В. Преждо, Л. Новаковським [28]

Вихідний продуктТип реакції деградаціїКінцевий продукт
Окислення
Окислення
Окислення
Відновлення
Гідроліз

Метаболіти ДДТ

Рис. 5.3. Метаболіти ДДТ

Швидкість процесів деградації пестицидів залежить від багатьох чинників, з-поміж яких варто виділити такі:

• полярність (полярні пестициди як такі, що легше розчиняються і швидше адсорбуються, легше зазнають розкладу);

• присутність атомів, які здатні до нуклеофільного заміщення (наприклад, атоми хлору полегшують деградацію під час гідролізу);

• температура (зростання температури збільшує активність мікроорганізмів, що є каталізаторами окремих етапів процесу деградації);

• pH (зазвичай лужна реакція навколишнього середовища збільшує швидкість деградації).

Говорячи про деградацію, варто пам'ятати, що внаслідок багатоетапного процесу розкладу можуть утворитися метаболіти, які є не менш токсичними, ніж вихідна речовина, а часом є набагато більш токсичні, порівняно з нею, наприклад, метаболіти метоксихлору.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транскордонні проблеми токсикології довкілля» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТОКСИКОЛОГІЯ – БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

  • Чинники, які зумовлюють токсичність

  • Токсикологія навколишнього середовища

  • Токсичний ефект

  • Метаболізм токсинів

  • Методи дослідження токсичності

  • Токсичний вплив ксенобіотиків

  • Мутагенний вплив

  • Алергійний вплив

  • Критерії оцінки впливу токсикантів на екосистеми

  • Розділ 2. ВАЖКІ МЕТАЛИ (ВМ) В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Характеристики токсичних металів

  • Токсичність важких металів

  • Метали у воді

  • Фізико-хімічні рівноваги іонів металів у водному середовищі

  • Метали в ґрунті

  • Метали в повітрі

  • Характеристика окремих важких металів у навколишньому середовищі

  • Токсичність

  • Свинець

  • Токсичність свинцю і його сполук

  • Кадмій

  • Токсичність кадмію і його сполук

  • Хром

  • Токсичність хрому та його сполук

  • Розділ 3. ПОЛІЯДЕРНІ АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ (ПАВ)

  • Джерела забруднень ПАВ

  • ПАВ у водному середовищі

  • ПАВ у ґрунті

  • ПАВ в атмосфері

  • ПАВ у продуктах харчування

  • Токсичність ПАВ

  • Розділ 4. ХЛОРОВАНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ (ХОС)

  • Галогеновуглеводні в навколишньому середовищі

  • Токсичність галогеновуглеводнів

  • Фреони

  • Поліхлорбіфеніл

  • Токсичність біфенілу

  • Діоксини

  • Джерела діоксинів у навколишньому середовищі

  • Спалювання відходів і діоксинів

  • Токсичність діоксинів

  • Діоксини в навколишньому середовищі

  • Норми діоксинів у навколишньому середовищі

  • Розділ 5. ПЕСТИЦИДИ

  • Джерела забруднень навколишнього середовища пестицидами
  • Фізико-хімічні перетворення пестицидів у навколишньому середовищі

  • Ґрунтове середовище

  • Повітряне середовище

  • Унормування концентрацій пестицидів

  • Характеристика окремих пестицидів

  • Гексахлорциклогексан (ГХЦГ)

  • Розділ 6. ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

  • Детергенти в навколишньому середовищі

  • Розділ 7. РАДІОНУКЛІДИ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • Одиниці випромінювання

  • Джерела випромінювання

  • Біологічний вплив іонізуючого випромінювання

  • Ядерна енергетика

  • Розділ 8. НАФТОГАЗОПРОДУКТИ, НАФТОШЛАМИ

  • Розділ 9. ХІМІЧНА ЗБРОЯ (ХЗ) ЯК ЧИННИК ВІДТЯГНУТОЇ КАТАСТРОФИ

  • Методи знищення (поховання) хімічної зброї (отруйних речовин)

  • Розділ 10. ПРОБЛЕМИ НОРМУВАННЯ РІВНЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННИХ ЧИННИКІВ І ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Недоліки нормативних показників, що використовуються

  • Рекомендовані нормативні показники

  • БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДІЇ ЕКОТОКСИКАНТІВ

  • Вимоги, які висуваються до біоіндикаторів

  • Біоіндикація забруднень наземних екосистем

  • Ґрунтова мезофауна

  • Біоіндикація в прісноводних екосистемах

  • Морські екосистеми

  • Біотестування і біоідентифікація забруднень

  • ПРОБЛЕМИ ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕНОСУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

  • Забруднення повітря

  • Забруднення повітря автомобілями

  • Транскордонне забруднення повітря сполуками сірки та азоту

  • Методологія підходу до вирішення питань попередження забруднення атмосфери

  • Нормування в області радіаційної безпеки

  • Забруднення води

  • Транскордонні переноси "брудної дюжини"

  • Глобальний смог над Землею

  • Оцінка основних шляхів перенесення забруднюючих речовин

  • "Візьмемось за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці!" (Б. Окуджава)

  • ГЛОСАРІЙ