Він обережно поклав його переді мною, щоб я подивився.
— Ти мені віриш? — спитав він.
— Так, авжеж.
Забуття… Невже він справді зробить це? Невже посміє?
— Гаррі, — тихо сказав він, — ти спитав мене, звідки я знаю про твій… стан. Звідки я знаю про твоє минуле життя, чому я вірю тобі, коли ти кажеш, що вже вмирав.
— Розкажи.
— А що… — бурмотів він. — Що як ми з тобою вже зустрічалися раніше? Що як я знав, уже при першій нашій зустрічі, що це не перше твоє життя, що ти… особливий? Що як скажу, що ми з тобою були друзями не десять, не двадцять або тридцять років, а століття? Що як я скажу, що намагаюся захищати тебе вже дуже довго? Ти мені повіриш?
— Я… Не знаю. Я не знаю, що й сказати.
— Ти довіряєш мені? — нетерпляче повторив він.
— Я… так. Так, довіряю, але послухай, усе це…
— Я хочу, щоб ти надів ось це, — його рука легко лягла на корону з дротів. — Ти є набагато більшим, ніж ти знаєш, Гаррі, набагато більшим. Ти думаєш, що це твоє… друге?.. Друге життя? Але це не так. Ти прожив сотні років. У тебе… такий великий досвід. Ось це допоможе тобі згадати.
Який щирий відданий погляд, яке співчуття на обличчі!
Я подивився на корону, а потім знову на Вінсента.
Авжеж, це не була допомога згадати.
Авжеж, він хотів, щоб я забув.
Забув усі ті часи, всі ті роки… Гірше того, мене турбувало ще одне питання. У 1966 році Вінсент, щоб змусити мене забути, скористався тогочасними технологіями, і я не забув. Але цього разу… Ця технологія випереджала попередню щонайменше на п'ятдесят років, і я не мав гадки, жодної гадки, чи зможе моя свідомість це пережити.
— Ти віриш мені, Гаррі?
— Стільки всього відразу…
— Якщо тобі потрібен час, щоб подумати…
— То ти кажеш…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста» автора Клер Норт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 74“ на сторінці 4. Приємного читання.