Розділ «§ 7. Право в системі соціальних норм»

Ви є тут

Людина і світ

Чому право - це "моральний мінімум"? У чому основний зміст права: забороняти чи дозволяти карати? Чому закон суворий, але в законах порятунок?

Соціальні відносини, соціальні норми, соціальний контроль, соціальні інститути.

Право займає особливе місце в системі соціальних норм, про що говорилось вище. Підкреслимо: сутність права наука визначає як нормативну форму організації суспільних відносин. При цьому, на відміну від всіх інших соціальних норм, правові норми носять загальнообов'язковий характер, закріплені в законах і інших установлених суспільством і державою правових актах, які покликані чітко визначати межі можливої поведінки і покарання за правопорушення.


МОРАЛЬ І ПРАВО



СИСТЕМА ПРАВА


Будь-яка система відповідно до теорії є цілісною сукупністю взаємозалежних елементів (частин). Питання про систему - це питання про внутрішній лад і функціонування об'єкта. Отже, при вивченні системи права ми зачепимо його внутрішню будову елементів права, їхні взаємозв'язки.

Відзначимо, що система права складається об'єктивно в ході розвитку суспільства. Оскільки правове регулювання, як вам відомо, охоплює всі основні сфери життя суспільства, система права - це воістину гігантський юридичний світ. Щоб його розумно організувати і зробити зручним для правової діяльності, здійснюється розподіл усієї системи на елементи. У числі найважливіших її елементів назвемо: а) галузі права; б) інститути права; в) норми права.

Подивимося, як вони співвідносяться.

Норму права називають первинним елементом системи права. Правова норма - це загальнообов'язкове правило поведінки, що встановлюється суспільством і державою, закріплене в офіційних правових актах. Дія правової норми забезпечується силою державного примусу. Норми права регулюють суспільні відносини шляхом визначення прав і обов'язків їхніх учасників.

Додамо також, що норми права служать зразком правомірної (відповідним вимогам права) поведінки і цим регулюють нашу діяльність, суспільні відносини.

Галузь права - найбільший підрозділ системи - є найбільш великою сукупністю правових норм, що регулюють цілу сферу однорідних суспільних відносин. Наприклад, відносини, пов'язані з державним устроєм і правовим становищем людини, регулює конституційне (державне) право; трудові відносини - трудове право; майнові - цивільне право тощо.

Інститут права - це відособлена група норм усередині тієї чи іншої галузі права. На відміну від галузі права, що охоплює цілу сферу, інститут права регулює лише окрему ділянку (сторону) однорідних суспільних відносин усередині якої-небудь сфери. Причому усередині кожної галузі права виділяють безліч правових інститутів. Так, у трудовому праві (сфера трудової діяльності) є інститут прийому на роботу і звільнення, інститут трудового договору, інститут дисципліни праці, інститут робочого часу тощо. У карне право (кримінально-правова сфера) входять інститути злочинів проти життя, здоров'я, достоїнства особистості, інститут злочинів проти власності, інститут посадових злочинів тощо.

Про галузі права (їх нараховується близько ЗО) ще буде розмова далі,- на уроках. Відзначимо, що деякі правознавці розділяють їх за спрямованістю дії на дві великі групи:

а) регулятивні галузі, спрямовані в основному на встановлення прав і обов'язків громадян і організацій (конституційне, цивільне, адміністративне, трудове, сімейне й інші галузі права);

б) охоронні галузі, спрямовані в основному на захист прав громадян і організацій, що встановлюють примусові заходи і порядок їхнього застосування (карної, карно-процесуальної, цивільно-процесуальної й іншої галузі права).

Крім того, існує розподіл системи права на приватне і публічне. До галузей публічного права звичайно відносять конституційне (державне) право, адміністративне, фінансове, карне і галузі виробничого права; до галузей приватного - цивільне, сімейне, торгове, підприємницьке тощо. Відзначимо, однак, що в науці усе ще продовжується пошук критеріїв поділу права на приватне і публічне.

Далі необхідно відповісти на питання: відкіля ми беремо знання про право? Які джерела знань про нього? Будь-яка система права звичайно має кілька джерел.

Джерело права - це форма вираження і закріплення норм права з метою надання їм юридичного, загальнообов'язкового характеру. Існує три основних джерела (форми) права.

Правовий звичай (або звичайне право) - це історично перше джерело, що являє собою правило поведінки, яке ввійшло в звичку народу, його дотримання забезпечується силою держави. В Україні це джерело не розповсюджене, але зустрічається, наприклад, коли батьки розлучаються, дитину звичайно залишають матері.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Людина і світ» автора Юрій М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „§ 7. Право в системі соціальних норм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • § 2. Людина. Індивід. Особистість

  • ЧАСТИНА І. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА

  • § 4. Різноманіття діяльності

  • § 5. Діяльність і спілкування

  • § 6. Соціальні норми і поведінка з відхиленням від них

  • § 7. Право в системі соціальних норм
  • РОЗДІЛ 2. ПІЗНАННЯ ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ

  • § 9. Пізнавальна діяльність людини

  • § 10. Істина і її критерії

  • §11. Наукове пізнання

  • §12. Ненаукове пізнання

  • § 13. Соціальне пізнання

  • §14. Самопізнання

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ І ДІЯЛЬНІСТЬ

  • § 16. Моральні орієнтири діяльності

  • § 17. Світогляд, переконання, віра

  • РОЗДІЛ 4. МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

  • §19. Економічна діяльність

  • Короткі висновки до розділу

  • Питання до розділу

  • РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА

  • § 21. Історичний процес і його учасники

  • § 22. Політична діяльність

  • § 23. Політична ідеологія

  • § 24. Суспільний прогрес

  • ЧАСТИНА II. НА ШЛЯХУ ДО СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

  • § 26. Схід і Захід

  • § 27. Особливості древніх цивілізацій

  • § 28. Древні цивілізації Європи

  • § 29. Древні мислителі про світ і людину

  • § 30. Цивілізація епохи Середньовіччя

  • §31. Перехід до індустріальної цивілізації

  • § 32. Погляди на суспільство і людину в індустріальну епоху

  • ЧАСТИНА ІІІ. СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО

  • § 34. Цілісність і суперечливість сучасного світу

  • § 35. Науково-технічний прогрес

  • РОЗДІЛ 8. СУЧАСНА ЕКОНОМІКА

  • § 37. Ринкові відносини в сучасній економіці

  • § 38. Економічна політика держави

  • § 39. Людина у системі економічних відносин

  • РОЗДІЛ 9. СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

  • § 41. Молодь у сучасному суспільстві

  • § 42. Про нації і міжнаціональні відносини

  • § 43. Соціальний статус особистості

  • РОЗДІЛ 10. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • § 45. Правова держава і громадянське суспільство

  • § 46. Галузі українського права: основні поняття і норми

  • § 47. Демократія

  • § 48. Політичний статус особистості

  • РОЗДІЛ 11. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • § 50. Наука, освіта, мистецтво

  • § 51. Релігія в сучасному світі

  • § 52. Засоби масової комунікації! культура

  • § 53. Духовний світ людини

  • § 54. Шлях до духовної особистості

  • Замість висновку