РОЗДІЛ 9. СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

§ 40. Соціальна структура і соціальні відносини

Чи можна подолати соціальну нерівність? Що допомагає зайняти більш високу соціальну позицію в суспільстві? Чи втратили сімейні цінності своє значення в сучасному світі? Хто такі люмпени і маргінали?

Сфери життя суспільства, марксистське вчення про суспільство, особливість індустріального і традиційного суспільств.

Раніше, характеризуючи суспільство, ми звертали увагу на форми об'єднання людей. Люди, здійснюючи спільну діяльність, об'єднуються в різні групи, спільності. Взаємодія людей у таких групах і груп між собою складає соціальну сферу життєдіяльності суспільства і вивчається наукою соціологією.

СОЦІАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ

КЛАСИ ЧИ СТРАТИ

СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ

Отже, кожний з нас може бути віднесений до тієї чи іншої соціальної групи, кожен займає певне місце в соціальній структурі. А чи можлива зміна цього місця і як воно відбувається?

Відповіді на ці питання дає теорія соціальної мобільності. Під соціальною мобільністю розуміється перехід людей з одних суспільних груп в інші. При цьому розрізняють горизонтальну і вертикальну мобільність. Горизонтальна мобільність має на увазі перехід людини в групу, розташовану на тім же рівні, що і колишня, наприклад, перехід з однієї сім'ї в іншу при повторному шлюбі, з однієї фабрики на іншу, зміна громадянства. Вертикальна ж мобільність припускає переміщення з одного ступені ієрархії (сходини) на інший. При цьому людина може робити як соціальний підйом (від дрібного службовця до керуючого великою компанією), так і соціальний спуск (від середнього підприємця до некваліфікованого робітника).

Прикладом "закритого" суспільства з малою соціальною мобільністю може служити кастовий лад в Індії. Людині, яка належала до нижчої касти, майже неможливо було зайняти більш високий соціальний стан. Навпаки, індустріальні, "відкриті" суспільства характеризуються високою соціальною мобільністю.

Соціальна мобільність може бути різною в рамках того самого суспільства на окремих етапах його розвитку. З історії відомо, до яких великих соціальних переміщень ведуть революції, війни, завоювання. Так, революційні потрясіння в Російській імперії в 1917 р., а потім встановлення більшовизму в Україні призвели до ліквідації найбагатших верств суспільства: майже вся політична аристократія була відкинута на нижчу сходинку; утратила свій соціальний стан велика частина підприємців і вищих фахівців-професіоналів. У той же час протягом декількох років на вершину політичного, економічного, ідеологічного життя висунулися представники нижчих шарів населення. Подібну картину дає революція у Франції 1789 р., англійська революція XVII ст.

"СОЦІАЛЬНІ ЛІФТИ"

СІМ'Я В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Найважливішим елементом соціальної структури - соціальним інститутом є сім'я. Становище сім'ї служить барометром стану суспільства, показує ступінь його просування шляхом надання своїм громадянам реальних можливостей для соціально-культурного розвитку.

Сім'я - дуже древній соціальний інститут, який набував на різних ступенях розвитку різних форм. У суспільстві не вщухають суперечки про те.

яка з існуючих форм найбільш життєздатна, більшою мірою відповідає традиціям і національним особливостям тієї чи іншої країни.

Сучасна західна цивілізація далеко просунулася шляхом розвитку особистої свободи індивіда, можливостей його соціального вибору. При цьому такій свободі нерідко віддається перевага перед взаємною відповідальністю і згуртованістю сім'ї, що створює для неї чималу небезпеку. У більшості країн Західної Європи зменшується число осіб, які вступають у шлюб, росте число "вільних союзів" і народжених у них дітей, слабшає міцність шлюбів.

Зростає трудова зайнятість жінок поза сім'єю. Для нашої країни це вже типове явище. Але і на Заході частка працюючих жінок перевищує 50-60%. Професійні інтереси стають серйозним конкурентом сімейним інтересам не тільки для чоловіків, але і для жінок.

Разом з тим, сім'я залишається вищою цінністю, і щоб зміцнити її позиції, урядами багатьох країн застосовуються спеціальні міри. Вони містять у собі різні допомоги і фінансові пільги, відпустки для батьків у зв'язку з доглядом за маленькими чи хворими дітьми, створення дошкільних дитячих установ, пристосування режимів робочого дня до потреб сім'ї. У ряді країн час догляду за дітьми зараховується в загальний виробничий стаж при нарахуванні пенсій. Нерідко в зв'язку з народженням дитини виплачуються одноразова грошова допомога, сума якої зростає з кожною наступною дитиною. Тут відбивається прагнення суспільства і держави до певної демографічної політики, що веде до росту народжуваності.