Розділ «§31. Перехід до індустріальної цивілізації»

Які технічні винаходи прокладали дорогу новій цивілізації? Як ставали капіталістами? У чому полягала "мирська етика" пуритан? Чим завершувалася боротьба англійського парламенту з королем? Буржуазна революція: початок чи кінець переходу до капіталізму?

Стадіально-цивілізаційний підхід до історії, цінності Заходу.

Європейська цивілізація зіграла важливу роль в історії людства: проникнувши в багато регіонів Землі, вона зв'язала в єдине ціле споконвічно різні і розташовані далеко один від іншого народи і країни. Найбільш істотні досягнення європейської цивілізації набули значення загальнолюдських цінностей.

Які ж характерні риси європейської цивілізації в період переходу людства до індустріальної фази розвитку?

ТЕХНІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПРИСКОРЕННЯ СУСПІЛЬНОГО ПРОГРЕСУ

ЗАРОДЖЕННЯ КАПІТАЛІЗМУ

Слово капітал походить з пізньої латини. З'явившись у побуті близько XII-XIII ст., воно спочатку означало цінності, запас товарів, масу грошей або ж гроші, що приносять відсоток. Саме вони давали можливість придбати будь-який інший товар. Гроші, що пускаються в торговий обіг, здавалося, самі собою приносили доходи. Купці прагнули наживатися на різниці в цінах товарів на різних ринках. Лихварі давали гроші в борг під відсотки. І в тому, і в іншому випадку гроші виступали джерелом власного збільшення. Але ці зміни відбувалися тільки в сфері обігу.

Поступово до власників грошей приходило усвідомлення того, що є інший, більш ефективний спосіб одержання доходів. Нарощуючи випуск товарів, можна успішніше конкурувати на ринку, граючи на цінах. Зрозумівши це, власники грошей зрозуміли й інше: для проникнення капіталу в сферу виробництва потрібні певні суспільні відносини, і насамперед потрібно було, щоб власник грошей міг знайти на ринку такий товар, який, будучи вкладеним у виробництво інших товарів, давав би прибуток стійко і постійно. Таким товаром виявилася робоча сила - здатність людини своєю працею створювати товари, які володіють більшою вартістю, ніж вартість самої робочої сили.

Перетворення робочої сили в товар стало можливим в умовах первісного нагромадження капіталу, що було підготовлено, з одного боку, звільненням людей праці від кріпосної залежності, а з іншого боку "звільненням" від власності на засоби виробництва.

У результаті всіх цих перетворень докорінно змінився спосіб поєднання працівника з засобами виробництва. На місце позаекономічного примусу до праці прийшло інше: формально рівноправний договір, у якому беруть участь двоє. Один з них - підприємець, власник засобів виробництва, інший -працівник, власник робочої сили. Однак другий при зовнішній рівності становища "договірних сторін" не вільний у виборі умов договору. Відносини між працівником і власником засобів виробництва остаточно набули економічного характеру, що не могло не позначитися на всіх інших сторонах життя суспільства.

НОВІ ЦІННОСТІ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

ЗАРОДЖЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

Кінець Середньовіччя ознаменувався істотними змінами в соціально-політичній структурі європейських країн. До числа цих змін учені відносять поділ влади на церковну і світську; введення прямого представництва шляхом виборів у парламент представників від населення, які перетворилися в такий спосіб з підданих у громадян; посилення ролі права як інструмента державної влади; упорядкування втручання держави асоціальні й економічні відносини. Найбільше яскраво перераховані віяння проявилися в парламентаризмі.

Парламентаризм це система правління, для якої характерні наявність представницького органа - парламенту, що здійснює законодавчу владу і визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики уряду. Парламентаризм припускає принцип відповідальності уряду перед парламентаріями, які мають право виносити вотум недовіри уряду.

Парламент виник спочатку в Англії ще в XIII ст., однак його структури і функції остаточно склалися значно пізніше. Він складався з двох палат: палати лордів - спадкоємних представників знаті і палати громад, у яку входили представники лицарства і городян. Ця структура майже не мінялася протягом століть.

Порядок розгляду питань і повноваження парламенту відпрацьовувалися протягом ХІІІ-ХІУ ст. У XIV ст. англійський парламент мав у своєму розпорядженні законодавчу ініціативу, що означало: запропоновані палатою громад і схвалені палатою лордів парламентські закони (статути) затверджувалися королем. У ході тривалих суперечок і конфліктів парламент відвоював свої права в короля. У XIV ст. король Едуард II спробував обійти парламент і видати укази. що мали силу закону, однак парламент наполіг на тому, що ціль королівських указів тільки приведення до виконання діючих законів.

Боротьба між королем і парламентом продовжувалася кілька століть. За "Біллем про права" (1689) король був позбавлений права припиняти виконання законів без згоди парламенту, а парламент одержав право санкціонувати всі податки, право на петиції, свободу дебатів. З XVIII ст. англійські закони забезпечили незалежність депутатів парламенту від королівської влади, а з XIX ст. Англія стала класичною країною парламентаризму.

ШЛЯХ ДО СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ