Розділ «§ 37. Ринкові відносини в сучасній економіці»

Чому знадобився перехід до ринкової економіки? Чи виправдує ринкова економіка надії українців? Чим цивілізована ринкова економіка відрізняється від тієї, котра в 90 х рр. XX ст. склалася в Україні?,

Про перехідний період в Україні; про економічну діяльність.

У повсякденному житті ринком називають певне місце (базар, ярмарок), де відбувається торгівля. Однак ми вживаємо поняття "ринок", припускаючи сферу обміну товарів, взаємодії виробників і споживачів у масштабі регіону, країни чи усього світу.

Розвиток суспільства показав можливості двох істотно відмінних варіантів організації економічного життя (економічних систем). Один з них - ринкова економіка, інший - командна економіка.

У ринковій економіці питання, що, для кого і як робити, виробник вирішує самостійно, орієнтуючись на співвідношення носіння попиту та пропозиції на ринку.

У командній економіці всі рішення з питань виробництва і розподілу приймаються центральними (державними) органами. Ці рішення знаходять висвітлення в державних планах економічного розвитку, які товаровиробники повинні строго виконувати.

Командну систему нерідко називають централізованою, директивною чи плановою.

У багатьох країнах існує змішана економіка, у якій сполучаються риси обох економічних систем - ринкової і командної.

РИНОК І ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ

КОНКУРЕНЦІЯ І МОНОПОЛІЯ

Між товаровиробниками йде боротьба за "гаманець споживача". Вона називається конкуренцією. Перемагає в цій боротьбі той, хто зміг підвищити продуктивність праці, розширити виробництво, зробити товари більш високої якості. Іншими словами, перемагає той, хто знижує витрати, а також поліпшує споживчі властивості товарів.

У конкурентній боротьбі бере участь безліч самостійних товаровиробників (від ремісників, фермерів до великих фірм). Кожний з них на свій страх і ризик вирішує питання, що і як робити. Його товари на ринку зустрічаються з аналогічними товарами інших товаровиробників, і кожний прагне завоювати споживача. Він розхвалює свій товар, використовуючи для цього рекламу, намагаючись надати товару зовні привабливий вигляд. Споживач же хоче придбати товар кращої якості і дешевше, оскільки його можливості обмежені. Якій фірмі він віддасть свої гроші? У кого купить костюм, пару взуття чи радіоприймач? Його рішення залежить від багатьох умов.

Для того, щоб продовжити виробництво, потрібно продати товар і використовувати виручені засоби для створення нової партії товарів. А щоб обійти конкурентів, потрібно постійно пропонувати на ринок нові товари, яких немає в суперників, постійно давати нову рекламу. У ряді випадків для того, щоб продати товар, доводиться йти на зниження ціни. Той, у кого витрати великі, не може знижувати ціну. Його товар не буде проданий або буде проданий зі збитком. Дрібним виробникам важко витримувати конкуренцію. Великі мають більше шансів на перемогу, тому що в них більше можливостей для удосконалення виробництва.

Як ви знаєте, наприкінці XIX ст. великі товаровиробники в ряді країн стали об'єднуватися в союзи (картелі, синдикати, трести). Ці союзи зосередили у певних галузях значну частину виробництва товарів, іншими словами, стали монополіями. Суть монополії - економічний диктат шляхом установлення монопольно високих (чи низьких) цін для одержання монопольно високого прибутку.

Економічне життя містить у собі елементи і конкуренції, і монополії. Виникнення союзів капіталістів не усуває конкуренції: вона відбувається і між самими союзами, і між монополістичними союзами та немонополізованими підприємствами. Однак монополія породжує високі ціни, невідповідність попиту та пропозиції. Ось чому, наприклад, у США вже наприкінці XIX ст. з'явилися антитрестовські закони, які держава використовувала для поліпшення ринкової системи.

РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ

РИНОК І ДЕРЖАВА

У сучасних умовах жодна з названих па початку параграфа моделей організації економіки в чистому вигляді не характеризує економічне життя. Будучи автоматичним регулятором господарського життя, ринок має і негативні сторони. Виникає велика і найчастіше залежна не від ефективності господарської діяльності, а від випадкових обставин диференціація доходів. Забезпечуючи тимчасову вигоду, ринок не дозволяє правильно оцінити довгострокові проекти, пов'язані із соціальним забезпеченням населення, використанням невідтворених природних багатств тощо. Це відноситься і до організації фундаментальних наукових досліджень (наприклад, в галузі теоретичної фізики). Ринкові системи розвиваються циклічно: роки росту змінюються роками застою чи спаду. Безробіття, ріст цін, спекуляція цінними паперами теж виникають на ґрунті вільного ринку. Звести до мінімуму негативні наслідки ринкових форм господарювання - завдання державного регулювання.

Ринок у наш час не є єдиним регулятором економічного життя. На економічні відносини впливає держава, використовуючи законодавство і економічні методи. Правове регулювання спрямоване на упорядкування ринкових відносин. Особливе місце займає анти монопольне законодавство, ціль якого - обмежити на ринку диктат монополістичних об'єднань.