РОЗДІЛ 11. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Ви є тут

Людина і світ


§ 49. Духовна культура


Як накопичуються культурні цінності? Творці культури: хто вони? Що читають, слухають і дивляться широкі маси? Чи потрібна суспільству елітарна культура? Як зберегти вітчизняні культурні цінності?

Суспільство і культура, творча діяльність, збереження і поширення духовних цінностей, духовне споживання, молодіжна культура.

Ви вже знаєте, що культура в широкому розумінні це все цінне, створене суспільством. Ллє не тільки суспільство творить духовну культуру. Вона, у свою чергу, також впливає на всі сфери громадського життя, на кожного з нас. І не буде перебільшенням, якщо сказати, що духовна культура є мірою людського в людині.


ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО В КУЛЬТУРІ



КУЛЬТУРИ В КУЛЬТУРІ


Ви вже знаєте, що культура різноманітна не тільки за змістом, але і за своїми формами, різновидами. В другій половині XX ст. особлива увага була приділена проблемам масової й елітарної культур.

Масова культура сформувалася одночасно із суспільством масового виробництва і споживання. Радіо, телебачення, сучасні засоби зв'язку, а потім відео і комп'ютерна техніка сприяли її поширений). У сучасній соціології масова культура розглядається як комерційна, оскільки твори мистецтва, науки, релігії тощо виступають у ній як предмети споживання, здатні при продажу приносити прибуток, якщо вони враховують смаки і запити масового глядача, читача, аматора музики.

Як і в будь-якому іншому виді комерції, невід'ємною частиною масової культури є реклама. Деякі видавництва, кінокомпанії витрачають до 15-20% прибутку на рекламування своєї продукції і на вивчення смаків її споживачів. Відповідно до запитів глядачів комерційний кінематограф пропонує набір фільмів жахів, мелодрам, бойовиків, секс-фільмів тощо. З огляду на потреби молоді в самоствердженні, її прагнення до лідерства, у кіно і літературі з'явився відповідний герой деякий супермен типу знаменитих Джеймса Бонда, Рембо, Індіани Джонса, наділений такими якостями, як сміливість, рішучість, воля, спритність, своєрідно зрозумілим почуттям справедливості тощо. Вони завжди здобувають перемогу. Такими героями буяє сьогодні і наш кінематограф.

Зачинателями масової культури були бізнесмени Голівуда (США). Вони розробили цілу систему виробництва подібних фільмів, які сьогодні заполонили екрани кінотеатрів світу. Не випадково зараз усе частіше говорять про художню експансію американського кінематографа в Європі, Азії і Латинській Америці. Подібній комерціалізації піддалися також друкарство, преса, живопис, музика, фотографія.

Кілька слів про вплив масової культури на психіку людини. Слідом за австрійським психологом 3. Фрейдом більшість дослідників вважають, що при споживанні масової культури діє механізм навіювання і зараження. Людина ніби перестає бути самою собою, а стає частиною маси, зливаючись з нею. Вона заражається колективним настроєм і тоді, коли слухає рок-музику чи дивиться фільм у великому залі, і тоді, коли сидить вдома біля телевізора. При цьому люди часто створюють собі кумирів з кінозірок, ведучих телепрограм, модних модельєрів, популярних письменників, чому великою, мірою сприяє створювана навколо них реклама.

В американського письменника Ела Моргана є роман "Велика людина". Перед його героєм, скромним репортером, раптово відкривається блискуча перспектива здобути популярність. В автомобільній катастрофі гине відомий актор Герб Фуллер, і репортеру пропонують зробити спеціальну передачу про нього. Він зустрічається з людьми, що близько знали кіноактора, кумира багатьох американців. Але... після кожної зустрічі виявляється усе більш дивовижна невідповідність між міфічним і дійсним Фуллером. Велика людина насправді виявилася п'яницею, розпусником, циніком, егоїстом і нікчемою. "Ми творили Фуллера з рваних ганчірок",- відверто сказав могутній президент телемережі.

Чи не так створюються і сьогодні іміджі багатьох зірок української естради, бізнесменів і політиків?

Масову культуру називають по-різному: розважальним мистецтвом, мистецтвом "антивтоми", кічем (від німецького жаргонізму "халтура"), нанівкультурою. У 80-х рр. XXст. термін "масова культура" стали вживати рідше, оскільки він скомпрометований тим, що використовувався винятково в негативному розумінні. У наші дні його замінило поняття популярна культура, чи поп культура. Характеризуючи її, американський філолог М. Белл підкреслює: "Ця культура демократична. Вона адресована вам, людям без відмінностей класів, націй, без огляду на бідність і багатство. Крім того, завдяки сучасним засобам масової комунікації людям стали доступні багато творів мистецтва, що мають високу художню цінність".

Масовій культурі чи поп-культурі часто протиставляють елітарну, складну за змістом і важку для непідготовленого сприйняття культури. До неї звичайно відносять фільми Фелліні, Тарновського, книги Кафки, Белла, Базена, Воннегута, картини Пікассо, музику Дюваля, Шнітке. Твори, створювані в рамках цієї культури, розраховані на вузьке коло людей, які тонко розбираються в мистецтві і служать предметом жвавих суперечок серед мистецтвознавців і критиків. Ллє масовий глядач, слухач може не звернути на них ніякої уваги чи не зрозуміти.

Комерційна вигоди не є метою для творців елітарних творів мистецтва, які прагнуть до новаторства, повного самовираження і художнього утілення своїх ідей. При цьому можлива поява унікальних творів мистецтва, які іноді (як трапилося, наприклад, з фільмами Ф. Копполи і Б. Бертолуччі, з картинами С. Далі і М. Шемякина) приносять їхнім творцям не тільки визнання, але і чималий дохід, стаючи дуже популярними.

Поп-культура й елітарна культура не ворожі одна одній. Досягнення, художні прийоми, ідеї елітарного мистецтва через якийсь час перестають бути новаторськими і переймаються масовою культурою, підвищуючи її рівень. У той же час поп-культура, що приносить прибуток, дає можливість кінокомпаніям, видавництвам, будинкам моделей надавати підтримку творцям елітарного мистецтва.

Деякі дослідники вважають, що межі між "високою" (елітарною) і "низькою* (масовою) культура ми дуже рухливі і багато в чому умовні. Є і такі, хто намагається поставити популярну культуру, що відповідає естетичним запитам і смакам переважаючої більшості, вище елітарної. А як вважаєте ви?

Дуже специфічною галуззю культури кінця XX і XXI ст. є культура народна. Вона розгортається в просторі між класичною фольклорною традицією, з якої виростає, і вищезгаданою масовою культурою. Цим, власне, і визначається її багатоликість. Діапазон жанрів тут надзвичайно великий: від героїчного епосу і обрядових танців, виконавці яких ще залишилися в сільських місцевостях, до злободенного анекдоту і пісенної традиції, породженої тими чи іншими політичними подіями. Особливою ({юрмою цієї культури є дитячий і, зокрема, шкільний фольклор.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Людина і світ» автора Юрій М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 11. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • § 2. Людина. Індивід. Особистість

  • ЧАСТИНА І. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА

  • § 4. Різноманіття діяльності

  • § 5. Діяльність і спілкування

  • § 6. Соціальні норми і поведінка з відхиленням від них

  • § 7. Право в системі соціальних норм

  • РОЗДІЛ 2. ПІЗНАННЯ ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ

  • § 9. Пізнавальна діяльність людини

  • § 10. Істина і її критерії

  • §11. Наукове пізнання

  • §12. Ненаукове пізнання

  • § 13. Соціальне пізнання

  • §14. Самопізнання

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ І ДІЯЛЬНІСТЬ

  • § 16. Моральні орієнтири діяльності

  • § 17. Світогляд, переконання, віра

  • РОЗДІЛ 4. МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

  • §19. Економічна діяльність

  • Короткі висновки до розділу

  • Питання до розділу

  • РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА

  • § 21. Історичний процес і його учасники

  • § 22. Політична діяльність

  • § 23. Політична ідеологія

  • § 24. Суспільний прогрес

  • ЧАСТИНА II. НА ШЛЯХУ ДО СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

  • § 26. Схід і Захід

  • § 27. Особливості древніх цивілізацій

  • § 28. Древні цивілізації Європи

  • § 29. Древні мислителі про світ і людину

  • § 30. Цивілізація епохи Середньовіччя

  • §31. Перехід до індустріальної цивілізації

  • § 32. Погляди на суспільство і людину в індустріальну епоху

  • ЧАСТИНА ІІІ. СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО

  • § 34. Цілісність і суперечливість сучасного світу

  • § 35. Науково-технічний прогрес

  • РОЗДІЛ 8. СУЧАСНА ЕКОНОМІКА

  • § 37. Ринкові відносини в сучасній економіці

  • § 38. Економічна політика держави

  • § 39. Людина у системі економічних відносин

  • РОЗДІЛ 9. СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

  • § 41. Молодь у сучасному суспільстві

  • § 42. Про нації і міжнаціональні відносини

  • § 43. Соціальний статус особистості

  • РОЗДІЛ 10. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • § 45. Правова держава і громадянське суспільство

  • § 46. Галузі українського права: основні поняття і норми

  • § 47. Демократія

  • § 48. Політичний статус особистості

  • РОЗДІЛ 11. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
  • § 50. Наука, освіта, мистецтво

  • § 51. Релігія в сучасному світі

  • § 52. Засоби масової комунікації! культура

  • § 53. Духовний світ людини

  • § 54. Шлях до духовної особистості

  • Замість висновку