Розділ «§ 48. Політичний статус особистості»

Чи може рядовий громадянин впливати на політику? Чи залежить від кожного з нас вибір компетентних і чесних політиків? Чи будь-яка людина може стати політичним лідером? Які можливі шляхи політичного удосконалення особистості?

Про суб'єктів політики, соціальний статус, права і свободи особистості, принципи демократії.

ОБ'ЄКТИВНО МОЖЛИВІ ПОЛІТИЧНІ РОЛІ ОСОБИСТОСТІ

ЧОМУ ГРОМАДЯНИНУ НЕОБХІДНА ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА?

ЧИ СКЛАДНА РОЛЬ ВИБОРЦЯ?

Кожен громадянин залежно від життєвих обставин, особистих потреб і можливостей вибирає собі конкретну політичну роль (або ролі) не захоче піти на мітинг чи стане, приміром, учасником жіночого руху. Не всі, природно, захочуть зробити політику своєю професією. Так це і не обов'язково. Проте існує вид політичної діяльності, у якій бере участь, як правило, більшість населення. Це вибори, що визнаються в розвинутих демократіях оптимальним способом формування і відновлення державної влади і місцевого самоврядування (поясніть чому). Не випадково в нашій країні була реформована виборча система (у чому мети і суть цих змін?). Виборча кампанія звичайно виключає організаційний і інші етапи: висування кандидаті", передвиборну боротьбу, вибори (голосування) громадян, підрахунок голосів і оголошення підсумків виборів.

До організаційних заходів відносяться: утворення виборчих округів і дільниць, створення виборчих комісій, складання списків виборців, підготовка виборчих бюлетенів тощо.

Висування кандидатів здійснюється виборчими об'єднаннями (політичними партіями, блоками партій і рухів), а також виборцями. Можливе і їхнє самовисування.

Після збору передбаченого законом числа підписів на свою підтримку висунуті кандидати (чи списки кандидатів) реєструються виборчими комісіями, і починається стан передвиборної боротьби. Претенденти на владу при сприянні своїх команд із довірених осіб проводять передвиборну агітацію. В даний час усе більш зростаючу роль у передвиборчій агітації набувають засоби масової інформації. Серед них існує "поділ праці". Телебачення, наприклад, за своєю специфікою орієнтоване на передачу головним чином інформації, що мас зорові образи. Абстрактні положення, скажімо, передвиборних програм, ідей тощо, звичайно, погано сумісні з екранним зображенням і призначені для друкованих комунікативних засобів і радіо. Однак загальною тенденцією сучасного світу є відносне ослаблення впливу на виборців друкованої продукції при зростаючому впливі електронних засобів. Поширення супутникового зв'язку, кабельного телебачення, комп'ютерної графіки й електронних текстів, відеокасет тощо створює умови для прямого (майже особистого) інформаційного контакту претендентів на владу з кожним виборцем, проникаючи навіть у най віддалений і куточки нашої країни. Зручно влаштувавшись перед телевізором, громадяни відчувають свою самостійність, сприймаючи інформацію індивідуально і, як їм здається, раціонально. Цьому багато в чому сприяють і можливості ТБ у встановленні діалогових комунікативних зв'язків через прямі дзвінки глядачів у телестудію, телеопитування і "моментальне" підведення їхніх підсумків. Не випадково телебачення сьогодні лідирує серед інших ЗМІ за силою переконуючого впливу на довіру людей.

У нових умовах конкурентна боротьба між політичними суперниками багато в чому нагадує традиційний ринок, де індивідуальні "покупці" (виборці) стоять перед проблемою вибору "товару" (претендентів на владу). Продаж "товару" усе частіше здійснюють спеціальні фірми в сфері дорогих послуг." політичного маркетинг)', тобто комплексу заходів щодо вивчення "ринку": інтересів, настроїв, уявлень і чекань виборців.

Основні поняття

Політичний статус особистості. Демократична політична культура. Політичний лідер.

Терміни

Політична роль. Популізм. Охлократія. Політичний маркетинг. Політичний імідж.

Питання для самоперевірки

1. У чому, по-нашому, подібність і відмінність між політико-правовим і соціальним статусом особистості?

2. Чим формально-посадовий аспект політичного лідерства відрізняється від аспекту особистісного?

3. Що ви знаєте про діяльність Президента України?

4. Якими особистими якостями повинні володіти парламентарії, а якими президент і чому?