Розділ «§ 42. Про нації і міжнаціональні відносини»

Чим обумовлене існування нації? Яку роль у становленні особистості і нації відіграє національна самосвідомість? Що характерно для міжнаціональних відносин в сучасному світі? У чому причини міжнаціональних конфліктів і які шляхи їх цивілізованого подолання? Якою повинна бути національна політика?

Крім класів і інших соціальних груп, соціальну структуру суспільства складають історично сформовані спільності людей: племена, народності, нації. Сучасне людство представлене приблизно трьома тисячами різних народів, а в нашій країні їх більше ста. У той же час незалежних держав у світі нараховується близько 200. Отже, більшість народів проживає в багатонаціональних державах.

Якою б не була дорога нам історична пам'ять про свої національні корені, важливо розуміти й інше: усі ми живемо і завжди будемо жити разом з людьми різних національностей. Це вимагає від кожного з нас особливої особистої делікатності і відповідальності у відносинах з людьми інших національностей.

Варто пам'ятати, що в різних народів більше спільних рис, ніж відмінностей, і їхня спільність постійно зростає, оскільки посилюються взаємозалежність, взаємозв'язок і цілісність світу.

Але, дозволяючи людству зберігатися у всій властивій йому багатогранності і своєрідності, зближення народів не означає заперечення їхніх національних особливостей. Навпаки, саме своєрідність їхньої культури служить живим джерелом духовного багатства людства, неповторності світової культури.

ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОСТІ

НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ

Національна самосвідомість є важливим чинником, що характеризує націю як спільність і людину як члена цієї спільності.

Особистість, усвідомлюючи себе невіддільною часткою нації, осягає історію свого народу, суснільно-національні цінності, такі як писемність.

національна мова, досягнення в духовній культурі, національний менталітет, цінує внесок народу у світову скарбницю культури, розділяє успіхи нації і сприяє її розвитку.

Таким чином, національна самосвідомість ґрунтується на історичній пам'яті, на знанні історії нації, її традицій, містить у собі емоційно-ціннісну оцінку минулого нації, її сучасного стану, взаємозв'язків з іншими народами, збагачує духовний світ особистості, містить випливаючу зі сказаного психологічну установку на цілі і спрямованість діяльності.

Історія кожної нації багата на приклади єдності вікових традицій і сучасної діяльності. Пригадайте з курсу історії боротьбу українського народу під проводом Б. Хмельницького за свою незалежність, створення української держави на чолі з М. Грушевським чи встановлення сьогоднішньої української держави, свідками чого ви є.

Завдяки національній самосвідомості людина гостро відчуває інтереси рідного народу, зіставляє їх з інтересами інших націй і народів, з інтересами світового співтовариства. Усвідомлення національних інтересів може спонукати особистість до діяльності, у процесі якої ці інтереси реалізуються.

Відзначимо дві сторони національних інтересів. По-перше, необхідно зберігати свою особливість, неповторність у потоці людської історії, унікальність своєї культури, свої історичні пам'ятки, зберігати і збагачувати свою мову, не тільки рішуче протидіяти фізичному зникненню народу, але і прагнути до відтворення його природного зменшення, росту населення, забезпечуючи достатній рівень економічного розвитку на базі наявних регіонально-господарських факторів. По-друге, інтереси нації полягають й у тому, щоб не відгороджуватися від інших націй і народів психологічно, не перетворювати адміністративно-державні кордони в непроникну залізну завісу. Необхідно збагачувати свою культуру контактами і запозиченнями з інших культур, а свій внутрішній духовний світ - збагненням загально-значущих для людства цінностей.

РОЗВИТОК МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН У СУЧАСНОМУ СВІТІ

НАЦІОНАЛІЗМ. МІЖНАЦІОНАЛЬНІ КОНФЛІКТИ І ШЛЯХИ ЇХНЬОГО ПОДОЛАННЯ

Звертаючись до історії, ми бачимо, що за час існування націй і народностей відносини між ними були нерідко напруженими і навіть трагічними. Так, українські землі відчували на собі удари монгольських кочівників, угорських і польських загарбників, поневолення з боку Росії. Відкриття Колумбом Америки супроводжувалося гігантським за своїми масштабами пограбуванням і знищенням її корінних жителів - індіанців. Вже в XX ст. відбулися дві світові війни, у ході яких нещадно знищувалися чи піддавалися найжорстокішому гнобленню окремі нації і народності. Під час Другої світової війни в СРСР Й. Сталіним були виселені з територій, на яких вони раніше проживали, і переселені у віддалені місця кримські татари, німці Поволжя, калмики, деякі народи Північного Кавказу. Планувалась ця акція, до речі, і щодо українського народу.

Підтвердженням цього служать події в Югославії, у ряді територій колишнього Радянського Союзу. У міжнаціональних зіткненнях гинуть люди, .шпигуються цінності. Причин тому багато, і шукати їх потрібно не тільки в кризі економіки, спаді виробництва, рості інфляції, цін, безробітті, у різкому погіршенні екологічної ситуації, антидемократичних законах тощо.

Особливо важкі наслідки викликає придушення нації (обмеження прав людей за національною ознакою, переслідування національної релігії, культури, мови) чи приниження її, зневага національними почуттями.