Розділ «§ 43. Соціальний статус особистості»

Чим визначається наше становище в суспільстві? Чи правий був Шекспір, назвавши увесь світ театром? Престиж і авторитет у чому відмінність? Хто вчить "правилам гри"?

Поняття "особистість", види діяльності, гра, світ спілкування, соціальні норми, роль сім'ї в суспільстві.

ЩО ТАКЕ СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС?

СОЦІАЛЬНІ РОЛІ ОСОБИСТОСТІ

Від людини, що займає соціальний стан, оточуючі очікують відповідної поведінки. Приміром, статус учителя припускає конкретний набір дій (проведення уроків, перевірка зошитів, зустрічі з батьками учнів), певну манеру спілкування зі школярами, колегами (стриманість, тактовність), досить строгий стиль в одязі. Зовсім іншої рольової поведінки очікують, приміром, від поп-зірки.

Опанувати соціальними ролями, яких, як і статусів, у людини безліч, буває непросто. Часом людина поводиться зовсім не належно до своєї статусної ролі. Уявімо собі літнього академіка, що, виступаючи на науковій конференції, говорить на молодіжному сленгу, а після засідання відправляється на дискотеку. Чи ігуменю монастиря, що фотографувалася у вечірньому одязі для модного журналу. Звичайно, наш час не знає таких твердих обмежень і умовностей за рангом та чином, як, припустимо, станове суспільство Середньовіччя. Проте розбіжність очікуваного відповідно до статусу поведінки і реальних вчинків особистості викликає нерозуміння з боку навколишніх, а нерідко й осуд.

Слово "роль" найчастіше пов'язують з театральною дією. Саме порівняння ролі людини в суспільстві й образному її втіленні актором на сцені дозволило Шекспірові заявити вустами одного з героїв п'єси "Як вам це сподобається?":

Увесь світ - театр.

У ньому жінки, чоловіки - всі актори.

У них є виходи, відходи.

І кожен не одну відіграє роль.

Сім дій у п'єсі тій.

Дитина, школяр, юнак, коханець,

Солдат, суддя, старий.

І все-таки в реальному житті ролі людини не замовлені їй від народження. Людина одночасно й автор, і актор нею самою написаної драми. Інша справа, що роль свою їй доводиться і "писати", і "грати", виходячи зі сформованих вимог суспільства стосовно неї (не виключаючи, звичайно, її власних цілей і здібностей).

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ

ХТО ВЧИТЬ НАС "ГРАТИ ЗА ПРАВИЛАМИ"?

Величезна роль на першому етапі соціалізації особистості належить сім'ї. Головними вихователями дитини в малій сім'ї, звичайно, є батьки. У великій сім'ї виховують усі: батьки, старші брати і сестри, бабусі і дідусі. Сім'я забезпечує людині її первинний соціальний статус. У традиційному суспільстві вона визначає соціальний стан особистості практично протягом всього її життя. В індустріальному суспільстві соціальні позиції індивіда, як ми уже відзначали, надалі можуть істотно відрізнятися від статусу його сім'ї, але і тут вплив сім'ї дуже істотний.

Як правило, батьки намагаються бути гідними вихователями для своїх дітей і учити їх тільки гарному. Але буває і так, що обставини соціалізації дитини в сім'ї дуже несприятливі. Сімейних ситуацій, що перешкоджають повноцінній соціалізації дитини, на жаль, чимало. Діти можуть виявитися занедбаними через безвідповідальність батьків або у неповній сім'ї, де мати увесь час змушена працювати; можуть піддаватися насильству, що нерідко трапляється в сім'ях, де дорослі зловживають алкоголем; можуть стати свідками грубої поведінки батька з матір'ю чи іншими дітьми. Ці враження важко позначаються на всьому наступному житті людини. У підлітковому віці дуже впливає на соціалізацію особистості група однолітків. Тут людина освоює новий тип відносин - рівний з рівним. Правда, у групі також установлюється визначена ієрархія, з'являється свій лідер. Але, разом з тим, в нормальних групах відносини будуються на взаємній згоді, а не на залежності.