Розділ «§ 21. Історичний процес і його учасники»

Хто творить історію: народ чи великі особистості? Хто належить до еліти? Суспільні об'єднання: який їх вплив на історичний процес? Що таке альтернативи суспільного розвитку?

Вивчаючи історію, ви розглянули шлях людства протягом тисячоріч. Інакше кажучи, ви вивчали історичний процес. Саме слово "процес" означає хід якого-небудь явища, послідовну зміну станів у його розвитку. Що ж таке історичний процес?

Основу, "живу тканину" історичного процесу складають події, тобто ті чи інші минулі або минаючі явища, факти суспільного життя. Саме в історичних подіях утілюється діяльність людей, їхні економічні, соціальні, політичні, культурні зв'язки і відносини.

Кожна історична подія володіє специфічними, тільки їй властивими рисами, і з'ясування цих рис дає можливість повніше, яскравіше уявити ту чи іншу подію і разом з тим збагачує наші знання про історичний процес у цілому.

Отже, історичний процес — це послідовна низка змінюваних одна одну подій, у яких проявилася діяльність багатьох поколінь людей. Усі, хто здійснює цю діяльність, є суб'єктами історичного процесу: індивіди, різні соціальні спільності, їхні організації, великі особистості.

Існує в науці й обмежувальне розуміння суб'єкта історичного процесу. Не заперечуючи того, що історія є результатом діяльності всіх індивідів і їх спільностей, ряд учених думають, що до рівня суб'єкта історичного процесу піднімаються тільки ті і тоді; хто і коли усвідомлює своє місце в суспільстві, керується у своїй діяльності суспільно значимими цілями і бере участь у боротьбі за їхнє здійснення. При цьому відзначається: загальна тенденція полягає в тому, що у свідому історичну творчість утягуються все більш широкі маси людей.

НАРОД – СУБ'ЄКТ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ

СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ, СУСПІЛЬНІ ОБ'ЄДНАННЯ

Кожен індивід належить до якої-небудь спільності. Говорячи про учасників історичного процесу, ми звертаємося до таких спільностей, як соціальні групи. Англійський філософ Т. Гоббс (1588-1679) першим дав чітке визначення групи: "Під групою людей я маю на увазі відоме число людей, об'єднаних загальним інтересом або загальною справою". Інтереси можуть розрізнятися за сферою своєї спрямованості: державні, політичні, економічні, духовні; можуть бути реальними і уявними; можуть носити прогресивний, регресивний чи консервативний характер. Конкретні, інтереси є основою об'єднання людей, вони мобілізують їхні загальні дії.

Історично складаються відносно стійкі і довгостроково існуючі групи людей. Вам знайомі класи (раби - рабовласники, феодали - селяни тощо), племена, народності, нації, стани, групи, виділені за релігійною (протестанти, католики тощо), віковою (молодь, люди похилого віку тощо), професійною (шахтарі, вчителі тощо), територіальною (жителі якої-небудь області) ознаками. Загальні інтереси кожної з груп визначаються становищем її членів у виробництві, суспільному, релігійному житті тощо. У різні періоди історії ми бачимо ті чи інші групи як активних учасників подій (згадайте повстання рабів, боротьбу "третього стану" проти монархії, національно-визвольні рухи, релігійні війни, шахтарські страйки й інші факти, що свідчать про активну роль різних груп суспільства в розвитку історичних подій).

Нерідко діяльність соціальних груп пов'язують з поняттям "соціальний характер". Що ж таке соціальний характер? Це, на думку Е. Фромма, сукупність рис, істотне ядро структури характеру більшості членів групи, що склалося в результаті накопиченого ними досвіду, а також умов життя, загальних для даної групи. Різні спільності мають свій особливий соціальний характер, на його основі розвиваються і набувають сили певні ідеї та способи дій.

Для захисту своїх інтересів соціальні групи створюють громадські організації, куди входять найбільш активні члени групи (згадайте середньовічні гільдії, політичні клуби в період Французької революції). У Новий час виникли професійні союзи найманих робітників. їх завданням був захист економічних інтересів трудящих перед капіталістами. Поряд з робочими союзами формуються і підприємницькі організації, покликані координувати дії підприємців. Виникли також сільськогосподарські організації, що виражали інтереси землевласників. Не слід забувати і про таку впливову організацію, як церква.

У сучасній Україні, наприклад, створюються жіночі, ветеранські, молодіжні, дитячі організації, організації інвалідів, творчі союзи, наукові, технічні суспільства, спортивні, фізкультурно-спортивні об'єднання.

Для боротьби за владу в Новий час створюються політичні партії. Для суспільних об'єднань характерна добровільність вступу і виходу з них, рівноправність членів, самостійність і самоврядування.

Таким чином, під суспільними об'єднаннями розуміються формування громадян, засновані на добровільній участі, спільності поглядів і інтересів, самоврядуванні, такі, що переслідують цілі спільної реалізації своїх прав і інтересів.

(З курсу історії і практики суспільного життя ви знаєте, що такі об'єднання відіграють активну роль у розвитку суспільства, помітно впливають на політичний процес. Подумайте, які приклади можуть проілюструвати це твердження.)

ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

РІЗНОМАНІТТЯ ШЛЯХІВ І ФОРМ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Повернемося до питання про співвідношення закономірності, об'єктивної обумовленості ходу подій і свободи вибору. Якщо ви думкою оглянете хід світової історії, то в розвитку різних країн і народів ви помітите чимало загального. Первісне суспільство скрізь змінилося суспільством, керованим державою. На зміну феодальній роздробленості прийшли централізовані монархії. У багатьох країнах відбулися буржуазні революції. Усі колоніальні імперії впали, і на їхньому місці виникли десятки незалежних держав. Ви самі могли б продовжити перерахування подібних подій і процесів, що відбувалися в різних країнах, на різних континентах. У цій подібності виявляється єдність історичного процесу, певна тотожність порядків, що змінюють один одного, спільність доль різних країн і народів.