Розділ «§ 54. Шлях до духовної особистості»

Ви є тут

Людина і світ

Що заважає духовному розвитку особистості? Чи потрібно пройти через труднощі, щоб знайти духовну силу? Що може дати людині почуття свободи і впевненості? Чи володіємо ми соціальним мисленням?

Індивід і індивідуальність, особистість, менталітет, соціальне пізнання.

Набуття особистістю духовності пов'язано як із соціальними можливостями, так і з власними зусиллями, індивідуальною життєвою позицією людини. На жаль, сьогодні ми все частіше говоримо про бездуховність, агресивність чи, навпаки, пригніченість, депресію, при яких особистість виявляється нездатною до розвитку й удосконалення.


ОСОБИСТІСТЬ РЕАЛЬНА



САМОБУТНІСТЬ МЕНТАЛІТЕТУ УКРАЇНЦЯ


Добре відома манера американців у всіх випадках життя говорити "о'кей!". За цією фразою стоїть уявлення про труднощі як про щось принижуюче людину, що потрібно ретельно ховати від навколишніх. Українській свідомості і типу духовності завжди був властивий жаль, доброзичливість при сприйнятті нещасть інших людей. Нещастя ніколи не ототожнювалося з чимось принижуючим людину.

Звільнившись від необхідності неправди, яка у недавнім минулому була соціальним законом, одержавши свободу слова і думки, люди зіштовхнулися з новими проблемами, насамперед із проблемою соціальної несправедливості, пов'язаної зі зростаючою економічною нерівністю. Не буде перебільшенням сказати, що історична доля України породжувала і продовжує породжувати безліч протиріч. Навчитися по-людськи жити в ситуації постійних життєвих протиріч, вирішувати їх морально, вистоювати перед обличчям труднощів -така, видно, доля і перспектива особистості, що живе в нашій країні. Ніхто з психологів ще не зумів довести, що благополучне, спокійне життя породжує оптимальний тип особистості. І навпаки, проходячи через випробування і труднощі, навчившись душевному благородству і великодушності в далеко не сприятливих умовах, людина знаходить духовну силу.

Кросскультурні дослідження, що проводяться в сучасній психології, у яких порівнюються особливості менталітетів різних країн, показують, що в українському менталітеті виявляється переважним моральний початок. Якщо в західноєвропейських країнах взаємини людей визначаються і регулюються добре напагодженими законами, то в Україні - такими механізмами, як совість, довіра і сором. У ході порівняльного дослідження, проведеного французькими і українськими вченими, виявилося, що француз завжди виконує те, що запропоновано інструкцією. А ось чому одні українці зовсім ні за що не відповідають, тоді як інші звалюють на себе відповідальність за всіх, що навіть виходить за межі інструкції, ніхто зрозуміти не міг. Французи можуть працювати з людьми, які їм особисто глибоко несимпатичні, тоді як для українців команда - це насамперед люди, що довіряють один одному і розуміють один одного з півслова, завжди готові прийти один одному на допомогу.

Іншими словами, в українському суспільстві при безлічі явищ і проявів відчуження, при відсутності налагоджених соціальних, правових, інституціональних зв'язків працюють зв'язки, побудовані на особистих, безпосередніх відносинах. Перед дослідником, який багато років вивчав типи особистостей американських президентів, відзначаючи сильні якості кожного, що проявилися у певний історичний момент, було поставлене питання: "Навіщо Америці потрібний харизматичний лідер, якщо це соціально розвинута країна, де все налагоджено і не вимагає сильної влади?"Якщо це питання поставити в сучасному українському суспільстві, охопленому безліччю криз одночасно, де основні соціальні процеси відбуваються стихійно, то можна сказати, що йому потрібний не тільки харизматичний лідер, тобто такий, що володіє найкращими людськими якостями, а люди, багато людей у різних галузях, на різних місцях, які володіли б моральною й інтелектуальною силою, здатні брати на себе відповідальність, приймати рішення, знімати принципові протиріччя.

Одним з найстрашніших механізмів тоталітарного режиму було те, що одні, сподіваючись уникнути караючого меча, добровільно зраджували інших. І в даний час найбільш важке моральне завдання - залишитися моральним і чесним в нашому непростому житті. Колись філософ І. Кант так сформулював своєрідний моральний закон: поводься з іншими так, як ти б хотів, щоб вони поводилися стосовно тебе". Це особливий закон, який кожен повинен внутрішньо сформулювати самому собі. Сказати собі, що ти не зробиш ніколи, на що не підеш ні при яких умовах, що виключено для тебе в принципі, і наслідувати цьому - найважче завдання, психологічно, морально і духовно вирішуване особистістю.

Якщо ти відкинутий з рівня життя на рівень виживання, головне - зберегти те людське в собі, що накопичується роками. Якщо ти поставлений перед необхідністю працювати в двох-трьох місцях, щоб прогодувати сім'ю, постарайся не переступити ледь уловиму межу, що відокремлює трохи більш сите життя від утрати професіоналізму, своєї головної справи в житті. Якщо ти вже побудував собі віллу в Іспанії чи на південному березі Франції, згадай про інвалідів, про сиріт, про інших обділених людей, яким колись за глибоко укоріненою українською традицією посилали гроші і відомі видавці, і знамениті артисти.

Безлічі людей в Україні сьогодні доводиться робити вибір між матеріальними і духовними цінностями. Кожен робить цей вибір самостійно, і для кожного це найважчий, що є мірилом його особистості, вибір. У цьому розумінні проблема моральності, духовності стала життєво конкретною. І збереження духовності нашого суспільства зараз багато в чому залежить від моральної стійкості кожної окремої людини.


СОЦІАЛЬНЕ МИСЛЕННЯ


Ставлячи перед ученими-психологами питання "Чим наука може допомогти людині?, можна сказати: насамперед зміцнити його духовно.

Сьогодні знецінилися слова, знецінилося багато понять і ідеалів, тому, як це не парадоксально, зміцнення духовності доводиться починати з формування життєвої самостійності, зміцнення життєвої позиції. На жаль, дослідження виявляють у сучасній свідомості деяку рудиментарну форму колективізму, що зберегло в підсвідомості соціальне порівняння. Це порівняння виглядає приблизно так: "Я не брешу, а всі навкруги брешуть", "Я не краду, а всі навкруги крадуть". Достоїнства оцінюються не самі по собі, вони доводяться тільки порівнянням, яке надає задоволення тим, що в інших цього немає, тобто своєрідне ствердження через заперечення, ствердження переваг "Я" через порівняння з іншими, причому негативне. Це дуже недалеко від того розповсюдженого почуття колективізму, яке недавно вело до купівлі такого ж дивану, як у сусіда. Самостійність зміцнюється власними досягненнями, власними рішеннями, власним моральним вибором і як психологічна якість дивна тим, що зміцнює себе сама. Точно визначені домагання, диференціація залежного і не залежного від власних зусиль, визначення контуру своєї відповідальності дають людині, коли вона починає діяти, почуття свободи, здатність визначати події, а звідси і найголовніше - почуття впевненості в тому, що живеш і робиш правильно. У сьогоднішній соціальній невизначеності, суперечливості життя це відчуття - найважливіша цінність особистості.

Таким чином, єдиний шлях до духовності і духовної сили - через самостійність, індивідуальність життєвої позиції.

Хоча інтелектуальний розвиток не веде за собою автоматично моральне, але "робота" свідомості, осмислення дійсності безпосередньо пов'язані з ставленням особистості до життя. Свідомість, що виявляє сенс життя, відносин, особливості вчинків людей, є особливим соціальним мисленням.

У психології детально досліджені механізми й особливості мислення. Вивчалося, як людина вирішує ті чи інші математичні, фізичні завдання - стандартні чи оригінальні, таким чином виявлялися інтелектуальні здібності, її рівень. Ллє ніколи не ставилося питання про потребу в такому соціальному мисленні, проте, наскільки особистість звикла думати й обмірковувати життєво важливі речі.

Соціальне мислення - це мислення реальної особистості, пов'язане з її життєвою позицією, цінностями, оцінками. У нашому суспільстві постійно надіялися на свідомість людей. Але як розвивається свідомість, чому вона виявляється консервативною або прогресивною, ніколи по-справжньому не вивчалося, не досліджувалося. Тим часом найперші дослідження соціального мислення показали, що люди можуть читати, говорити про соціальні проблеми, проблеми свого особистого життя, але... не збираються їх вирішувати. Люди, які звикли до того, що в соціумі усе визначено - і лад, і правила, і момент настання комунізму, виявилися не в змозі зрозуміти, що відбувається. А тим часом для забезпечення самостійної життєвої позиції необхідно вміти осмислювати свої можливості й обмеження, причини вчинків інших людей, будувати плани на майбутнє, звіряючи із соціальною реальністю. Соціальне мислення не тільки пояснює проблеми реальності, але й оцінює їх щодо даної особистості, тому здатна до такого мислення особистість уже не живе чужим розумом і соціальними порівняннями з іншими.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Людина і світ» автора Юрій М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „§ 54. Шлях до духовної особистості“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • § 2. Людина. Індивід. Особистість

  • ЧАСТИНА І. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА

  • § 4. Різноманіття діяльності

  • § 5. Діяльність і спілкування

  • § 6. Соціальні норми і поведінка з відхиленням від них

  • § 7. Право в системі соціальних норм

  • РОЗДІЛ 2. ПІЗНАННЯ ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ

  • § 9. Пізнавальна діяльність людини

  • § 10. Істина і її критерії

  • §11. Наукове пізнання

  • §12. Ненаукове пізнання

  • § 13. Соціальне пізнання

  • §14. Самопізнання

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ І ДІЯЛЬНІСТЬ

  • § 16. Моральні орієнтири діяльності

  • § 17. Світогляд, переконання, віра

  • РОЗДІЛ 4. МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

  • §19. Економічна діяльність

  • Короткі висновки до розділу

  • Питання до розділу

  • РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА

  • § 21. Історичний процес і його учасники

  • § 22. Політична діяльність

  • § 23. Політична ідеологія

  • § 24. Суспільний прогрес

  • ЧАСТИНА II. НА ШЛЯХУ ДО СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

  • § 26. Схід і Захід

  • § 27. Особливості древніх цивілізацій

  • § 28. Древні цивілізації Європи

  • § 29. Древні мислителі про світ і людину

  • § 30. Цивілізація епохи Середньовіччя

  • §31. Перехід до індустріальної цивілізації

  • § 32. Погляди на суспільство і людину в індустріальну епоху

  • ЧАСТИНА ІІІ. СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО

  • § 34. Цілісність і суперечливість сучасного світу

  • § 35. Науково-технічний прогрес

  • РОЗДІЛ 8. СУЧАСНА ЕКОНОМІКА

  • § 37. Ринкові відносини в сучасній економіці

  • § 38. Економічна політика держави

  • § 39. Людина у системі економічних відносин

  • РОЗДІЛ 9. СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

  • § 41. Молодь у сучасному суспільстві

  • § 42. Про нації і міжнаціональні відносини

  • § 43. Соціальний статус особистості

  • РОЗДІЛ 10. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • § 45. Правова держава і громадянське суспільство

  • § 46. Галузі українського права: основні поняття і норми

  • § 47. Демократія

  • § 48. Політичний статус особистості

  • РОЗДІЛ 11. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • § 50. Наука, освіта, мистецтво

  • § 51. Релігія в сучасному світі

  • § 52. Засоби масової комунікації! культура

  • § 53. Духовний світ людини

  • § 54. Шлях до духовної особистості
  • Замість висновку