Розділ «§ 34. Цілісність і суперечливість сучасного світу»

Ми сьогодні пов'язані з усім світом тісніше, ніж коли-небудь, добре це чи погано? Які проблеми ставлять під загрозу майбутні всього людства? Вирішувати загальні проблеми можна лише спільними зусиллями: чи .ютові уряди і народи до такого міжнародного співробітництва, що потрібно від кожного з нас?

Ідея різноманіття світу не суперечить ідеї єдності людства. Люди планети Земля усе глибше усвідомлюють себе як єдину спільність, де кожний зв'язаний з багатьма тисячами ниток, "Протягом декількох поколінь навколо нас утворилися своєрідні економічні і культурні зв'язки, що збільшуються В геометричній прогресії. Тепер крім хліба... кожна людина вимагає щодня свою порцію заліза, міді і бавовни, свою порцію електрики, нафти і радію, свою порцію відкриттів, кіно і міжнародних новин. Тепер уже не просто поле..., а вся Земля потрібна, щоб постачати кожного з нас. Для людини немає майбутнього... поза її об'єднанням з іншими людьми".

З того моменту, коли французький мислитель Тейяр де Шарлей написав ці рядки, пройшло більше півстоліття. Світ дуже змінився за цей час. Протиріччя, що загострювалися між країнами і регіонами неодноразово призводили до розриву сформованих відносин. Змінювався сам характер зв'язків і взаємозалежностей, багато чого з того, що здавалося благом, ставило якщо не злом, то проблемою: сьогодні вже навряд чи хтось буде претендувати на свою "порцію радію". Однак головне філософом було схоплено точно: людство не зможе розвиватися, не зміцнюючи свою спільність, не розширюючи зв'язки і контакти.

У сучасному світі значно посилюються інтеграційні зв'язки між окремими людьми, організаціями і державами, росте взаємозалежність між ними. Цей процес дослідники назвали глобалізацією. Глобалізація багатогранні, вона охоплює різні сфери життя суспільства.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

ДО ЧОГО ВЕДЕ ГЛОБАЛІЗАЦІЯ?

Дослідники відзначають суперечливі наслідки процесу глобалізації. Серед позитивних моментів виділяють її стимулюючий вплив на економіку. Товари тепер можуть створюватися в будь-якому місці світу залежно від того, де виробництво обійдеться дешевше, і збуватися там, де їх удається продати за найвищою ціною. Завдяки цьому знижуються витрати виробництва, росте прибуток, з'являються додаткові можливості для подальшого розвитку виробництва. Ті, кому не вдалося включитися в цю нову економіку, будуть неминуче відставати, тому що не зможуть скористатися плодами міжнародного поділу праці, кооперації, технічними досягненнями розвинутих країн. Глобалізація зближає держави, змушує їх у більшому ступені враховувати інтереси одна одної, застерігає від крайніх дій в політиці й економіці (у протилежному випадку міжнародне співтовариство може використовувати різні санкції: обмежити торгівлю, припинити міжнародну допомогу, заморозити надання позики тощо).

Разом з тим, висловлюється і чимало критичних суджень на адресу глобалізації. Глобалізація виробництва веде до глобалізації продукції, оскільки споживач прагне придбати всесвітньо визнаний виріб. Це, у свою чергу, може перешкоджати розвитку вітчизняного виробництва. Крім того, насаджується деякий єдиний стандарт споживання: по всій земній кулі їдять гамбургери, пишуть кульковими ручками "Віс", використовують комп'ютерне забезпечення фірми Microsoft тощо. Поширенню цих стандартів сприяє реклама в засобах масової інформації. Приміром, транснаціональні компанії, переконуючи населення купити той чи інший товар, витрачають на рекламу біля половини тих засобів, які в усьому світі витрачаються на освіту.

Далеко не завжди діяльність міжнародних економічних організацій є успішною. Так, умови надання кредитів Міжнародним валютним фондом і Всесвітнім банком (МВФ створений у 1947 р. і спеціалізується на наданні короткострокових позик; Всесвітній банк або Міжнародний банк реконструкції і розвитку, утворений у 1945 p., він надає головним чином довгострокові позики; Україна стала членом цих організацій з початку 90-х pp. XX ст.) нерідко не враховують специфіку окремих країн, а диктуються інтересами промислово розвинутих країн, під впливом яких знаходяться обидві організації.

Велику тривогу в багатьох викликає глобалізація в сфері культури. Розвинувши найбільшою мірою електронні засоби інформації, саме західні країни поширюють по усьому світі свої культурні цінності через такі "продукти", як нові передачі, фільми, рекламу тощо. З 4000 фільмів, показаних у Бразилії, більш 90% американські. Це, вважають, веде до ослаблення національної культури.

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

ЕКОЛОГІЧНА КРИЗА

Про руйнівні впливи, які здійснює суспільство на навколишнє середовище, насамперед своєю господарською діяльністю, ви вже багато чого довідалися при вивченні різних предметів. Узагальнюючи ці дані, відзначимо, що до основних проявів екологічної кризи відносяться:

- поступове виснаження природних ресурсів: запасів вугілля, нафти, металів (передбачається, що при нинішніх темпах споживання запаси нафти можуть бути витрачені досередини XXI століття); скорочення територій, займаних лісами;

- забруднення атмосфери, ґрунтів і Світового океану виробничими і побутовими відходами;

- тенденція глобального потепління (у результаті зростаючого викиду в атмосферу вуглекислого газу, що утворюється в процесі спалювання вугілля і нафти);

- зникнення багатьох видів рослин і тварин (якщо людство буде знищувати біологічну розмаїтість настільки ж інтенсивно, як сьогодні, то вона скоротиться через піввіку на 30-40%);

- ріст захворювань, викликаних несприятливою екологічною ситуацією. Загрозу власному існуванню внаслідок споживчого ставлення до природи

людство усвідомило ще кілька десятиліть тому. Велику роль у цьому зіграв Римський клуб - міжнародна громадська організація, заснована в 1962 р. з метою дослідження розвитку суспільства в епоху науково-технічної революції. Саме доповідь Римському клубу, присвячена глобальним проблемам, залучила у 70-і рр. XX ст. увагу людей до назріваючої екологічної кризи.