Розділ «ЧАСТИНА ІІІ. СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО»

Ви є тут

Людина і світ


РОЗДІЛ 7. СУЧАСНИЙ ЕТАП СВІТОВОГО ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ



§ 33. Різноманіття сучасного світу


Чому зберігається цивілізаційне різноманіття світу? Як виглядає сьогодні традиційне суспільство? Чи витримає Схід натиск цінностей західної цивілізації? Чи є майбутнє в індустріального суспільства? Яким буде світ у постіндустріальну епоху?

Що таке цивілізація? Основні риси традиційного суспільства. Цінності Сходу і Заходу. Перехід до індустріального суспільства.


ПРИЧИНИ РІЗНОМАНІТТЯ ФОРМ ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ



ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО



ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО


Ви вже знаєте, у чому полягає своєрідність індустріальної цивілізації, як проходило її становлення. Сьогодні більшість країн світу можна віднести до суспільств індустріального типу. У них переважає промислове виробництво, розвинуті ринкові відносини, вони активно беруть участь у міжнародній торгівлі.

Швидко йдуть процеси урбанізації, тобто росту міст. У деяких країнах до 90% населення - городяни. Постійно зменшується частка людей, зайнятих у сільському господарстві: у найбільш промислово розвинутих державах вона не перевищує 3-5% населення.

Разом з тим, цей світ сьогодні дуже неоднорідний. Одну групу складають високорозвинені в промисловому плані країни: США, Канада, держави Західної Європи. Саме з ними ми пов'язуємо поняття "західна цивілізація". У більшості з цих держав промисловий переворот і наступна Модернізація відносяться до XVI11-XIX ст. В останні десятиліття минулого століття в число високорозвинених країн ввійшла і Японія. На їхню частку в середині 90-х рр. XX ст. припадало 50% світового валового продукту, у той час як чисельність населення складала 14% від усього населення Землі.

У політичних відносинах дані держави - демократії, що проголошували головним своїм завданням захист прав і свобод громадян. Серед основних духовних цінностей важливе місце як і раніше приділяється спрямованості людини до особистого успіху, розвитку духу підприємництва й ініціативи, підтримки нового, прогресивного, поваги до науки і техніки. Разом з тим, усе більшого поширення одержує прагнення до матеріального комфорту, розширеного споживання. Один американський соціолог назвав сучасне західне суспільство "викидаючим суспільством": речі купуються і швидко викидаються, відбувається швидка зміна моди, стилю життя.

Іншу групу утворюють так звані нові індустріальні країни. До неї входять ті, хто домігся значних економічних результатів порівняно недавно, успішно застрибнувши на ходу в "потяг" науково-технічного прогресу. Це, в першу чергу, ряд держав Азії, окремі країни Латинської Америки. Наприклад, Південна Корея ще в 50-і рр. XX ст. була багато в чому аграрно-традиційним суспільством, 85% її населення складали селяни. Практично не було людей з вищою освітою, тому що японська окупаційна влада протягом десятків років забороняла корейцям одержувати освіту вищу за середню. Під забороною знаходилася також будь-яка підприємницька діяльність, крім дрібного бізнесу. Тому в Кореї не було підприємств, де працювало б більш 50 осіб. До 90-х рр. XX ст. ця держава стала індустріально розвинутою. У містах живе більш 85% населення. За кількістю осіб з вищою освітою Корея

поступається тільки США і Японії. Це створює базу для розвитку наукомістких, високотехнологічних виробництв; південнокорейська електроніка успішно завойовує позиції на світовому ринку.

Сприйнявши багато рис індустріального суспільства, держави цієї групи зберегли і свої традиційні цінності: готовність до тривалої, кропіткої праці, високу суспільну значимість праці, пов'язаної з професійною майстерністю, цінності солідарності і колективізму, міцність родинних зв'язків не тільки в сімейних відносинах, але й у бізнесі.

Ще більший вплив традиційні цінності мають у тих країнах, які побудували своє багатство на експорті нафти. Це насамперед держави арабського Сходу. Зримі прояви нового в їхніх країнах - туристичні комплекси, що відповідають найвищим міжнародним стандартам, сучасні аеродроми, багатоповерхові столичні офіси великих компаній. Але ставлення до багатства багато в чому залишається колишнім: гроші існують для того, щоб їх витрачати.

У ряді цих держав зберігають значення племінні зв'язки, нерідкі міжплемінні конфлікти, мало змінився віковий вклад життя кочівників - бедуїнів. Велику роль у суспільстві відіграє релігія. Там, де пануючою релігією є іслам, нерідко висувається ідея відродження ісламської цивілізації, основою якої повинні стати морально-духовні цінності, що проповідуються цим віровченням.

Швидкими темпами сьогодні розвивається економіка в Індії і Китаю. Узявши на озброєння багато Досягнень західної технології й організації виробництва, країни Сходу прагнуть протистояти вестернізації (впливу Заходу: від англ. west - захід) своєї культури, намагаються відстояти самобутні духовні цінності. На думку одного індійського вченого, азіатські народи не прийняли культурної переваги Заходу.


МЕЖІ РОСТУ


До середини нашого сторіччя індустріальна цивілізація в розвинутих Країнах перетворилася в суспільство масового виробництва і споживання. "Кожне індустріальне суспільство, незалежно від того, є воно капіталістичним чи соціалістичним, східним чи західним, керується певними засадами. Стандартизація, централізація, максималізація, гігантоманія, дезінформація, спеціалізація, синхронізація - прибульці з Марса знайшли б усюди те саме". Ці слова належать американському вченому О. Тоффлеру.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Людина і світ» автора Юрій М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ІІІ. СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • § 2. Людина. Індивід. Особистість

  • ЧАСТИНА І. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА

  • § 4. Різноманіття діяльності

  • § 5. Діяльність і спілкування

  • § 6. Соціальні норми і поведінка з відхиленням від них

  • § 7. Право в системі соціальних норм

  • РОЗДІЛ 2. ПІЗНАННЯ ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ

  • § 9. Пізнавальна діяльність людини

  • § 10. Істина і її критерії

  • §11. Наукове пізнання

  • §12. Ненаукове пізнання

  • § 13. Соціальне пізнання

  • §14. Самопізнання

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ І ДІЯЛЬНІСТЬ

  • § 16. Моральні орієнтири діяльності

  • § 17. Світогляд, переконання, віра

  • РОЗДІЛ 4. МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

  • §19. Економічна діяльність

  • Короткі висновки до розділу

  • Питання до розділу

  • РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА

  • § 21. Історичний процес і його учасники

  • § 22. Політична діяльність

  • § 23. Політична ідеологія

  • § 24. Суспільний прогрес

  • ЧАСТИНА II. НА ШЛЯХУ ДО СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

  • § 26. Схід і Захід

  • § 27. Особливості древніх цивілізацій

  • § 28. Древні цивілізації Європи

  • § 29. Древні мислителі про світ і людину

  • § 30. Цивілізація епохи Середньовіччя

  • §31. Перехід до індустріальної цивілізації

  • § 32. Погляди на суспільство і людину в індустріальну епоху

  • ЧАСТИНА ІІІ. СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО
  • § 34. Цілісність і суперечливість сучасного світу

  • § 35. Науково-технічний прогрес

  • РОЗДІЛ 8. СУЧАСНА ЕКОНОМІКА

  • § 37. Ринкові відносини в сучасній економіці

  • § 38. Економічна політика держави

  • § 39. Людина у системі економічних відносин

  • РОЗДІЛ 9. СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

  • § 41. Молодь у сучасному суспільстві

  • § 42. Про нації і міжнаціональні відносини

  • § 43. Соціальний статус особистості

  • РОЗДІЛ 10. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • § 45. Правова держава і громадянське суспільство

  • § 46. Галузі українського права: основні поняття і норми

  • § 47. Демократія

  • § 48. Політичний статус особистості

  • РОЗДІЛ 11. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • § 50. Наука, освіта, мистецтво

  • § 51. Релігія в сучасному світі

  • § 52. Засоби масової комунікації! культура

  • § 53. Духовний світ людини

  • § 54. Шлях до духовної особистості

  • Замість висновку