РОЗДІЛ 11. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Відносини народної культури з масовою суперечливі. З одного боку, масова культура нав'язує народній творчості певний спосіб мислення і вираження. У той же час саме ця культура часто базується на народній. Наприклад, естрадні виконавці часто використовують елементи фольклорної музики. Л звертання до різних традиційних сюжетів, скажімо, до легенд про короля Артура, у сучасних фільмах веде до їх популяризації і спонукує деяких глядачів звернутися до першоджерел.

В останні десятиліття заговорили про появу екранної культури, що пов'язано з комп'ютерною революцією. Екранна культура складається на основі синтезу комп'ютера і відеотехніки. Відеотелефони, електронні банки, Інтернет дозволяють викликати на екрані комп'ютерів практично будь-яку необхідну інформацію, перетворити домашній комп'ютер у могутній засіб спілкування. Прямі контакти і читання книг ідуть на другий план. З'являється новий тип спілкування, заснований на можливостях вільного виходу особистості у світ інформації. Завдяки використанню комп'ютерної графіки вдається збільшити швидкість і поліпшити якість одержуваної інформації. Комп'ютерна сторінка несе із собою новий тип мислення й освіти з характерними для нього швидкістю, гнучкістю, реактивністю.

Багато хто сьогодні вважає, що саме екранній культурі належить майбутнє.

Ми познайомилися з деякими галузями культури сучасного суспільства. Як ви думаєте, чому були обрані саме ці культури?

ДІАЛОГ КУЛЬТУР

Як уже відзначалося, масова й елітарна культури взаємодіють одна з одною. Поговоримо детальніше про діалог різних культур і про те, що є результатом цього діалогу. Для прикладу розглянемо розвиток національних культур і їхню взаємодію.

Джерела національних відмінностей культур варто шукати в історичних умовах їхнього формування. Ці відмінності мають глибокі корені, які відбивають особливості громадського життя тієї чи іншої соціально-історичної чи етнічної спільності людей, її взаємозв'язку з природою. Культурні відмінності - одне з джерел багатогранності історичного процесу, які надають йому барвистість і багатомірність. Кожна національна культура неповторна, унікальна. І ця неповторність, незамінність визначають необхідність особливо дбайливого ставлення до неї.

Разом з тим, вже в античній цивілізації йшов процес взаємодії культур. У міру того, як історія ставала всесвітньою, виникали передумови для взаємозбагачення культур як у рамках окремих багатонаціональних держав, так і в масштабах усього людства. Науково-технічний прогрес, загальні тенденції в розвитку освіти, величезна рухливість населення, світовий поділ праці - ці и інші фактори сприяють подальшій інтернаціоналізації культури і громадського життя, посиленню і поглибленню взаємопроникнення культур, але в той же час породжують і різноманітні проблеми.

Інтернаціоналізація культури часто зустрічає опір, особливо там, де вона насаджується насильно. У деяких розвинутих країнах і тих, що недавно звільнилися від колоніальної залежності прагнення до відокремлення національне"! культури є своєрідною формою протесту проти неоколоніалізму чи засилля західної масової культури.

Уже сьогодні масовий експорт західної культури, особливо американської, поширення англійської мови як універсальної викликали в ряді країн відповідну реакцію населення: звучать заклики обмежити використання іноземних слів у публічних виступах, друкованих матеріалах, зовнішній рекламі.

Не випадково, наприклад, сучасне покоління молодих японців з особливою увагою стало ставитися до національного одягу, їжі і культури. Л в Уельсі, де практично усі вже давно говорять англійською, у 70-і рр. XX ст. народився широкий рух за відродження уельської (кимрської) мови, яка практично зникла.

В умовах інтернаціоналізації загострюються проблеми збереження культури нечисленних народів. Так, у деяких народностей Півночі немає своєї писемності, і рідна мова поступово забувається в процесі постійного спілкування з іншими народами.

Подібні проблеми можна вирішити лише завдяки діалогу культур, але за умови, що це повинен бути діалог рівних і різних. Діалог припускає також взаємопроникнення, взаємозбагачення культур. Не випадково культурний обмін (виставки, концерти, фестивалі тощо) став доброю традицією в житті сучасної цивілізації. У результаті діалогу створюються загальнолюдські культурні цінності, найважливішими з яких є моральні норми і, в першу чергу, такі, як гуманізм, милосердя, взаємодопомога.

ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ КУЛЬТУРИ