Розділ «ЧАСТИНА І. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА»

рухах, відпочинку тощо; екзистенціальні (від латинського слова, що означає буквально: існування):

у безпеці свого існування, комфорті, постійності умов життєдіяльності,

у гарантії зайнятості, страхуванні від нещасних випадків, впевненості в завтрашньому дні тощо; соціальні: у соціальних зв'язках, спілкуванні, прихильності, турботі про

іншого й увазі до себе, участі в спільній діяльності з іншими; престижні: у самоповазі, повазі з боку інших, визнанні, досягненні успіху

і високої оцінки, службовому росту; духовні: у самоактуалізації, самовираженні. Відповідно до теорії Маслоу перші два типи потреб - первинні (уроджені), а наступні три - вторинні (придбані). Потреби кожного наступного рівня стають суттєвими, коли задоволені попередні. Поряд з потребами найважливішим мотивом діяльності е соціальні установки. Під ними мається на увазі загальна орієнтація людини на певний соціальний об'єкт, що виражає схильність до дії певним чином щодо даного об'єкта. Таким об'єктом може бути, наприклад, сім'я.

Залежно від оцінки значення сімейного життя, її корисності для себе індивід може бути схильний до створення сім'ї, її збереження чи, навпаки, не налаштований створювати і берегти сімейні узи. Від цього залежать його дії, його поведінка.

Важливу роль у мотивах діяльності відіграють переконання - стійкі погляди на світ, ідеали, і принципи, а також прагнення втілити їх у життя через свої дії і вчинки.

У формуванні мотивів діяльності особливу роль відіграють інтереси. Це слово теж латинського походження, що означає буквально: мати значення, важливо. Інтереси людей мають у своїй основі їхні потреби, але спрямовані не стільки на предмети потреб, скільки на ті суспільні умови, які роблять більш-менш доступними ці предмети, насамперед матеріальні і духовні блага, що забезпечують задоволення потреб. Інтереси людей полягають у збереженні чи перетворенні тих умов (установ, порядків, норм взаємин тощо), від яких залежить розподіл благ. Ці інтереси залежать від становища в суспільстві тих чи інших груп населення. Кожна людина належить до декількох соціальних груп. Наприклад, молода людина належить до молоді, яка має свої, відмінні від інших груп, інтереси (одержати освіту, професію, мати матеріальні умови для створення сім'ї тощо). Вона також належить до якої-небудь етнічної групи і має спільні інтереси з іншими членами цієї групи (можливість розвитку національної культури, мови). Будучи членом інших груп, людина має відповідні соціальні інтереси. Виходить, інтереси визначаються становищем різних соціальних груп і індивідів у суспільстві. Вони в більшому чи меншому ступені усвідомлюються людьми і є найважливішими спонукальними стимулами до різних видів діяльності. У суспільстві взаємодіють різноманітні інтереси: індивідуальні, групові, інтереси суспільства в цілому. За спрямованістю інтереси розділяються на економічні, соціальні, політичні, духовні. У них знаходять узагальнене вираження актуальні потреби людей.

Потреби й інтереси займають провідне місце в мотивах діяльності. Гегель писав: "Найближчий розгляд історії переконує нас у тому, що дії людей випливають з їхніх потреб, їхніх пристрастей, їхніх інтересів... і лише вони відіграють головну роль" ч

З інтересами людей пов'язані їхні ідеали. Суспільний ідеал - це образ досконалого суспільства, у якому знаходять висвітлення інтереси і прагнення певної соціальної групи, її уявлення про вищу справедливість і найкращий суспільний устрій.

Потреби, інтереси, ідеали усвідомлюються людьми, тобто характеризують свідому діяльність. Люди обмірковують діяльність, здійснюють самоконтроль своїх дій. Однак у діяльності виявляється і несвідоме, що означає психічне життя, що відбувається без участі свідомості.

Австрійський психолог 3. Фрейд (1856-1939), що вивчав несвідоме, надавав йому велике значення: "Багато чого в "Я", безумовно, несвідомо, саме те, що варто назвати "ядром "Я". Під несвідомим у психології розуміються обумовлені впливами стани, у яких людина не може розібратися.

У сучасній психології виникла точка зору, відповідно до якої несвідоме - це творчий початок, головне джерело мотивів і переживань людей. Швейцарський психолог К. Юнг(1875-1961) вважав, що несвідоме - джерело творчої фантазії духу.

На діяльність людини можуть дуже вплинути її потяги, тобто психічні стани, що виражають неусвідомлену чи недостатньо усвідомлену потребу. Одні потяги спонукають до діяльності, спрямованої на збереження і розвиток життя, інші виявляються в агресивних, руйнівних діях.

Для людини, що відчуває стан потягу, не зрозуміло, що притягує її до об'єкта, яка мета її дії. Згадаємо слова князя з "Русалки" О.С. Пушкіна: "Мимоволі до цих сумних берегів мене притягує невідома сила". Герой драми не усвідомлює, яка сила спонукала його прийти до того місця, де загинула кохана дівчина.

Багато учених вважають, що потяг — це початковий етап формування мотивів поведінки людини. Спочатку неусвідомлені потяги поступаються місцем усвідомленим мотивам.

Німецький соціолог М. Вебер (1864-1920), говорячи про діяльність, розділив дії залежно від їхніх мотивів на цілераціональні, ціннісно-раціональні, афективні і традиційні.

Цілераціональна дія характеризується раціонально поставленою і продуманою метою. Цілераціонально діє той індивід, чия поведінка орієнтована на мету, засоби і можливі побічні результати його дій. У цьому випадку індивід раціонально розглядає відношення засобів до мети і побічних результатів, умови досягнення задуманого.

Ціннісно-раціональна діл характеризується усвідомленим визначенням своєї спрямованості і послідовно планованою орієнтацією на неї. Але зміст полягає не в досягненні якої-небудь мети, а в тому, що індивід дотримується своїх понять про обов'язок, достоїнство, красу, релігійні канони, благочестя. Така дія підпорядкована принципам, заповідям, вимогам. Вона заснована на вірі в естетичну, релігійну чи іншу цінність певної поведінки.

Афективна дія обумовлена емоційним станом індивіда (слово "афект" походить від латинського слова, що означає буквально: душевне хвилювання; психологи розуміють під цим терміном відносно короткочасне, сильно і бурхливо протікаюче емоційне переживання - лють, жах, розпач і т.п.). Воно може бути реагуванням на зовсім незвичне роздратування. Індивід діє під впливом афекту, якщо він прагне негайно задовольнити свою потребу в помсті, насолоді, відданості тощо.