Розділ «ЧАСТИНА І. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА»

Ви є тут

Людина і світ

Будь-яка діяльність постає перед нами як ланцюг дій. Чи можна при цьому говорити про поведінку людини? Так, але в багатьох випадках мається на увазі, як вона виконує свою роботу, як ставиться до неї, до інших людей, до себе.

Уявімо собі діяльність продавця. Ця, безсумнівно, потрібна людям робота може здійснюватися по-різному. Один привітний, порядний, акуратний, зібраний, інший грубить покупцям, намагається їх обдурити, виконує свої обов'язки абияк. Дві людини зайняті однаковою діяльністю, але поведінка їх різна. Якщо діяльність складається з дій, то поведінка ~ із учинків.

Ми вже говорили про те, що поведінка - це спостережувана активність усіх живих істот. Поведінка людини - це зовнішній прояв її діяльності, її ставлення до суспільства, інших людей, що розглядається з боку моральності і права. Так, поведінкою що, відхиляється називають поведінку, що суперечить прийнятим у суспільстві правовим і моральним нормам.

Поведінка розуміється як сукупність учинків. Учинки - це свідомі дії, спрямовані на досягнення якої-небудь соціально значимої мети. Учинок завжди підпорядкований певним цілям, у ньому людина стверджує себе як особистість. Це дія особистості, соціальне значення якої нею самою зрозуміле. У вчинку виявляється моральна установка людини - ставлення до іншої людини, самого себе, суспільства, природи.


ЩО СПОНУКАЄ ЛЮДЕЙ ДО ДІЯЛЬНОСТІ


Намагаючись пояснити діяльність людей, їхні вчинки, мислителі різних епох давали різні відповіді на питання про те, що ж рухає цими діями, а отже, розвитком суспільства. Одні з них пояснювали розвиток суспільства впливом географічного середовища. Так, французький просвітитель XVIII ст. Ш. Монтеск'є вважав, що кліматичні умови обумовлюють індивідуальні особливості людини, її характер і схильності. У країнах із родючим ґрунтом легше встановлюється дух залежності, тому що людям, зайнятим землеробством, ніколи думати про свободу. А в країнах з холодним кліматом люди більше думають про свою свободу, ніж про врожай. З таких міркувань робилися висновки про характер політичної влади, закони, торгівлю тощо.

Інші мислителі пояснювали рух суспільства духовним фактором: " Ідеї правлять світом". Деякі з них вважали, що це ідеї критично мислячих особистостей, які створюють ідеальні проекти суспільного устрою. Інший погляд полягав у тому, що історією править світовий розум. Такий погляд розвивав у своїх працях німецький філософ Гегель.

Ще одна точка зору на розвиток суспільства полягає в тому, що діяльність людей можна науково пояснити, вивчаючи роль матеріальних факторів. Значення матеріального виробництва в розвитку суспільства обґрунтовував К. Маркс. Він звертав увагу на той факт, що перш ніж займатися філософією, політикою, мистецтвом, люди повинні їсти, пити, вдягатися, мати житло, а виходить, створювати все це. Зміни у виробництві, відповідно до Маркса спричиняють зміни й в інших сферах життя. Діяльність людей визначається врешті-решт їх матеріальними, економічними інтересами.

Деякі вчені заперечували можливість пояснення історичних змін яким-небудь одним фактором, указуючи на взаємодію всіляких причин і умов розвитку. Наприклад, німецький учений М. Вебер доводив, що духовний фактор грає не меншу роль, ніж економічний, що важливі історичні зміни відбувалися під впливом того й іншого. Однак багато вчених і сьогодні думають, що можна знайти визначальний фактор руху суспільства, виділяючи його з інших. В умовах науково-технічної революції XX ст. деякі вчені таким фактором вважали техніку і технологію.

Учені-психологи вивчають переживання людини, що спонукають її до діяльності. Такі переживання людини називають мотивом. Слово "мотив" французького походження й означає буквально: спонукальна причина, привід до якої-небудь дії. У психології під мотивом розуміють те, що спонукає діяльність людини, заради чого вона відбувається. У ролі мотивів можуть виступати потреби, соціальні установки, переконання, інтереси, потяги й емоції, ідеали людей.

У мотивах діяльності виявляються потреби людини. А потреба - це переживаюча и усвідомлювана людиною необхідність у тому, що необхідно для підтримки її організму і розвитку особистості.

Потреба звичайно спрямована на який-небудь предмет. Наприклад, голод - це потреба у їжі, предметом потреби е їжа. Неможливість справитися з яким-небудь завданням породжує нестаток у знаннях, що необхідні для його вирішення. Предметом потреби в даному випадку є знання. Потреби людини можна розділити на три групи:

1. Біологічні потреби: потреби в диханні, харчуванні, воді, нормальному теплообміні, русі, самозбереженні, збереженні роду й інші потреби, пов'язані з біологічною організацією людини, її приналежністю до природи. Іншими словами, це ті ж потреби, що й у тварин. Німецький письменник Г. Белль(1917-1985) так писав про одну з цих потреб: "Сон прекрасний тим, що зрівнює і людину, і тварину".

2. Соціальні потреби, породжені суспільством. У них утілена потреба особистості, наприклад, у різноманітних взаєминах з іншими людьми, у самореалізації, самоствердженні, суспільному визнанні її достоїнств. Серед соціальних потреб іноді виділяють потреби "для себе" (потреба наполягати на своїх правах) і "для інших" (потреба виконувати свої обов'язки).

3. Ідеальні потреби: пізнавати навколишній світ у цілому й у його подробицях, усвідомлювати своє місце в ньому, сенс і призначення свого існування. Потреба у знаннях відзначена була ще в стародавності. Філософ Аристотель писав: " Усі люди від природи прагнуть до знання ".

У деяких людей ідеальні потреби зводяться до розваг. Але й у цьому випадку вони різноманітні: комусь кіно, комусь танці, а комусь вболівати за улюблену футбольну команду. Тим, хто професійно займається наукою і мистецтвом, властиві розвинуті ідеальні потреби.

Біологічні, соціальні й ідеальні потреби взаємозалежні. Біологічні у своїй основі потреби в людини, на відміну від тварин, стають соціальними. Справді, у спекотні дні багатьох людей мучить спрага, але ніхто не стане пити з калюжі на дорозі. Людина вибирає напій, вгамовуючий спрагу, і піклується, щоб посуд, з якого вона п'є, був чистий. І прийом їжі для людини стає потребою" задоволення якої має безліч соціальних граней: мають значення і кулінарні тонкості, і умови, і сервірування столу, і якість посуду, і оформлення блюда, і приємне співтовариство, що розділяє з нею трапезу.

У більшості людей соціальні потреби панують над ідеальними. Потреба в знаннях виступає нерідко як засіб знайти професію, зайняти гідне становище в суспільстві.

У деяких випадках узагалі важко відокремити біологічне, соціальне, ідеальне. Прикладом може служити потреба в спілкуванні (мова про нього піде нижче). Наведена класифікація потреб не єдина в науковій літературі. Існує чимало інших. Одна з них розроблена американським психологом А. Маслоу. Він виділив наступні базисні потреби:

фізіологічні: у відтворенні роду, їжі, дихання, одязі, житлі, фізичних

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Людина і світ» автора Юрій М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА І. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • § 2. Людина. Індивід. Особистість

  • ЧАСТИНА І. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА
  • § 4. Різноманіття діяльності

  • § 5. Діяльність і спілкування

  • § 6. Соціальні норми і поведінка з відхиленням від них

  • § 7. Право в системі соціальних норм

  • РОЗДІЛ 2. ПІЗНАННЯ ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ

  • § 9. Пізнавальна діяльність людини

  • § 10. Істина і її критерії

  • §11. Наукове пізнання

  • §12. Ненаукове пізнання

  • § 13. Соціальне пізнання

  • §14. Самопізнання

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ І ДІЯЛЬНІСТЬ

  • § 16. Моральні орієнтири діяльності

  • § 17. Світогляд, переконання, віра

  • РОЗДІЛ 4. МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

  • §19. Економічна діяльність

  • Короткі висновки до розділу

  • Питання до розділу

  • РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА

  • § 21. Історичний процес і його учасники

  • § 22. Політична діяльність

  • § 23. Політична ідеологія

  • § 24. Суспільний прогрес

  • ЧАСТИНА II. НА ШЛЯХУ ДО СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

  • § 26. Схід і Захід

  • § 27. Особливості древніх цивілізацій

  • § 28. Древні цивілізації Європи

  • § 29. Древні мислителі про світ і людину

  • § 30. Цивілізація епохи Середньовіччя

  • §31. Перехід до індустріальної цивілізації

  • § 32. Погляди на суспільство і людину в індустріальну епоху

  • ЧАСТИНА ІІІ. СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО

  • § 34. Цілісність і суперечливість сучасного світу

  • § 35. Науково-технічний прогрес

  • РОЗДІЛ 8. СУЧАСНА ЕКОНОМІКА

  • § 37. Ринкові відносини в сучасній економіці

  • § 38. Економічна політика держави

  • § 39. Людина у системі економічних відносин

  • РОЗДІЛ 9. СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

  • § 41. Молодь у сучасному суспільстві

  • § 42. Про нації і міжнаціональні відносини

  • § 43. Соціальний статус особистості

  • РОЗДІЛ 10. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • § 45. Правова держава і громадянське суспільство

  • § 46. Галузі українського права: основні поняття і норми

  • § 47. Демократія

  • § 48. Політичний статус особистості

  • РОЗДІЛ 11. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • § 50. Наука, освіта, мистецтво

  • § 51. Релігія в сучасному світі

  • § 52. Засоби масової комунікації! культура

  • § 53. Духовний світ людини

  • § 54. Шлях до духовної особистості

  • Замість висновку

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи