Розділ «9.6. Агропромисловий комплекс України»

Виробляє і переробляє рослинні жири та пов'язані з ними продукти та в основному орієнтується на сировину. Основною олійною культурою є соняшник, з насіння якого одержують 90 % всієї олії.

Олійно-жирова промисловість

Представлена олійними заводами, які виробляють кілька видів рослинної олії — соняшникову (90 % виробництва), кукурудзяну, лляну, ріпакову, конопляну та ін. Орієнтуючись на наявність сировини (для виробництва 1 т рослинної олії використовується 3—4 т олійного насіння), ця галузь зосереджена переважно в степовій зоні. Найвища концентрація галузі в Донбасі і Придніпров'ї. На частку Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей припадає більше половини виробленої в Україні олії. Найбільші центри її виробництва — Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя, Пологи, Вовчанськ, Слов'янськ, а також Кіровоград, Полтава. Причорноморський регіон виробляє 14 % олії (Одеса, Вознесенськ, Херсон). Серед інших центрів виокремлюються Вінниця і Чернівці.

Україна відома у світі за рівнем виробництва соняшнику та олії з нього. Зокрема, порівняно з 1990, у 2009 р. виробництво олії зросло більше, ніж у два рази — з 1070 до 2796 тис. т (див. дод. 12).

Плодоовочеконсервна промисловість

Переробляє різноманітну продукцію овочівництва та плодівництва. Сировинний чинник у розміщенні підприємств цієї галузі відіграє основну роль. Внаслідок цього найбільша концентрація плодоовочеконсервного виробництва спостерігається на півдні України. Саме тут, на території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей та АР Крим, сформувався спеціалізований район плодоовочеконсервного виробництва. Головні його центри — Одеса, Херсон, Запоріжжя, Сімферополь, Ізмаїл, Мелітополь, Бердянськ. Розміщене це виробництво і в районах Поділля, а також у Черкасах, Житомирській, Полтавській та Донецькій областях.

Останніми роками виробництво плодоконсервної продукції в Україні стабільно зростає. У 2007—2008 рр. обсяги ц виробництва становили близько 1 млн т на рік, що на 6,8 % більше, ніж у 2006 р. Варто зазначити, що цей обсяг також включає фруктові й овочеві соки, випуск яких значно збільшився останніми роками. Якщо брати окремо плодоовочеву консервацію, то левову частку тут займає овочева консервація. Динаміка виробництва плодоконсервної продукції відображена в дод. 12.

Основними країнами — постачальниками плодоовочевої консервації в Україну в 2006 р. були Китай, Угорщина, Іспанія, Таїланд і Польща. Водночас основними країнами — імпортерами української консервації виступали Росія (83 %), Білорусь (4 %), Казахстан (3 %), Молдова (3 %), Німеччина (2 %). Також українські консерви постачаються в Ізраїль, США, Канаду, Прибалтику [45].

Хлібопекарська промисловість

Зосереджена у великих містах, таких як Київ, Харків, Одеса, Львів, Донецьк, Запоріжжя, а також практично у всіх малих і середніх містах України.

Борошномельно-круп'яна промисловість

Відіграє провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії борошном і крупами, до того ж виробляє фуражне борошно, яке є цінним кормом для тваринництва. Найважливішими центрами є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів, Тернопіль, Тальне.

В Україні борошно є сировиною для найважливіших продуктів харчування, тому виробництво цього товару в країні вважається стратегічним. Офіційно зареєстровані статистикою обсяги виробництва борошна в Україні за останні 5 років коливалися в межах 3 млн т, без урахування поганого врожаю зернових в 2003 р., що викликав зниження випуску борошна. Найбільшу частку в структурі випуску борошна займає пшеничне — близько 90 %.

Сьогодні в Україні налічується близько 700 підприємств, які займаються переробкою зерна, із них 200 — комбінати хлібопродуктів. Потужності з виробництва борошна становлять близько 11 млн т, що приблизно в три рази більше, ніж необхідно для власного споживання (див. дод. 12). Найбільшими центрами з виробництва борошна є Київ та Київська область, а також Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Вінницька, Одеська області.

Експорт борошна як пшеничного, так й інших видів в основному спрямований на Росію, Грузію, Молдову. Щодо географії офіційного імпорту борошна в Україну, то основними постачальниками були Росія й Білорусь. Незначні обсяги імпортуються з країн Європейського Союзу — Німеччини й Франції, а також з Туреччини [31].

Виробництво круп.

В Україні найпоширеніші такі круп'яні культури, як гречка й просо. До них також належить сорго й чумиза. Умовно круп'яними є ячмінь, овес, пшениця, кукурудза, горох і сочевиця. Найбільше продовольче значення мають гречка, просо й рис. За офіційними даними, щорічне виробництво круп становить близько 300—400 тис. т. Основні підприємства з виробництва круп зосереджені в зонах вирощування круп'яних культур. Обсяги потужностей з виробництва круп перебувають на рівні більше 50,5 тис. т. Динаміка виробництва круп відображена в дод. 12.

В Україні налічується близько 400 великих підприємств з випуску круп. Це спеціалізовані підприємства (65—70 % ринку) і невеликі приватні підприємства (30—35 %). Найбільші обсяги круп виробляються в Київській, Хмельницькій, Харківській, Луганській та Кіровоградській областях, де традиційно розташовані найбільші промислові заводи. Протягом останнього десятиліття незмінним лідером є Київська область.

Основними країнами, до яких здійснюється експорт, є Росія, Білорусь, Грузія, Молдова, Вірменія. Значні партії гречки експортуються в Німеччину. Серед виробників провідними експортерами є: TOB "Альтера", TOB "Біосен", ВАТ "Хмельницький КХП", ДП "Миргородський КХП №1", ВАТ "Сквирський КХГГ, КП "Білоцерківхлібопродукт" [31].

Макаронна промисловість повністю орієнтується на споживача, тому найбільші підприємства розташовані в Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Миколаєві, Запоріжжі.