Розділ «13.7. Подільський економічний район»

Регіональна економіка

Незважаючи на відносно невелику частку в сукупному продукті країни (5,4 %), район володіє потужним економічним потенціалом. Він великий за площею (10 % території країни), сукупністю людей (9 % населення України) із значним виробничим та науковим потенціалом (табл.13.1).

Подільський економічний район розташований у центральній частині Правобережної України на Подільській і Придніпровській височинах. До його складу входять Вінницька, Хмельницька і Тернопільська області. Визначальними рисами економіко-географічного положення регіону є його близькість до промислово розвинених Столичного, Карпатського та Причорноморського економічних районів і сусідство з Молдовою. Територією району проходять важливі транспортні магістралі. Рівнинний рельєф та сприятливі природи о-кліматичні умови дають змогу розвивати агропромислове виробництво.


Природні умови і ресурси



Населення



Господарство


Домінуючим у господарстві є АПК, значно розвинені електротехнічна, хімічна, легка промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів. У сукупній вартості продукції виробничої сфери переважає промисловість (52 %).

Провідна галузь промисловості району — харчова (12 % продукції галузі в Україні). Нараховується 63 цукрових заводи (з них 39 у Вінницькій області). Тут виробляється 1/3 українського цукру. Галузь уже є традиційною в регіоні, і її скорочення негативно позначається як на економічному, так і на соціальному становищі.

Надзвичайно потужна спиртогорілчана промисловість (23 підприємства), яка використовує місцеву сировину та відходи цукроваріння. "Неміров" є найбільшим експортером горілки на світовому ринку.

Значно більше за внутрішнє споживання виробляється в районі м'ясної продукції (1/5 виробництва м'яса в країні). Тут знаходяться одні з найбільших м'ясокомбінатів України (Вінниця, Тульчин, Тернопіль, Чортків, Кам'янець-Подільський, Хмельницький). Підприємства молочної промисловості є майже в кожному адміністративному районі. Діє і ряд заводів з виробництва сухого знежиреного молока, а молочний комбінат у Городку (Хмельницька обл.) випускає згущене молоко. В районі виробляється 16 % масла, 14 — сиру в Україні, його частка у виробництві консервної продукції України сягає 13 %, причому половина всіх підприємств знаходиться у Вінницькій області.

Машинобудування району представлене насамперед підприємствами з виготовлення машин і устаткування для сільського господарства. Найбільші з них — Вінницький завод тракторних агрегатів, Тернопільський комбайновий завод, Хмельницький завод сільськогосподарських машин, Шепетівський завод культиваторів, Могилів-Подільський машинобудівний завод (у роки економічної кризи їх обсяги виробництва значно скоротилися). Досить широка географія приладобудування району. Найбільші підприємства галузі є, крім обласних центрів, у Гайсині, Кам'янці-Подільському, Волочиську, Красилові, Шепетівці, Гнівані (рис.13.7).

Провідна галузь легкої промисловості району — текстильна (Тернопіль, Кам'янець-Подільський, Хмільник, Кременець, Дунаївці, Славута). На Тернопільському ВО "Текстерно" виробляється 1/3 усіх бавовняних тканин в Україні. Взуття виготовляють на невеликих підприємствах у Хмельницькому, Теребовлі, Хмільнику, Тульчині. Значний потенціал має швейна галузь.

Хімічна промисловість району представлена Вінницьким хімічним комбінатом, Тернопільським заводом штучної шкіри "Вінітекс" і рядом невеликих підприємств у Під волочиську, Почаєві, Славуті, Ладижині.

Галузь спеціалізації району — промисловість будівельних матеріалів, яка розвинулась на основі місцевих мінеральних ресурсів. Найбільшими підприємствами галузі є Кам'янець-Подільський цементний завод, Губниківський гранітний кар'єр, Глухівський каоліновий кар'єр, заводи залізобетонних виробів у Війни-

Подільський економічний район

Рис. 13.7. Подільський економічний район

ці, Тернополі, Хмельницькому, Кам'янці-Подільському, Гнівані, Ладижині.

Енергетика району представлена Хмельницькою АЕС та Ладижинською ТЕС, що виробляють 10 % електроенергії країни. Робота Хмельницької АЕС чітко орієнтована на експорт.

Сільське господарство району спеціалізується на зерново-буряковому землеробстві і м'ясо-мол очному скотарстві (рис. 13.7). Тут виробляється 13 % сільськогосподарської продукції країни. Регіон виділяється валовими зборами цукрового буряку, зерна, картоплі, виробництвом м'яса, молока. Добре розвинене садівництво. Незважаючи на значний спад сільськогосподарського виробництва, його продуктивність у районі залишається порівняно високою і поступається тільки Столичному регіону.

Основні види транспорту — залізничний та автомобільний, а найбільші залізничні вузли — Жмеринка, Козятин, Вапнярка, Вінниця, Хмельницький, Тернопіль. Щільність залізниць вища середньоукраїнського показника.

У соціальному комплексі зайнято майже 40 % трудових ресурсів регіону. Тут виділяється освітній комплекс, частка якого в структурі ВРП регіону значно вища, ніж в середньому по Україні, а в Тернопільській області наближається до 10 %. Тернопіль, в якому в навчальний період студенти становлять 1/4 населення, уже зараз перетворюється в значний освітній центр. Цей напрям у регіоні надалі варто розвивати і підтримувати, оскільки він забезпечує не тільки освітній рівень трудового потенціалу регіону, а й вимагає розвитку всього соціального комплексу, інфраструктури.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Качана С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „13.7. Подільський економічний район“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • 1.2. Предмет і об'єкти дослідження, мета, завдання й методи сучасної регіональної економіки

  • 1.3. Теорії та концепції регіональної економіки

  • Розділ 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ І ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ

  • Розділ 3. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА Й ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

  • 3.2. Методи аналізу соціально-економічного розвитку регіонів (регіональна діагностика)

  • 3.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил та економіки регіонів

  • 3.4. Районне планування

  • Розділ 4. РЕГІОН У СИСТЕМІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ

  • 4.2. Територіальний поділ праці й територіальна організація господарства

  • 4.3. Види економічних регіонів. Проблеми типології

  • 4.4. Структура економічного регіону

  • 4.5. Проблемні регіони та їх типологія

  • 4.6. Регіони зі спеціальним режимом інвестування — спеціальні економічні зони

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Й ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА

  • Розділ 6. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Частина ІІ. РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

  • 7.2. Природно-ресурсний потенціал України

  • 7.3. Виробничий потенціал

  • 7.4. Науковий потенціал: суть, структура, динаміка

  • Розділ 8. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ, ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ І ТРАНСФОРМАЦІЇ В РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Розділ 9. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННЯ

  • 9.2. Металургійний комплекс України

  • 9.3. Машинобудівний комплекс

  • 9.4. Хіміко-лісовий комплекс України

  • 9.5. Будівельний комплекс

  • 9.6. Агропромисловий комплекс України

  • 9.7. Легка промисловість України

  • 9.8. Соціальний комплекс України

  • 9.9. Транспортний комплекс і зв'язок

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ, ЇЇ ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКІ ТА ІНШІ СВІТОВІ СТРУКТУРИ

  • Розділ 11. ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Частина III. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ

  • Розділ 13. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

  • 13.2. Донецький економічний район

  • 13.3. Придніпровський економічний район

  • 13.4. Північно-Східний економічний район

  • 13.5. Причорноморський економічний район

  • 13.6. Карпатський економічний район

  • 13.7. Подільський економічний район
  • 13.8. Центральний економічний район

  • 13.9. Волинський економічний район (Північно-Західний)

  • Частина IV. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА

  • 14.7. Спеціальні функції державного екологічного управління

  • Розділ 15. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ І СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Розділ 16. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • 16.4. Податкова екологічна політика та екологічні інструменти митної політики держави

  • 16.5. Система штрафних санкцій за порушення вимог екологічного законодавства

  • 16.6. Надання субсидій, дотацій, грандів і премій на природоохоронні цілі

  • 16.7. Цінові інструменти в контексті розвитку економічного механізму природокористування

  • 16.8. Екосистемні виплати і відшкодування

  • 16.9. Екологічне страхування

  • 16.10. Фонди охорони навколишнього природного середовища

  • Розділ 17. ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

  • Розділ 18. СВІТОВИЙ ДОСВІД І МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи