Агропромислові комбінати е виробничо-економічними формуваннями, головне завдання яких полягає в об'єднанні зусиль усіх підприємств і організацій, котрі входять до їх складу, щодо забезпечення виробництва, заготівлі, переробки й реалізації сільськогосподарської продукції та високоякісних продовольчих товарів.
Створюються асоціації кооперативів з виробництва м'яса і м'ясопродуктів, молока та молокопродуктів, цукрових буряків і цукру, соняшнику й олії тощо. Основними виробничими одиницями асоціації є первинні кооперативи орендаторів з виробництва сільськогосподарської продукції і надання різних послуг.
У розв'язанні актуальних проблем аграрного сектору більш активну роль мають відігравати усі форми господарювання на землі — колективні сільськогосподарські підприємства, орендні, фермерські, сімейні господарства тощо. Проте за останній рік зменшилася кількість усіх підприємств, за винятком приватних (табл. 9.8).
Таблиця 9.8. Кількість діючих сільськогосподарських підприємств за організаційно-правовими формами господарювання [28]
Підприємства | Роки | |||||||
2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | |
Всього | 60 910 | 59 949 | 58 640 | 57 877 | 57 858 | 58 387 | 59 0599 | 57152 |
Господарські товариства | 9 337 | 8 713 | 8172 | 7 900 | 7 545 | 7 428 | 7 879 | 7819 |
Приватні підприємства | 4116 | 4 033 | 4 054 | 4123 | 4112 | 4229 | 4 326 | 4 333 |
Виробничі кооперативи | 2111 | 1938 | 1727 | 1521 | 1373 | 1262 | 1101 | 1001 |
Фермерські господарства | 42 774 | 43042 | 42 598 | 42 447 | 42 932 | 43 475 | 43 894 | 42 101 |
Державці підприємства | 570 | 516 | 395 | 386 | 371 | 360 | 354 | 345 |
Підприємства інших форм господарювання | 2 002 | 1707 | 1694 | 1500 | 1525 | 1633 | 1505 | 1553 |
Великий вплив на формування АПК України мають суспільно-географічні чинники, зокрема рівень господарського освоєння території, науково-технічний прогрес, потреби населення в продуктах харчування, характер розселення і рівень забезпечення трудовими ресурсами.
Водночас велике значення, особливо для розміщення та спеціалізації сільського господарства, мають природно-географічні чинники. Під впливом природних умов формується територіальна структура АПК України.
Серед природнокліматичних чинників найважливішими є агрокліматичні, ґрунтові та водні ресурси.
Враховуючи те, що в Україні сільське господарство поступається промисловості як за щільністю основних виробничих фондів, так і за обсягом виробництва товарної продукції, в країні переважає промислово-сільськогосподарський тип освоєння території. Важливою складовою освоєння території України є рівень розвитку інфраструктури території, особливо комунікаційної. Від територіальної організації інфраструктури, розгалуженості транспортної мережі, її технічного стану, напряму транспортних шляхів залежать особливості територіальної організації АПК і взаємозв'язок між його основними ланками.
Одним із вагомих чинників, що впливають на формування та територіальну організацію АПК і споживання його кінцевої продукції, є характер розселення, густота сільського населення та рівень забезпеченості трудовими ресурсами.
Різні природно-географічні зони України нерівномірно забезпечені трудовими ресурсами. Внаслідок цього одні регіони України мають надлишок трудових ресурсів у сільському господарстві, а іншим їх бракує. Найкраще забезпечені трудовими ресурсами лісостепові області, де найвищою є густота сільського населення. Найбільша потреба в трудових ресурсах відчувається у степових областях, де густота сільського населення найменша.
На сільське господарство та галузі первинної обробки сільськогосподарської продукції (або харчової промисловості) припадає найбільша частка всієї випущеної продукції АПК. Сільське господарство — це комплекс технологічно і організаційно взаємопов'язаних галузей, які у сукупності утворюють збалансовану, зінтегровану та структурно завершену систему, функціонально-компонентна структура якої підпорядкована стабільному нарощуванню обсягу продовольчої продукції землеробства і тваринництва. Докорінних змін зазнала внутрішня структура валової продукції. Зокрема, частка рослинництва з 2000 до 2004 р. зросла з 55,9 до 60,1 %, або на 4,2 пункта, а тваринництва — зменшилася з 44,1 до 39,9 %, або на 4,2 пункта, проте з 2004 до 2007 р. це співвідношення повернулося на рівень 2000 р. У 2008—2009 рр. знову зросла частка рослинництва (табл. 9.9).
Зменшення співвідношення між рослинництвом і тваринництвом є негативним явищем у сільському господарстві, оскільки населення недоотримає все більшу кількість найцінніших і висококалорійних продуктів харчування, а рослинництво отримує все меншу кількість органічних добрив. Відповідно до потреб у різних видах сільськогосподарської продукції і продовольчого балансу на основі економіко-математичного моделювання, необхідно створити оптимальну структуру валової продукції та розробити баланси зерна, цукрових буряків, олійних і кормових культур, картоплі, городини, молока, м'яса та інших видів продукції, а також оптимізувати галузеву наявну спеціалізацію сільського господарства (рис. 9.10).
Провідною галуззю рослинництва є зернова, де основними хлібними зерновими культурами України е озимі пшениця і жито, круп'яними — просо, гречка і рис, зернофуражними — ячмінь, кукурудза й овес, зернобобовими — горох.
Динаміка основних економічних показників відображена у дод. 11.
Головна зернова культура України — озима пшениця, на неї припадає майже 20 % посівних площ і 50 % валового збору зернових в країні. Основними районами вирощування озимої пшениці є області степової (понад половина посівів) і лісостепової (понад третина) зон. У поліських та західних районах частка озимої пшениці значно менша. Цінною продовольчою культурою також є озиме жито, хоч воно переважно дає врожаї менші, ніж інші зернові.
Рослинництво є базовою галуззю сільськогосподарського виробництва України, а його частка у вартості всієї продукції сільського господарства становить дещо більше половини.
Головним чинником розвитку рослинництва є земля, що використовується як окремі угіддя для виробничих цілей, певна кількість її відведена під присадибні та садово-городні ділянки колгоспників, робітників і службовців. Для сільськогосподарського виробництва найбільш цінними є орні землі, які становлять понад 80 % усіх сільськогосподарських угідь України.
Провідне місце в структурі посівів займають зернові культури. Основними зонами вироб-
ництва зерна в Україні є степова і лісостепова, які забезпечують відповідно 45 і 40 % його загального обсягу. В Україні вирощують майже всі зернові культури, але структура їх посівів має певні відмінності у зонах, що пов'язано з неоднаковими природноекономічними умовами.
У 2009 р. валовий збір усіх сільськогосподарських культур, окрім картоплі, зменшився порівняно з 2008 р. (рис. 9.11).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Качана С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.6. Агропромисловий комплекс України“ на сторінці 2. Приємного читання.