Розділ 3. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА Й ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

3.1. Наукові методи аналізу просторової організації господарства

Наука про економічний простір оперує комплексними міждисциплінарними знаннями економічного, соціального, демографічного, історичного, політичного і природничого характеру. Отже, спектр методів дослідження економіки регіонів і територіальної організації господарства (ТОГ) характеризується значним різноманіттям.

Усі методи дослідження можна поділити на загальнонаукові й спеціальні. Загальні використовуються у багатьох науках. До них належать системний, історичний, порівняльний, картографічний, нормативний методи, метод техніко-економічних розрахунків та багато ін. До спеціальних можна віднести економічні" статистичні, соціологічні" економіко-математичні та інші методи.

Виокремлюють також традиційні та нові методи. Традиційними вважаються методи, які тривалий час використовуються у наукових дослідженнях і вже стали звичними. Нові методи охоплюють найновіші розробки й підходи щодо дослідження проблем територіальної організації господарства і регіональної економіки (РЕ). Умовно всі загальнонаукові методи можна віднести до традиційних, а значну частину спеціальних — до нових. Хоча серед останніх є також підходи, що поступово стають традиційними, наприклад, балансовий метод, метод індексів та ін. Серед найновіших спеціальних варто відзначити деякі економічні моделі, метод геоінформаційних систем (ГІС-технологій ).

Поділ методів на загальні й спеціальні, нові й традиційні є умовним. Нові та спеціальні методи поступово трансформуються в традиційні й загальні. Частина традиційних і загальних внаслідок залучення до них нових аспектів перетворюється на найновіші методи.

3.1.1. Загальнонаукові методи дослідження

3.1.2. Спеціальні методи дослідження

У регіональних дослідженнях до спеціальних можна віднести три групи методів: економіко-математичні (у т. ч. економетричні), соціологічні та ГІС-технології.

Суть їх полягає у формалізованому описі економічних явищ і процесів у вигляді систем математичних рівнянь, моделей. Економіко-математичний апарат дуже великий. Ми розглянемо методи, які найчастіше використовуються в економічному аналізі просторової організації господарства.

Економіко-статистичні методи є загальноекономічними. Розробленням конкретних способів обробки статистичної інформації займається математична статистика. Із великої сукупності цих способів для обробки економічних показників найчастіше використовують метод вибору, який дає змогу розмежувати дійсні й випадкові ознаки об'єкта дослідження. Суттєвими характеристиками великих сукупностей ознак можуть бути, наприклад, середні значення, медіана, дисперсія та ін. За допомогою цього методу можна дослідити ймовірну залежність та зв'язок між випадковими величинами.

Ще один із відомих статистичних методів — кореляційний. За коефіцієнтом кореляції (К) двох послідовностей змінних величин визначають ступінь їх взаємозалежності. Цей взаємозв'язок може бути повним (К = 1) або його може не бути зовсім (К 0). За допомогою кореляційного аналізу можна досліджувати не тільки дві (парна кореляція), а й більшу кількість змінних (множинна кореляція).

З кореляційним аналізом тісно пов'язаний регресійний аналіз (метод регресій). За цим методом установлюють логіку зв'язків (послідовність) між чинниками і наслідками (результатами) процесів у випадках, коли наслідки дії не є детермінованими (жорстко зумовленими). Тобто цим методом досліджують імовірності відхилення від стандартного процесу — використовують для досліджень типу "що буде, коли...". Найбільше значення він має для створення імітаційних моделей, які імітують (повторюють) реальні процеси.

Метод індексів передбачає розрахунки пошукових величин порівняно із середнім, нормативним або базовим рівнем (показником). Цей метод застосовують переважно для аналізу динамічних рядків та визначення рівнів розвитку об'єктів дослідження. Зазвичай він є головним у дослідженнях рівнів розвитку регіонів країни (регіональна діагностика) і країн світу.

Економетричні методи є одними із найважливіших серед економіко-математичних методів. їх головний інструмент — економіко-математичні моделі, до яких належать лінійне програмування, міжгалузевий баланс, моделі теорії економічного зростання, теорія графів, теорія ігор та ін. Моделі поділяються на статичні (фіксовані за часом ) і динамічні [3;8].

1. Балансовий метод

Один із універсальних економічних методів. Частково він виходить за межі економетричних методів (до останніх безпосередньо належить лише метод міжгалузевого балансу). Розрізняють баланси матеріальні (ресурсні: баланси палива, енергії, сировини, води, земельних угідь, трудових ресурсів та ін.; готової продукції) і грошові (баланси готової продукції у вартісному вираженні, фінансові та ін.). У регіональних дослідженнях використовують переважно баланси ресурсні, готової продукції та міжгалузеві. Балансові розрахунки можуть охоплювати різні за масштабами території. Залежно від цього вони поділяються на мікробаланси (локальний рівень — одне підприємство чи їх група, місто); мезобаланси (рівень окремої галузі, регіону, економічного району, області); макробаланси (рівень країни, групи галузей, глобальний).

Баланси відображають співвідношення: "виробництво — споживання", "витрати — випуск", "завезення — вивезення", "прибуток — витрати".

Міжгалузевим балансам віддають перевагу під час розробки програм (прогнозів) розвитку регіонів, оптимізації розміщення господарства в межах регіону, визначення міжрегіональних пропорцій розміщення виробництва. За своєю суттю такий баланс е оптимізаційною моделлю, яка встановлює загальні пропорції розвитку господарства в районі, країні. В регіональній економіці переважають оптимізаційні моделі регіонального розвитку В. Леонтьєва та В. Айзарда.

Міжгалузеві баланси розробляють як у межах країни (див. дод. 2), так і за регіонами (територіальні баланси). Застосовують територіальні баланси земельних, лісових, водних, трудових ресурсів тощо. Останні використовують також за простою формулою (без III і IV квадрантів) і у внутрішньогалузевих розрахунках.