Розділ 4. РЕГІОН У СИСТЕМІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ

Регіональна економіка


4.1. Поняття про регіон



Поняття про територію, регіон, район


Територія — одне з найабстрактніших понять, яке визначає земельний, підземний, повітряний, космічний або водний (акваторія) простір з певними межами, наприклад, територія міста, регіону, країни, територіальні води тощо. Тобто територія — це певний площинний або об'ємний простір, заповнений різноманітними об'єктами.

Регіон (від лат. regio — область): 1) те саме, що район; 2) територія, акваторія, часто велика за розмірами, яка не обов'язково пов'язана з таксономічними одиницями виміру у системі будь-якого територіального членування, наприклад, Азіатський регіон, південний регіон [4,260],

Район (від франц. rayon — промінь, радіус): 1) територія (акваторія), яка відокремлюється за сукупністю будь-яких взаємопов'язаних ознак або явищ; таксономічна одиниця у будь-якій системі територіального членування; 2) у географії — цілісна територія (акваторія), що характеризується, як правило, спільністю генезису і взаємозалежністю компонентів географічної оболонки або суспільного відтворення (ці ознаки відрізняються від тих, що спостерігаються на сусідніх територіях) [4,257].

Застосування понять "регіон" і "район" у такому класичному для вітчизняної науки розумінні сумнівів зазвичай не викликає. Проте, як тільки ми додаємо до них прикметник — економічний, виникає низка непорозумінь.

По-перше, регіоналістика проникла до нас із західної англомовної науки, де слово "район" відсутнє, а є лише "регіон". Це зумовлює однозначність понять "економічний район" і "економічний регіон".

По-друге, у нас поняття "економічний район" використовується, з одного боку, як синонім "економічного регіону" — будь-якої територіальної одиниці економічного простору від локальної до великомасштабної, що може охоплювати не тільки регіони країни, а й світу. З іншого боку, в економічній географії категорія "економічного району" має чітке визначення як елемент економічного районування. Тому часто економічними регіонами вважають лише такі великі економіко-географічні райони, як, наприклад, Донецький, Подільський, Причорноморський та ін. На нашу думку, поняття економічного регіону можна застосовувати у двох значеннях, але там, де йдеться про економіко-географічні райони, треба окремо підкреслювати цей особливий аспект дослідження.


Поняття про таксони



Поняття про економічний простір



Співвідношення понять "економічний регіон", "економічний район", "адміністративно-територіальний поділ"


Економічний регіон — частина загального економічного простору, всі складові якого пов'язані між собою більш тісними зв'язками, ніж із елементами зовнішнього середовища (іншими економічними регіонами). Кожен економічний регіон має свій внутрішній економічний простір, межі території, яку він займає, і зв'язки із зовнішнім середовищем. Економічні регіони відрізняються за площею території — від локальних (локальний TBK, промисловий пункт, центр тощо) до великомасштабних (частина території країни, можливо, й світу). Також економічні регіони можуть виокремлюватися за напрямами і формами регіонального поділу залежно від мети дослідження. Так, можна виокремити галузеві, міжгалузеві, транснаціональні, інтегральні та інші економічні регіони.

Економічний район суттєво не відрізняється від поняття економічного регіону. Але чомусь у нашій країні переважає думка, що економічні райони — це лише великі економіко-географічні райони. Непорозуміння, як правило, виникають у тих людей, зокрема економістів, які недостатньо знають теорію економічного районування.

Деколи районами називають також неекономічні утворення, наприклад адміністративний, міський, сільськогосподарський райони тощо. Тому деякі економісти вважають, що економічний регіон є більш науковим терміном, ніж економічний район. На нашу думку, це не має принципового значення, головне не плутати науковий і побутовий рівні використання слів-термінів.

Адміністративно-територіальний поділ і його одиниці (в Україні — адміністративні райони, області, АР Крим, міста обласного і республіканського підпорядкування) часто використовують для визначення таких економічних регіонів, як, наприклад, обласний економічний регіон, адміністративний економічний регіон та ін. Тобто поняття економічного районування ототожнюють з адміністративно-територіальним поділом. Як правило, це спостерігається у сфері регіональної політики та управління і таку термінологію використовують переважно управлінці. Але економічне районування й адміністративно-територіальний поділ — це категорії різних таксономічних рівнів.

Адміністративно-територіальний поділ залежить від характеру влади і системи державного управління, що сформувалися в країні. Цей процес суб'єктивний, ним керують конкретні люди, тому він часто може бути продиктований звичайним свавіллям (що було характерно, наприклад, для сталінських часів). Навпаки, процес формування економічних регіонів проходить об'єктивно протягом десятків років. Отже, кордони адміністративно-територіальних одиниць та економічних регіонів (районів) не обов'язково мають збігатися.

Адміністративно-територіальний поділ у країнах з нестабільним розвитком (наприклад, у пострадянських країнах порівняно з консервативною Західною Європою) часто змінюється з приходом кардинально нової форми влади. Так, в Україні у 2005 р. спостерігалася спроба повної зміни регіональної системи управління і самоврядування. Проте населення її абсолютно не сприйняло внаслідок побоювання чергової владної несправедливості. З огляду на доцільність ця реформа необхідна, бо стара система адміністративного поділу не відповідає сучасним вимогам формування ринкової економіки і демократичного устрою суспільства, але для збереження громадського спокою і стабільності й" впровадження варто відкласти до кращих часів.

Виділення економічних регіонів — це не тільки процес задоволення допитливості науковця, а й пошук конструктивних рішень з удосконалення управління розвитком регіонів. Отже, повністю ігнорувати чинний адміністративно-територіальний устрій країни неможливо, тому в економічному районуванні деколи доводиться поступатися науковими принципами. Але слід пам'ятати про те, що, коли мова йде про обласні та інші подібні адміністративні економічні регіони, їх виділення є умовним і вони є штучно створеними науковими категоріями.

В ідеалі адміністративно-територіальний поділ (як система управління економікою регіонів) і економічне районування (виділення регіональних економічних систем) мають збігатися. Лише такий варіант дає можливість ефективно організувати соціально-економічний розвиток регіонів, що і є головним завданням регіональної економіки. Так, наприклад, у США для виконання програм розвитку відсталих регіонів адміністративно-територіальний поділ не змінюють, але створюють спеціальні органи влади (адміністрації з виконання програм), особливо для територій, межі яких не збігаються з адміністративно-територіальними одиницями. Прикладом можна вважати програму "Освоєння і розвитку ресурсів долини ріки Теннессі", що бере свій початок ще з часів правління Ф. Рузвельта і діє до сьогодні. її оцінюють як найкращий у світі зразок ефективної регіональної політики, а досвід вивчають в американських університетах і бізнес-центрах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Качана С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. РЕГІОН У СИСТЕМІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • 1.2. Предмет і об'єкти дослідження, мета, завдання й методи сучасної регіональної економіки

  • 1.3. Теорії та концепції регіональної економіки

  • Розділ 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ І ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ

  • Розділ 3. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА Й ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

  • 3.2. Методи аналізу соціально-економічного розвитку регіонів (регіональна діагностика)

  • 3.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил та економіки регіонів

  • 3.4. Районне планування

  • Розділ 4. РЕГІОН У СИСТЕМІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ
  • 4.2. Територіальний поділ праці й територіальна організація господарства

  • 4.3. Види економічних регіонів. Проблеми типології

  • 4.4. Структура економічного регіону

  • 4.5. Проблемні регіони та їх типологія

  • 4.6. Регіони зі спеціальним режимом інвестування — спеціальні економічні зони

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Й ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА

  • Розділ 6. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Частина ІІ. РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

  • 7.2. Природно-ресурсний потенціал України

  • 7.3. Виробничий потенціал

  • 7.4. Науковий потенціал: суть, структура, динаміка

  • Розділ 8. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ, ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ І ТРАНСФОРМАЦІЇ В РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Розділ 9. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННЯ

  • 9.2. Металургійний комплекс України

  • 9.3. Машинобудівний комплекс

  • 9.4. Хіміко-лісовий комплекс України

  • 9.5. Будівельний комплекс

  • 9.6. Агропромисловий комплекс України

  • 9.7. Легка промисловість України

  • 9.8. Соціальний комплекс України

  • 9.9. Транспортний комплекс і зв'язок

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ, ЇЇ ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКІ ТА ІНШІ СВІТОВІ СТРУКТУРИ

  • Розділ 11. ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Частина III. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ

  • Розділ 13. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

  • 13.2. Донецький економічний район

  • 13.3. Придніпровський економічний район

  • 13.4. Північно-Східний економічний район

  • 13.5. Причорноморський економічний район

  • 13.6. Карпатський економічний район

  • 13.7. Подільський економічний район

  • 13.8. Центральний економічний район

  • 13.9. Волинський економічний район (Північно-Західний)

  • Частина IV. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА

  • 14.7. Спеціальні функції державного екологічного управління

  • Розділ 15. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ І СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Розділ 16. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • 16.4. Податкова екологічна політика та екологічні інструменти митної політики держави

  • 16.5. Система штрафних санкцій за порушення вимог екологічного законодавства

  • 16.6. Надання субсидій, дотацій, грандів і премій на природоохоронні цілі

  • 16.7. Цінові інструменти в контексті розвитку економічного механізму природокористування

  • 16.8. Екосистемні виплати і відшкодування

  • 16.9. Екологічне страхування

  • 16.10. Фонди охорони навколишнього природного середовища

  • Розділ 17. ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

  • Розділ 18. СВІТОВИЙ ДОСВІД І МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи