Розділ 9. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННЯ

9.1. Паливно-енергетичний комплекс

Паливно-енергетичний комплекс України (ПЕК) є технологічно складною, територіально розгалуженою системою, що складається з електроенергетики, системи теплопостачання, вугільної, ядерної, газової, нафтової і нафтопереробної промисловостей. ПЕК здійснює видобуток, виробництво та транспортування паливно-енергетичних ресурсів.

Науково-технічний прогрес, підвищення якості продукції, поліпшення умов праці, інтенсифікація всього суспільного виробництва визначаються розвитком енергетики країни, основою якої є паливна база. Тому в усіх економічно розвинутих країнах інвестиції у паливно-енергетичний комплекс становлять близько 40 % сумарних капітальних вкладень у промисловість.

Паливно-енергетичний комплекс є базовим в економіці держави, значно впливає на рівень її розвитку. У 2009 р. в Україні вироблялося 107,8 млн т умовного палива, тоді як для нормального енергозабезпечення потрібно до 250 млн т. Держава забезпечує енергетичні потреби за рахунок власних ресурсів на 40 %, зокрема у газі — на 20, у вугіллі — на 80, у нафті — на 10—15 %. Тому значну частину енергоносіїв доводиться імпортувати: вугілля — до 28 млн т, нафти та нафтопродуктів — до 20 млн т, газу — 40— 45 млрд м3 на рік, ядерного палива — 100 %. Обсяги виробництва деяких видів продукції ПЕК у 1985—2009 рр. подано у табл. 9.1.

Таблиця 9.1. Виробництво найважливіших видів продукції паливно-енергетичного комплексу [28]

Рівень забезпечення паливно-енергетичними ресурсами (ПЕР) за рахунок імпорту в Україні відповідає середньоєвропейським показникам. Більшість країн світу мають такі ж, або навіть гірші показники забезпечення власними первинними ПЕР. Наприклад, у Німеччині частка імпорту в загальному споживанні енергії становить 60 %, а в Словаччині — понад 30 %. Японія використовує лише 8 % власних первинних ПЕР, Італія — 17 %. В Україні покриття потреби за рахунок власного видобутку нафти становить 39,4 %, а природного газу — 26,2 %.

Потреби в електроенергії та теплі задовольняються в Україні виключно за рахунок власного виробництва. За обмежених запасів нафти і газу частка природного газу в загальному споживанні енергоресурсів в Україні залишається високою та майже вдвічі перевищує світові показники і відповідає показникам країн, які мають великі запаси цих ресурсів (Росія, Саудівська Аравія, Норвегія) та є експортерами, при цьому частка видобутку газу в зазначених країнах поступово зростає. Частка споживання нафти в паливно-енергетичному балансі (ПЕБ) України становить 18,4 % (ЄС — 41,7 %, світові показники — 38,5 %), атомної енергії — 16,3 % (ЄС — 20,3 %, світові показники — 10,7 %). Видобуток нафти на 1 жителя в таких країнах, як Німеччина, Франція, Італія, значно нижчий, ніж у нашій країні, і запаси її незначні — відповідно 0,34; 0,15; 0,62 млрд бар., а рівень життя населення та адаптації національних економік значно вищий.

У структурі промисловості України на частку паливної галузі припадає 15 % вартості основних фондів і майже 8 % середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу, 11 % вартості промислової продукції.

У 60—80-х роках в Україні видобуток палива, особливо газу, поступово зростав. У структурі споживання палива почала знижуватись частка вугілля й нафти і збільшуватись — газу. У 80-ті роки частка газу в структурі паливного балансу поряд з нафтою також почала знижуватися. Загалом видобуток палива в Україні зростав до 1976 р. Однак в останні роки абсолютні його обсяги почали зменшуватися переважно внаслідок погіршення гірничо-геологічних умов видобутку вугілля в Донбасі, нестабільності роботи вугільної, нафтової і газової промисловостей, складного фінансового становища країни в цілому.

Темпи розвитку паливно-енергетичного комплексу України за останнє десятиріччя за всіма показниками не сприяли підвищенню енергоємності національного прибутку і валового суспільного продукту. З 1990 до 2009 р. виробництво електроенергії в Україні зменшилося на 42 %, видобуток нафти — на 25, газу — на 24, вугілля — на 56 %.

Вугільна промисловість . За обсягом видобутку палива в натуральному вираженні посідає перше місце серед інших галузей. Тут зосереджена більшість працівників і основних фондів паливної промисловості. Основним районом видобутку кам'яного вугілля є Донецький басейн. У 1990 р. тут видобували вугілля на 295 кам'яновугільних шахтах, з них 131 шахта коксівного вугілля. Зараз в Україні є 157 діючих шахт.

31977 р. видобуток вугілля в країні поступово скорочувався і в 2009 р. разом з обсягами видобутку бурого вугілля становив 72,3 млн т (рис. 9.1).

Постійне зниження обсягів видобування зумовлене низкою причин:

— шахтний фонд України є одним із найстаріших у світі. З шахт, що працювали на кінець 1990 р., 57 % введені в експлуатацію до 1950 р. Найстарішою в Україні є діюча шахта ім. Дзержинського, заснована у 1860 р. За останні 20 років не закладено жодної нової шахти;

— недостатньо і в незначних масштабах проводилася реконструкція шахт. На понад двох третинах з них взагалі не проводилося реконструкції за весь час експлуатації;

— ускладнення гірничо-геологічних умов видобутку у зв'язку з переходом до розробки більш глибоких пластів: 55 % шахт працюють на глибині понад 600 м, ЗО — понад 800 м і 11 % — понад 1000 м. Понад 90 % шахт — газові, 45 — небезпечні внаслідок раптових викидів, гірничих ударів, 70 % — внаслідок вибуховості вугільного пилу, на 60 шахтах розробляються пласти, небезпечні за можливістю самозаймання вугілля, а на 73 шахтах потрібне штучне охолодження;

— зниження потужності шахт у зв'язку з вичерпанням запасів;

— низька потужність пластів [32].

Найбільше вугільних шахт України розміщено в межах Донецького кам'яновугільного басейну та зосереджено в центральній і північній частинах Донецької та південній частині Луганської областей. Коксівне вугілля видобувають переважно в центральній частині Донецької області (в районі Єнакієвого, Горлівки, Макіївки, Донецька, Красноармійська, Костянтинівни та інших міст), а також у Краснодонському і Кадіївському районах Луганської області, тоді як в Антрацитівському, Лутугинському та Алчевському районах Луганської області видобувають більше енергетичного вугілля. Найновіші шахти розташовані в Західному Донбасі (Дніпропетровська область).