Розділ «13.4. Північно-Східний економічний район»

Регіональна економіка

Район розташований на північному сході України, охоплює землі Слобожанщини і межує на півночі та північному сході з Російською Федерацією, на заході — зі Столичним економічним районом, на сході — з Донецьким, на півдні — з Придніпровським. Він є одним з найбільших за площею в Україні (табл. 13.1).

Виділяється рівнем економічного розвитку, обсягами виробництва промислової продукції та продовольства. Цьому сприяли особливості історичного розвитку, зручне економіко-географічне положення, економічні та природні умови. Район має великий економічний потенціал, тут знаходиться 14 % основних виробничих засобів країни.


Природні умови і ресурси



Населення



Господарство


Значний природно-ресурсний, виробничо-технічний і науковий потенціал позитивно позначився на розвитку господарства регіону. Тут сформувалась найпотужніша в Україні машинобудівна промисловість. Харків став найбільшим центром вітчизняного машинобудування, зокрема виділяються енергетичне та електротехнічне машинобудування. Тут випускають турбіни для електростанцій, електродвигуни. Підприємства цього профілю працюють також у Полтаві, Сумах, Глухові (рис. 13.4).

Північно-Східний економічний район

Рис. 13.4. Північно-Східний економічний район

Транспортне машинобудування найбільш розвинене у Кременчуці, де знаходяться найбільший в Україні вагонобудівний завод, автомобільний завод (КрАЗ), та у Харкові, де розташований відомий за межами України авіазавод.

Значного розвитку в районі набуло сільськогосподарське машинобудування; у Харкові випускають трактори і двигуни до них, в Сумах, Карлівці, Охтирці — інше сільськогосподарське устаткування.

Верстатобудування зосереджене в Харкові, Лубнах, Глухові,

Широку географію та спеціалізацію має і приладобудування району (Харків, Полтава, Суми, Лубни тощо).

У Харкові знаходиться одне з найбільших підприємств військово-промислового комплексу — танковий завод ім. Малишева,

На місцевій сільськогосподарській сировині розвивається харчова промисловість. У районі виробляється близько 32 % цукру, 17 % олії, 16 % масла вершкового від загальноукраїнських обсягів. Географія галузі надзвичайно широка. Помітне місце у структурі промисловості району займають швейна, текстильна, галантерейна галузі, їх найбільші центри — Харків, Полтава, Суми, Ромни.

Багатогалузева хімічна промисловість району. У Кременчуці знаходиться один із найбільших в Україні нафтопереробних заводів. ВО "Хімпром" у Сумах виробляє фосфорні добрива, отрутохімікати, лаки, фарби, товари побутової хімії. У Шостці на ВО "Свема" виготовляють кінофотоплівки, лавсан та ін., в Шебелинці — хімреактиви.

Потреби індустрії зумовили розвиток промисловості будівельних матеріалів (найбільші центри галузі — Харків, Балаклія, Кременчук, Полтава, Суми, Охтирка та ін.).

Основу енергетики району становить мережа теплових електростанцій, серед яких найбільшою є Зміївська. Хоча в районі виробляється значна кількість електроенергії, власних потреб він не задовольняє.

Сільське господарство району спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрового буряку, соняшнику; у тваринництві переважають скотарство, свинарство, птахівництво. Продуктивність сільського господарства району значно вища за середню по Україні. Тут виробляється до 15 % загальноукраїнських обсягів зерна, соняшнику, овочів, 14 % молока, 14 % м'яса.

Транспорт. Найбільше внутрішніх перевезень в районі здійснюється автомобільним транспортом. Щільність автошляхів вища середньоукраїнського показника. Достатньо розвинений і залізничний транспорт: найбільші залізничні вузли — Харків, Лозова, Конотоп, Кременчук, Суми, Полтава.

У річкових перевезеннях району бере участь Кременчуцький порт на Дніпрі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Качана С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „13.4. Північно-Східний економічний район“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • 1.2. Предмет і об'єкти дослідження, мета, завдання й методи сучасної регіональної економіки

  • 1.3. Теорії та концепції регіональної економіки

  • Розділ 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ І ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ

  • Розділ 3. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА Й ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

  • 3.2. Методи аналізу соціально-економічного розвитку регіонів (регіональна діагностика)

  • 3.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил та економіки регіонів

  • 3.4. Районне планування

  • Розділ 4. РЕГІОН У СИСТЕМІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ

  • 4.2. Територіальний поділ праці й територіальна організація господарства

  • 4.3. Види економічних регіонів. Проблеми типології

  • 4.4. Структура економічного регіону

  • 4.5. Проблемні регіони та їх типологія

  • 4.6. Регіони зі спеціальним режимом інвестування — спеціальні економічні зони

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Й ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА

  • Розділ 6. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Частина ІІ. РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

  • 7.2. Природно-ресурсний потенціал України

  • 7.3. Виробничий потенціал

  • 7.4. Науковий потенціал: суть, структура, динаміка

  • Розділ 8. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ, ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ І ТРАНСФОРМАЦІЇ В РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Розділ 9. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННЯ

  • 9.2. Металургійний комплекс України

  • 9.3. Машинобудівний комплекс

  • 9.4. Хіміко-лісовий комплекс України

  • 9.5. Будівельний комплекс

  • 9.6. Агропромисловий комплекс України

  • 9.7. Легка промисловість України

  • 9.8. Соціальний комплекс України

  • 9.9. Транспортний комплекс і зв'язок

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ, ЇЇ ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКІ ТА ІНШІ СВІТОВІ СТРУКТУРИ

  • Розділ 11. ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Частина III. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ

  • Розділ 13. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

  • 13.2. Донецький економічний район

  • 13.3. Придніпровський економічний район

  • 13.4. Північно-Східний економічний район
  • 13.5. Причорноморський економічний район

  • 13.6. Карпатський економічний район

  • 13.7. Подільський економічний район

  • 13.8. Центральний економічний район

  • 13.9. Волинський економічний район (Північно-Західний)

  • Частина IV. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА

  • 14.7. Спеціальні функції державного екологічного управління

  • Розділ 15. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ І СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Розділ 16. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • 16.4. Податкова екологічна політика та екологічні інструменти митної політики держави

  • 16.5. Система штрафних санкцій за порушення вимог екологічного законодавства

  • 16.6. Надання субсидій, дотацій, грандів і премій на природоохоронні цілі

  • 16.7. Цінові інструменти в контексті розвитку економічного механізму природокористування

  • 16.8. Екосистемні виплати і відшкодування

  • 16.9. Екологічне страхування

  • 16.10. Фонди охорони навколишнього природного середовища

  • Розділ 17. ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

  • Розділ 18. СВІТОВИЙ ДОСВІД І МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА