Розділ 6. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Місцеві бюджети мають вирішальне значення у фінансуванні державних видатків, головним чином тих, які безпосередньо пов'язані з вирішенням проблем економічного та соціального розвитку регіонів. Майже 3/4 усіх коштів місцевих бюджетів спрямовується на соціальні цілі, а саме: соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання закладів і об'єктів, які належать до соціально-культурної сфери. Приблизно 1/4 коштів місцевих бюджетів використовується на розвиток економіки регіонів і сприяє забезпеченню нормального функціонування промисловості, сільського господарства, транспорту, дорожнього, житлового і комунального господарства.

Щороку зростають видатки місцевих бюджетів на утримання земельних ресурсів, водне, лісове і риболовецьке господарство, мисливство, благоустрій міст, сприяння науково-технічному прогресу.

У кожній країні регіональні (місцеві) бюджети є найбільш чисельною ланкою бюджетної системи. В Україні у 2009 р. нараховувалось більше 12 тисяч місцевих бюджетів (табл. 6.1).

Таблиця 6.1. Кількісний склад місцевих бюджетів у 2009 р.

В останні роки приблизно 65—75 % бюджетних ресурсів зосереджується саме у державному бюджеті України, відповідно у місцевих бюджетах акумулюється від 25 до 35 %. За нинішніх умов місцеві бюджети опинилися у повній залежності від центральної влади, яка визначає нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і розміри дотацій та субвенцій з Державного бюджету України.

Фінансову самостійність місцевих органів самоврядування обмежує не лише майже повна їхня залежність від загальнодержавних доходів, а й нестабільність практики бюджетного регулювання. Щорічні зміни у складі доходів місцевих бюджетів, механізмі бюджетного регулювання унеможливили здійснення місцевою владою не лише перспективної фінансової політики, а й нормальні умови її функціонування протягом року.

Брак фінансових ресурсів на місцевому рівні призводить до того, що органи місцевого самоврядування намагаються поліпшити своє фінансове становище за рахунок невиконання або хоча б несвоєчасного виконання зобов'язань перед державою за податками, які надходять до Державного бюджету України, зборами до Пенсійного фонду України та інших цільових фондів.

Залежність місцевих бюджетів від державного бюджету можна зменшити за допомогою надання права органам місцевого самоврядування запроваджувати власні податки та самостійно встановлювати ставки оподаткування (при контролі загальнодержавних органів за загальним рівнем оподаткування). Це сприятиме встановленню справжньої фінансової самостійності місцевого самоврядування.

Система місцевих фінансів не може бути незалежною, якщо органи місцевого самоврядування не будуть мати податкової автономії, якщо з усієї сукупності об'єктів оподаткування не виокремлюватимуться деякі з них для цілей місцевого оподаткування.

Місцеві бюджети — головний інструмент реалізації регіональної економічної політики, основними завданнями якої є:

— децентралізація влади і делегування додаткових функцій з управління економічним розвитком органам місцевого самоврядування;

— ліквідація значних диспропорцій і підвищення рівнів соціально-економічного розвитку регіонів;

— забезпечення державних соціальних стандартів та гарантій соціального захисту населення, незалежно від економічних можливостей територій та ін.

Сучасні зміни у сфері місцевих фінансів спрямовані на їх подальшу розбудову і вдосконалення з метою досягнення таких цілей:

— стабілізації економічної системи;

— адаптації суб'єктів господарювання, зокрема малих і середніх підприємств, до ринкових перетворень;

— формування інвестиційно-інноваційної моделі суспільного розвитку;

— забезпечення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування;

— формування самодостатніх територіальних утворень;

— реалізації завдань державної регіональної політики;