Розділ 6. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Селищні, міські, районні та обласні ради (органи місцевого самоврядування) затверджують місцеві, районні та обласні бюджети в частині, яку формують із коштів державного бюджету, для їхнього відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів, та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів, для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Складанням і виконанням районних та обласних бюджетів займаються відповідні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначають на підставі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя, які запроваджує Верховна Рада. Розмір частки місцевих бюджетів у загальному обсязі бюджету України залежить від обсягу функції управління, що передається на місцевий (регіональний) рівень, від політичної та економічної ситуації в країні в цілому, а також від прийнятої у державі системи управління господарською діяльністю [3,522],

Місцеві фінанси виконують розподільчу, контрольну та стимулюючу функції. Вони відіграють надзвичайно велику і багатопланову роль в економічній системі кожної держави, де визнається і діє ефективне у фінансовому плані місцеве самоврядування. Основні складові цієї ролі представлені на рис. 6.1.

Кошти, які надходять до місцевих бюджетів, використовуються на утримання установ соціально-культурної сфери, підприємств ЖКГ, спрямовуються на виплати допомоги із соціального захисту і соціального забезпечення. Таким чином, через місцеві фінанси, у тому числі місцеві бюджети, відбувається перерозподіл суспільного продукту між різними сферами діяльності і соціальними групами населення. Місцеві бюджети є складовою зведеного бюджету України.

Місцевим фінансам відводиться належне місце у втіленні загальних національних цілей, а саме: поліпшення життя народу; підвищення конкурентоспроможності України в глобальній системі.

Основним інструментом аналізу фінансових потоків у регіоні є зведений фінансовий баланс. Його дохідна частина складається:

1) з власних доходів регіону: прибутків (податків та інших платежів юридичних осіб); амортизаційних відрахувань; податків із доходів фізичних осіб; непрямих податків; ресурсних платежів; відрахувань у позабюджетні фонди; інших доходів;

Рис. 6.1. Домінанти соціально-економічного призначення місцевих фінансів [7, 39].

2) залучених засобів: субсидій; довготермінових кредитів банків; зовнішніх приватних та іноземних інвестицій.

Витратна частина регіонального фінансового балансу складається:

1) з витрат на територію: інвестиційні витрати; витрати на господарську діяльність регіону; витрати на соціально-культурні заходи; витрати на утримання органів влади і правопорядку;

2) відрахування у держбюджет країни: відрахування у державний (обласний) бюджет від надходжень місцевого бюджету; інші відрахування у фінансову систему країни.

Вирішальне значення для забезпечення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування мають здебільшого доходи місцевих бюджетів. Це зумовлено тим, що об'єкти комунальної, а також спільної власності належать переважно до невиробничої сфери (школи, дитячі садки, лікарні, поліклініки, культурні та спортивні заклади). Вони є неприбутковими організаціями і, як правило, перебувають на повному або частковому утриманні за рахунок коштів місцевих бюджетів. Важливою є проблема формування дохідної бази місцевих бюджетів. Залежно від територіальної локалізації, у складі доходів місцевих бюджетів доцільно виокремити [10,196]:

1) доходи, одержані на території даного бюджету;

2) доходи, одержані на інших територіях, які за допомогою перерозподілу були спрямовані до певного місцевого бюджету (дотації, субвенції).

У свою чергу, доходи, одержані на території місцевого бюджету, поділяються на власні та закріплені. Визначальними для місцевих бюджетів є власні доходи, які можна поділити:

— на податкові доходи (місцеві податки та збори);

— доходи від надання послуг органами місцевого самоврядування (прибирання території, вивезення сміття, паркування автотранспорту тощо);

— доходи від комунального майна (орендна плата, надання права на полювання, рибальство, плата за торгові місця на ринках, частина прибутку комунальних підприємств, кошти від приватизації комунального майна).

Центральним інститутом системи місцевих фінансів є місцеві бюджети, до складу яких належать бюджет АР Крим, міські бюджети міст Києва та Севастополя, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад міст, селищ, сіл та їх об'єднань).