Розділ 6. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

— інтенсифікація сільськогосподарського виробництва у регіонах з метою максимального продовольчого забезпечення та нарощування експортного потенціалу на основі реформування виробничих і земельних відносин, інтеграції переробних галузей з виробництвом сільськогосподарської продукції та сировини, організації ринків збуту;

— стримування вивільнення робочої сили зі сфери виробництва, створення нових робочих місць у галузях, що розвиваються, споживчих галузях та організаціях ринкової інфраструктури;

— поліпшення екологічної ситуації в Донецькому і Придніпровському економічних районах та на територіях, що потерпіли від аварії на Чорнобильській АЕС;

— створення в Україні індустрії відпочинку й оздоровлення за рахунок більш повного використання рекреаційних ресурсів Криму, узбережжя Чорного й Азовського морів, окремих районів Закарпатської, Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Полтавської, Вінницької та інших областей, створення розгалуженої мережі транспортних комунікацій, об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури;

— прискорений розвиток регіональної та міжрегіональної інфраструктури, що сприятиме підвищенню ефективності територіального поділу праці;

розроблення активної регіональної демографічної політики з метою припинення депопуляції населення, стримування масштабів його еміграції;

— поступове підвищення рівня життя населення шляхом розширення сфери його зайнятості, забезпечення гарантованого рівня доходів, доступу до безплатної освіти і медичного обслуговування, підтримка державою процесів збереження та відродження духовної культури населення регіонів.

6.6. Механізм реалізації регіональної економічної політики

Поняття про механізм реалізації регіональної економічної політики, фінансові потоки у регіонах

Механізм реалізації регіональної економічної політики — це система конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію продуктивних сил, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, удосконалюється структура їх господарського комплексу.

Держава впливає на регіональний розвиток за допомогою адміністративних та економічних важелів. Вибір системи фінансово-економічних, соціальних, організаційних важелів здійснюється залежно від соціально-економічної ситуації в державі та її регіонах. Розрізняють методи прямого й опосередкованого впливу на соціально-економічні процеси. За своїм характером ці методи можуть бути заохочувальними та обмежувальними, активними та пасивними, їх комплексне поєднання дає змогу забезпечити високу результативність державного впливу на процеси, що протікають на регіональному рівні.

До методів прямого економічного регулювання відносять цільове фінансування, пряму фінансову допомогу, надання субсидій та субвенцій. Для опосередкованого економічного регулювання використовують важелі податкової, бюджетної, кредитно-грошової, цінової, соціальної, зовнішньоекономічної політики та ін.

Основними складовими механізму реалізації державної регіональної економічної політики України виступають:

— законодавчо-нормативна база;

— бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку та селективна підтримка окремих регіонів державою;

— державна фіскальна політика;

— державні регіональні програми, індикативні прогнози та плани, місцеві програми соціально-економічного розвитку;

— створення та розвиток спеціальних економічних зон у певних регіонах;

— розвиток міжрегіонального та прикордонного співробітництва [5,312].

Правова база реалізації механізму регіональної політики