Розділ 6. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Формування позабюджетних, валютних та інших цільових фондів місцевих органів влади

Один із інститутів у системі місцевих фінансів — це різноманітні позабюджетні фонди. Вони, як правило, акумулюються на окремих рахунках, використовуються за цільовим призначенням для фінансування конкретних програм чи заходів. Утворення та функціонування таких фондів здійснюється на основі законодавства та положень про ці інститути, що затверджуються представницькими органами місцевої влади. Інститут позабюджетних, валютних та інших цільових фондів в Україні запроваджено у 1990 р. після прийняття законодавства про місцеве самоврядування та Закону про бюджетну систему.

Правова база формування позабюджетних фондів місцевих рад склалася головним чином в 90-х роках, що зміцнило фінансові основи місцевого самоврядування в Україні. До 1995 р. це, по суті, було єдине джерело коштів органів місцевого самоврядування, які не перерозподілялися центральною владою. Позабюджетні фонди можуть утворюватися за рахунок надходжень від необов'язкових платежів, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, від інших небюджетних коштів. За ст. 65 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ці кошти перебувають на спеціальних рахунках в установах банків.

Складовою позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування є цільові фонди. Ради можуть створювати в межах законодавства України цільові фонди для розв'язання будь-яких соціальних та економічних проблем на підвідомчій території. На місцевому рівні створюються також відділення загальнодержавних цільових фондів.

В Україні створений як на центральному, так і на місцевому рівнях Державний фонд сприяння зайнятості населення. Серед джерел Його формування — відрахування з державного та місцевих бюджетів коштів не менше 3 % від їхніх розмірів, обов'язкові внески підприємств, установ та організацій.

Кошти Державного фонду приватизації й позабюджетних фондів приватизації АР Крим та інших адміністративно-територіальних одиниць України спрямовуються на погашення внутрішнього державного боргу України, а також на відшкодування витрат, пов'язаних із приватизацією, кредитуванням технічного переозброєння приватизованих підприємств та ін.

Кошти, одержані від приватизації державного житлового фонду, зараховуються до спеціально створених позабюджетних приватизаційних житлових фондів місцевих рад або до відповідних фондів підприємств, на балансі яких є відомче житло.

Законодавство України передбачає формування позабюджетних фондів місцевих рад для фінансування шляхових робіт, охорони навколишнього середовища. На місцевому рівні функціонують регіональні відділення Державного інноваційного фонду та місцеві підрозділи Пенсійного фонду. Фонду соціального страхування, інших державних цільових позабюджетних фондів.

Досвід формування позабюджетних фондів та цільових фондів місцевих органів влади в Україні свідчить про наявність багатьох нерозв'язаних проблем як у законодавстві, так і у сфері його реалізації. Правова база, що регламентує діяльність численних позабюджетних цільових фондів, потребує систематизації та уточнення. Слід також чітко визначити й розмежувати компетенцію місцевих рад різних рівнів і держави у сфері управління територіальними відділеннями державних позабюджетних фондів та місцевими позабюджетними фондами.

Валютні фонди місцевих рад формуються на основі таких джерел: відрахування за стабільними довготерміновими нормативами від валютної виручки підприємств (об'єднань), організацій та установ, розміщених на території ради, що встановлюються законодавством України; доходи від зовнішньоекономічної діяльності самої місцевої ради; добровільні внески і пожертвування юридичних осіб та громадян; надходження від реалізації товарів, робіт (послуг) іноземним юридичним особам і громадянам тощо. Валютні фонди зберігаються на спеціальних рахунках в установах банків і витрачаються за рішенням відповідної місцевої ради. Визначено також, що ці кошти не підлягають вилученню.

Порядок формування валютних фондів місцевих рад було передбачено Декретом Кабінету Міністрів № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. У ньому зазначено, що уряд АР Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети місцевих рад формують відповідно республіканський (АР Крим) і місцеві валютні фонди шляхом купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за рахунок коштів відповідних бюджетів у межах, затверджених Верховною Радою АР Крим та місцевими радами. Збережено й інші джерела формування валютних фондів місцевих рад, передбачені законодавством України.

Резервні фонди утворюються місцевими радами за рахунок власних доходів і частини перевищення доходів над видатками бюджетів нижчого рівня. Використовуються для фінансування невідкладних заходів, не передбачених відповідними місцевими бюджетами. Згідно із Законом "Про бюджетну систему України", ці фонди утворюються за рішеннями відповідних рад. Фінансування у них здійснюється на основі постанов відповідних місцевих виконавчих органів влади.

Проблема взаємодії представницьких і виконавчих органів влади на місцях при формуванні й використанні резервних фондів може призводити і до певних суперечностей між ними. З метою уникнення їх доцільно розробити типове положення про резервні фонди місцевих органів виконавчої влади. У процесі становлення інституту позабюджетних, валютних та цільових фондів в Україні доцільно також використати окремі аспекти відповідного зарубіжного досвіду.

Кредитно-фінансові регіональні системи

Кредитно-фінансові ресурси регіонів формуються через функціонування банківської системи країни. Банківська система України є дворівневою системою, до якої входять Національний банк України та комерційні банки різних видів і форм власності.

Станом на 01.07.2010 р. ліцензію на здійснення банківських операцій мали 176 банків. У стані ліквідації перебувають 18 банків. В Україні функціонує 35 банків із залученим іноземним капіталом, у тому числі зі 100-відсотковим іноземним капіталом працює 13 банків.

Банківська система України у січні — серпні 2010 р., порівняно з аналогічним періодом 2009 р., скоротила збиток на 57 % — до 8,9 млрд грн. Доходи банків скоротились на 7,4 % і становили 89,3 млрд грн, витрати банків скоротились на 16,0 % і становили 98,2 млрд грн.

У сучасних умовах банківська система відіграє стратегічну роль у розвитку економіки України. Пов'язано це в основному з нерозвинутість ринку фінансових посередників у державі. Нині в Україні слабко розвинута ланка інвестиційних посередників — спеціальних компаній та фондів.

На сьогодні розвиток банківської системи України стримується значними територіальними диспропорціями щодо забезпечення банківськими послугами окремих регіонів. Причому за цим показником Україна відстає від багатьох інших держав. Так, у країнах ЄС на 100 тис. осіб припадає 40—50 кредитних установ, Центральної та Східної Європи — 7, в Україні — 3,2 (в Столичному регіоні — 5,7, на решті території України, без урахування Столичного регіону — 3).

Рівень розвитку регіональних банківських систем значною мірою залежить від соціально-економічного розвитку регіонів, чисельності населення, розвитку ринкової і транспортної інфраструктури, мережі зв'язку.