Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

1) принцип раціонального розміщення промисловості. Його сутність полягає у тому, що під час розміщення підприємств (одиночному чи груповому) потрібно забезпечити високу ефективність виробництва. Раціональне розміщення промисловості передбачає:

- наближення матеріало-, паливно- та водомістких, енергоємних галузей до джерел сировини, палива, енергії, води;

- наближення трудомістких галузей до районів і центрів зосередження трудових ресурсів;

- наближення масового виробництва малотранспортабельних видів продукції до місць її споживання;

- ліквідацію (уникнення) зустрічних перевезень однотипної сировини, палива, готової продукції з одного району в інший;

- обмеження надмірної концентрації промисловості у великих містах, переважне розташування нових промислових об'єктів у малих І середніх містах;

- охорону природи і наукове обґрунтування природокористування, забезпечення відповідних умов життя та праці населення;

2) принцип комплексного розміщення промислових об'єктів, що передбачає:

- комплексне використання природних ресурсів та всіх виробничих відходів на промислових підприємствах;

- раціональне застосування трудових ресурсів усіх вікових груп чоловічої і жіночої статі;

- встановлення ефективних виробничих зв'язків між підприємствами та етапами енерговиробничих циклів;

- створення єдиної виробничої інфраструктури з метою обслуговування підприємств, розташованих у межах територій промислових центрів і вузлів;

3) принципи збалансованості та пропорційності розміщення промислових галузей, згідно з якими слід дотримуватися збалансованості між виробничими потужностями, обсягом виробництва, з одного боку, і наявністю сировинних, паливно-енергетичних, трудових, сільськогосподарських ресурсів - з іншого;

4) принцип ефективної спеціалізації галузей промисловості, промислових центрів, вузлів, агломерацій і районів з урахуванням природних, матеріальних і трудових ресурсів, міжгалузевого і територіального поділів праці;

5) принцип обмеженого централізму під час розміщення промислових підприємств, який передбачає органічне поєднання інтересів країни та її економічних регіонів. Відповідно до цього принципу розвиток промисловості в адміністративних областях і макрорайонах має відбуватися на основі врахування як державних, так і регіональних інтересів. Розвиток промисловості в регіонах не може ігнорувати державну регіональну політику, створювати ситуацію, яка могла б зашкодити реалізації важливих державних програм. Головною метою регіональної політики є рішуча перебудова структури промислового виробництва й управління, засудження та відмова від відомчого підходу до розташування промислових підприємств;

6) принцип пріоритетності розвитку науково спрямованих модульних виробництв при скороченні частки низькоінноваційних сировинних та енергоємних підприємств;

7) принцип державної підтримки й економічного стимулювання розвитку пріоритетних економічно вигідних галузей промисловості (на основі створення пільгових режимів функціонування в межах технополісів, технопарків, територій пріоритетного розвитку тощо);

8) принцип активізації ринкових механізмів розвитку промислового виробництва, закладів виробничої і соціальної інфраструктури, особливо науково-інноваційного і комерційного спрямування;

9) принцип прозорості та неупередженості під час розподілу економічних факторів виробництва (земельних ділянок, ресурсів праці, капіталу, інформації) між суб'єктами промислової підприємницької діяльності;

10) принцип вільного доступу різних суб'єктів промислової підприємницької діяльності до об'єктивної ринкової та комерційної інформації;