Розділ 7. ОСНОВНІ ПРОМИСЛОВІ РАЙОНИ, ВУЗЛИ ТА АГЛОМЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

7.1. Донецький промисловий район

Територія району охоплює Донецьку і Луганську адміністративні області загальною площею 53,2 тис. км2 (8,8 % площі території України). Економіко-географічне положення Донецького промислового району є окраїнним і прикордонним. Район розташований на крайньому сході держави, він межує з Придніпровським, Харківським промисловими районами та Росією.

У міжрайонному територіальному поділі праці район виокремлюється насамперед як важлива вугільно-металургійна база з розвитком важкого машинобудування, теплової електроенергетики, галузей хімічної, цементної та скляної промисловостей. На території району залягають цінні мінерально-сировинні ресурси, що стало однією з головних передумов формування потужного промислового комплексу.

У функціонально-галузевій структурі Донецького промислового району різко переважає важка промисловість. Формування промислового комплексу відбувалося на основі розвитку вугільної промисловості і чорної металургії. Ці галузі стали передумовою розвитку низки хімічних виробництв, металомісткого машинобудування та залізничного транспорту. На території району виникли потужні міжгалузеві комплекси: вугільно-металургійний, паливно-енергетичний, хімічний і машинобудівний. Значні запаси енергетичного вугілля зумовлюють розвиток паливної та електроенергетичної промисловостей, а також коксівного вугілля, вапняків, доломітів, вогнетривких глин - створюють сприятливі умови для розвитку чорної металургії. Тут видобувається харчова сіль, яка служить сировиною для розвитку основної хімії. Є також значні запаси сировини для розвитку індустріально-будівельного циклу. Виробничий профіль цього району визначає передусім група таких провідних енерговиробничих циклів (БВЦ): вуглеенергохімічний, пірометалургійний чорних металів, гірничохімічний, машинобудівний.

Вуглеенергохімічний цикл

Пірометалургійний цикл

Гірничохімічний цикл

Сформувався на основі потужних родовищ кам'яної солі, а також газового вугілля. Величезними масштабами характеризується содова промисловість (Лисичанськ, Слов'янськ). На довізній сировині ґрунтується виробництво фосфорних добрив (Костянтинівна). До гірничохімічного циклу належить також нафтохімічна промисловість (Лисичанськ).

Серед підприємств циклу вирізняється група механізованих гірничопромислових об'єктів, які видобувають карбонатну сировину, цехів сирого росолу, які спеціалізуються на виробництві кальцинованої і каустичної соди та багатьох видів іншої продукції (сірчана і фосфорна кислота, хлористий кальцій і амоній, гідроокиси кальцію та ін.). У результаті диверсифікації виробництва рівень комплексного використання гірничохімічної сировини постійно підвищується (рис. 7.1).

Машинобудівний цикл

Донецько-Макіївська промислова агломерація

Горлівсько-Єнакієвський промисловий вузол

Охоплює такі великі центри: Горлівку, Єнакієве, Дзержинськ, Дебальцеве, а також інші міста і міські поселення. Найбільшого розвитку у вузлі досягли вугільна, металургійна, машинобудівна, хімічна й електроенергетична галузі. Профіль вузла визначають енерговиробничі цикли: вуглеенергохімічний, який представлений видобутком, збагаченням і коксуванням вугілля, виробництвом аміаку й азотних добрив, а також напівпродуктів органічного синтезу (Горлівка), чорних металів (Єнакієве), машинобудівний (устаткування для шахт), чорної металургії, будівельної індустрії (Горлівка, Дебальцеве). Особливе місце займає підцикл кольорових металів - збагачення і металургійна переробка ртутно-сурм'яних руд (Горлівка). Енергетична база представлена потужною Вуглегірською і Миронівською тепловими електростанціями, а також міськими ТЕЦ. Головні місцеві споживачі електроенергії - вугільна промисловість (понад 40 %), металургія (майже 20 %), машинобудівні та хімічні галузі.

Високий рівень територіального зосередження промисловості, велика концентрація населення приводять до надмірного забруднення території Горлівсько-Єнакієвського вузла: забруднення повітря перевищує норму у 20-25 разів, води - у 5-25, а ґрунту - в 1,5-8,5 раза.

Краматорсько-Слов'янський промисловий вузол

Торезо -Сніжнянський промисловий вузол

Красноармійський промисловий вузол

Сформувався на базі гірничих центрів Красноармійськ, Димитров, Добропілля, Селидове. Вони спеціалізуються на видобутку коксівного вугілля (початкова стадія вуглеенергохімічного ЕВЦ). У Красноармійську функціонує комбінат великопанельного будівництва. Він постачає свою продукцію на будівельні майданчики всіх міст вузла і за його межі. Тут же розміщений дінасовий завод, що випускає вогнетриви для металургійних, коксохімічних, машинобудівних підприємств України та на експорт. Подібних заводів на території колишнього Радянського Союзу було тільки два. У перші роки діяльності підприємство виробляло лише нормальний фасований дінас для мартенівських печей, а нині воно випускає також фігурні вогнетриви і фасонні вироби для коксових батарей, електроди, цирконієві стакани для установок безперервного розливу сталі тощо.

На території промислового вузла закладено 20 шахт у містах Селидове, Гірник, Українськ, Новогродівка. Для збільшення вуглевидобутку потрібно здійснити їх реконструкцію і збудувати нові шахти. Починаючи з 1992 р. видобуток вугілля зменшився, деякі промислові підприємства зупинилися або знизили випуск продукції. Гострою є проблема дефіциту водних ресурсів, оскільки на території вузла розміщені водоємні виробництва. Надзвичайно складною є екологічна ситуація. Для вирішення цієї проблеми слід провести реконструкцію і технічне переоснащення підприємств, насамперед шахт, підвищити рівень комплексного використання природних ресурсів і відходів виробництва.