Розділ «ПЕРЕДМОВА»

Промисловість - провідна галузь народного господарства і найважливіша складова регіональних територіально-виробничих комплексів. Удосконалення розміщення і територіальної організації промислового виробництва - актуальна проблема науки і практики в період реструктуризації економіки незалежної української держави.

Вивчення закономірностей формування і функціонування промислових комплексів дає змогу розкрити додаткові джерела підвищення продуктивності праці на основі розроблених принципів розміщення і територіальної організації промислових об'єктів, окремих галузей та міжгалузевих утворень.

У процесі створення промислових комплексів, завдяки взаємозумовленому розміщенню підприємств та тісним взаємозв'язкам між усіма галузями, досягається значна економія матеріальних і трудових ресурсів. У процесі комплексного розміщення промислових об'єктів знижуються капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, скорочуються необхідні для промислової забудови площі, зменшується протяжність інженерних мереж та об'єктів виробничої інфраструктури. Отже, промислові комплекси - прогресивну форму територіальної організації промислового виробництва - розглядають у науці та на практиці як пріоритетні об'єкти. Саме тому в період структурної перебудови економіки України потрібно вдосконалювати комплексне розміщення промислового виробництва, раціоналізувати виробничі зв'язки в системах регіональних та локальних промислових комплексів.

Вчення про промислові комплекси виникло на межі суспільно-географічних та економічних наук, які досліджують спільні об'єкти, але мають різні предмети вивчення. На сьогодні важливе значення має процес оцінювання природних умов і ресурсів для їх раціонального використання, охорона навколишнього середовища в містах і районах високої концентрації промислових об'єктів, обґрунтування територіальної і галузевої спеціалізацій промисловості, прогнозування розвитку її галузей та промислових комплексів.

У сучасній науці сформувались такі основні напрями вивчення промислових комплексів: теоретичний, методичний і прикладний. Теоретичний напрям передбачає вивчення закономірностей, принципів і факторів розвитку та функціонування різних форм зосередження промислового виробництва, методичний - розробку і наукове обґрунтування методичних підходів до виявлення галузевих, міжгалузевих та інтегральних промислових утворень. Серед них належне місце посідають: методика структурного аналізу промислових комплексів, оцінювання ефективності розвитку промислових вузлів, агломерацій і районів; методичні підходи до виявлення рівня комплексності окремих промислових утворень, методика промислового районування тощо. Прикладний напрям розвивається з метою проектування промислових комплексів у містах та агломераціях, приміських територіях, на територіях областей і макрорайонів.

В основу підручника покладено лекційний матеріал курсу "Географія промислових комплексів", підготовлений і прочитаний СІ. Іщуком у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також результати досліджень СІ. Іщука та О.В. Гладкого, проведені на кафедрі економічної та соціальної географії університету з теорії, методики і практики промислових комплексів.

Використано наукові розробки авторів з питань районування промислового виробництва, аналізу структури промислових районів, вузлів та агломерацій, виробничих зв'язків промисловості, наукової систематики і типології промислових вузлів, агломерацій і районів України.

Матеріал книги подано у семи розділах. Перший і другий присвячені вивченню теоретичних основ розміщення промислового виробництва та методиці галузевого і регіонального аналізу промислових комплексів. У них з'ясовано закономірності і принципи територіальної організації промислових комплексів, наукові підходи до їх класифікації і типології. Розглянуто методи економічного обґрунтування розміщення промислових підприємств, методику аналізу виробничих зв'язків, методичні засади структурного аналізу регіональних промислових комплексів.

У третьому розділі проаналізовано економічні, природні, науково-інноваційні, розселенські та транспортні передумови розміщення і територіальної організації промислових комплексів; агломераційний і вузловий ефекти та їх вплив на формування й економічну ефективність промислових комплексів загалом та України зокрема.

У четвертому розділі розкрито стан розвитку міжгалузевих промислових комплексів України, напрями їх подальшого розвитку і реструктуризації в процесі удосконалення територіальної організації промисловості; обґрунтовано необхідні зміни в міжгалузевих пропорціях ресурсомістких, енерго- і паливомістких та наукомістких галузей промисловості.

В останніх розділах висвітлено проблеми районування промислового виробництва, типологію промислових районів, вузлів та агломерацій, методичні питання їх комплексно-пропорційного розвитку в світі та Україні. Проаналізовано стан і структурні зрушення в розвитку промислових комплексів світу. Досліджено основні галузі світового промислового виробництва, визначено головні напрями їх розвитку. Виокремлено вісім основних промислових районів на території України, досліджено міські промислові комплекси України, проаналізовано шість промислових агломерацій, розкрито їх природно-ресурсний потенціал, напрями спеціалізації, компонентну і територіальну структури, перспективи розвитку.

Викладений на сторінках підручника матеріал е необхідною базою для оволодіння теорією, методикою і практикою територіальної організації промислових комплексів. Книга допоможе викладачам, студентам і практикам у вивченні галузевих, міжгалузевих та інтегральних промислових утворень.