Розділ «4.6. Лісопромисловий комплекс»

Лісопромисловий комплекс - це міжгалузеве утворення в межах України, що об'єднує лісові галузі (від вирощування й експлуатації лісу до глибокої переробки деревини) з метою раціонального використання сировини і відходів. Різні галузі та підгалузі лісопромислового комплексу розвиваються на базі основної сировини - деревини, вони пов'язані з багатьма міжгалузевими комплексами.

Україна не має достатніх запасів лісових ресурсів, що були б базою для розвитку лісопромислового комплексу. Загальна площа лісового фонду становить близько 10 млн га. Лісистість території України становить понад 14 %, що значно менше, порівняно з лісистістю багатьох країн Європи. Так, у Польщі ліси займають 28,7 % площі території, Німеччині - 29, Румунії - 28,1, Франції - 27,8 Уо1.

Ліси розміщені дуже нерівномірно. До найбільш лісистих належать карпатські області (Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька), області мішано-лісової зони (Волинська, Рівненська, Житомирська). В Українських Карпатах лісами зайнято понад 40 % площі, а в Кримських горах - 32 %. У зв'язку з тим, що у повоєнні роки інтенсивно вирубувались стиглі ліси, нині їх площа значно менша від оптимальної. На сьогодні стиглий ліс займає площу лише 7 %, пристигаючий - 10, середньовіковий - 38, а молодняк - 45 %. У порідному складі лісів переважають хвойні (сосна, ялина, ялиця) та твердолистяні породи (дуб, бук, явір, ясен, клен). У меблевій промисловості використовується деревина черешні та груші.

Ліси України виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровлювальні функції. Значні їх площі відведені під заповідники, природні національні парки, заказники. Деревину в лісах заготовляють під час проведення лісовідновних рубок стиглого лісу та різних лісогосподарських заходів. Більшість лісових масивів мають обмежене експлуатаційне значення.

Лісопромисловий комплекс України об'єднує такі підкомплекси: лісогосподарський, деревообробний, целюлозно-паперовий та лісохімічний. Кожен підкомплекс охоплює низку галузей, що функціонують у процесі виробництва різних видів продукції.

У лісогосподарському підкомплексі виокремлюють лісове господарство та лісозаготівельну промисловість. Лісове господарство нині особливо актуальне, воно забезпечує розширене лісовідтворення, лісовпорядкування та захист і охорону лісів. Однак Україна задовольняє свої потреби у лісосировини на третину, тому змушена щорічно закуповувати деревину та її продукти в сусідніх країнах. Лісозаготівельна промисловість заготовляє деревину та здійснює її первинну переробку. Головними лісозаготівельними районами є Українські Карпати та Полісся.

Потребу в деревині за рахунок власних ресурсів Україна задовольняє лише на 20-25 %, а решту - шляхом ввезення лісу з північної частини європейської території Росії та Сибіру. Гостра нестача деревної сировини змушує підприємства шукати резерви з метою підвищення ефективності використання лісових ресурсів на основі поглиблення їх механічної та хімічної переробки.

Деревообробний підкомплекс представлений лісопильною, фанерною, меблевою галузями, а також виробництвом деревостружкових і деревоволокнистих плит та будівельних деталей з дерева. Ці галузі розвинені на всій території України, але основна їх частина зосереджена в межах карпатських та поліських областей. Найбільшими центрами лісопильної промисловості є Чернівці, Берегомет, Вигода, Надвірна, Брошнів, Рожнятів (Прикарпаття); Рахів, Тересва, Свалява (Закарпаття); Сколе, Стрий (Львівщина); Ківерці, Костопіль, Сарни, Ковель, Камінь-Каширський (Полісся). Підприємства фанерної промисловості зосереджені у Львові, Оржеві, Костополі, Чернівцях та Києві.

Майже половина працюючих у лісопромисловому комплексі зайнята у меблевій промисловості. Найбільшими центрами галузі є Київ, Харків, Львів, Ужгород, Мукачеве, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк. Виробництво деревостружкових плит сконцентроване в Костополі, Сваляві, Тересві, Брошневі, Києві та ін. Центри виробництва будівельних матеріалів з дерева - Київ, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Чернівці та ін.

Целюлозно-паперова промисловість розвинена в Україні недостатньо. До найбільших підприємств належать Жидачівський картонно-паперовий комбінат (Львівська область), Рахівська картонна фабрика (Закарпатська область), Херсонський целюлозний завод. Виробництво целюлози в Україні, починаючи з 1991 р., значно скоротилось, зменшився також випуск паперу і картону (табл. 4.6).

Таблиця 4.6. Виробництво продукції деревообробної та целюлозно-паперової промисловостей

Лісохімічний підкомплекс охоплює низку галузей, що займаються хімічною переробкою деревини і тяжіють переважно до лісосировинних районів. На основі гідролізного виробництва одержують гідролізний спирт (гідроліз деревини), а також цінні побічні продукти - фурфурол, білкові (кормові) дріжджі, метиловий спирт і скипидар. Лісохімічні виробництва ґрунтуються на термічному розкладанні деревини (суха перегонка), в результаті чого одержують деревне вугілля, підсмольну воду, з якої виділяють такі продукти, як оцтова кислота і метиловий спирт. Найпотужніша група лісохімічних підприємств сформувалася в Закарпатській області (Свалявський, Перечинський, Великобичківський лісохімічні комбінати). Великі підприємства працюють у Кневі, Запоріжжі, Білгороді-Дністровському. Вони використовують відходи сільськогосподарського виробництва (качани кукурудзи, лушпиння соняшнику) в гідролізній промисловості та виробляють кормові дріжджі й іншу продукцію. Значними центрами лісохімії є також Славута (Хмельницька область) та Вигода (Івано-Франківська область).

Галузі лісовиробничого комплексу України зосереджені переважно у двох великих районах - Поліському і Карпатському, а також у деяких центрах, розташованих за межами цих районів.

Поліський район охоплює територію північних областей правобережної частини України із сосновими, дубовими, березовими і вільховими породами дерев. Тут розвиваються лісопильна, меблева, целюлозно-паперова, лісохімічна, каніфольна, хвойно-переробна галузі. Головні лісопромислові центри району - Костопіль, Житомир, Київ, Чернігів, Новоград-Волинський. Целюлозно-паперова промисловість розвивається у Понінці та Малині.

Карпатський район сформувався на базі лісових ресурсів Карпат, що простягаються на території Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей. Основними промисловими галузями району є: меблева, целюлозно-паперова, лісохімічна, фанерна, виробництво оцтової кислоти, клею для меблевої і фанерної промисловостей. Найбільші лісопромислові центри району: Жидачів (виробництво целюлози, паперу і картону); Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці, Брошнів, Свалява (виробництво меблів); Свалява, Перечин, Великий Бичків (лісохімія), Рахів (виробництво картону).

Розвиток лісопромислового виробництва у перспективі великою мірою залежатиме від наявності деревної сировини. В Україні запаси деревини незначні, тому потрібно вишукувати резерви шляхом вивільнення частини ресурсів і використання у виробничому циклі різноманітних замінників. Це дасть можливість збільшити виробництво найнеобхідніших напівфабрикатів та готових виробів.