Аналізові виробничих зв'язків між промисловими підприємствами і галузями промисловості слід приділити особливу увагу. Виробничі зв'язки виникають як з постачальниками сировини, палива, енергії, матеріалів, так і зі споживачами готової продукції. Форми організації виробничих зв'язків можуть бути різні. Усі зв'язки поділяються на внутрішньогалузеві і міжгалузеві. Широкий розвиток внутрішньогалузевих зв'язків - це одна з головних умов формування галузевих промислових комплексів. На основі взаємодії різних галузей промисловості формуються міжгалузеві промислові комплекси.
Внутрішньогалузеві зв'язки розвиваються між підприємствами однієї вузької галузі, вони об'єднують їх у цілісну систему
- галузевий комплекс. У кожній галузі на основі внутрішніх зв'язків можна визначити співвідношення окремих виробництв (внутрішньогалузеві пропорції). Наприклад, у чорній металургії
- це зв'язки між виробництвом залізної руди, коксу, чавуну, сталі, прокату; у текстильній промисловості - між прядильним і обробними виробництвами.
Частка виробничих зв'язків у межах кожної окремої галузі формує внутрішньогалузевий обіг. Найбільш поширені внутрішньогалузеві зв'язки у таких галузях, як чорна і кольорова металургія, машинобудування, хімічна і нафтохімічна, легка і харчова промисловість.
Міжгалузеві зв'язки мають велику розгалуженість і розвиваються між підприємствами, які входять до складу комплексних галузей. Отже, такі зв'язки - основа формування міжгалузевих промислових утворень, що одержали назву міжгалузевих комплексів, їх можна розглядати як сукупність групи галузей (підгалузей) у сфері промислового виробництва, що мають спільну сировинну базу, технологію, єдину програму розвитку. Наприклад, сукупність галузей промисловості, що забезпечують народне господарство паливом і електроенергією, утворює паливно-енергетичний комплекс. До його складу належать електроенергетика, нафтова, нафтопереробна, газова і вугільна галузі, а також багато суміжних і супутніх виробництв.
Складним міжгалузевим утворенням є машинобудівний комплекс, що охоплює машинобудування і металообробку з широким розвитком міжгалузевих зв'язків на основі виробничого кооперування. Аналіз кооперованих зв'язків передбачає встановлення частки вартості напівфабрикатів, заготовок, деталей і вузлів, які одержує підприємство від інших підприємств у загальній вартості його продукції.
Виробничі зв'язки кожної галузі промисловості розвиваються як з постачальниками сировини, палива, енергії, матеріалів, так і зі споживачами готової продукції. Зв'язки з постачальниками можна проаналізувати на основі зіставлення матеріальних затрат у собівартості продукції певної галузі. Найвищу частку матеріальних затрат мають галузі харчової і легкої промисловостей, а найнижчу - паливна і лісова. Конкретизація постачальницько-збутових зв'язків досягається за допомогою аналізу структури матеріальних затрат (затрати на сировину і напівфабрикати, що спрямовуються на виробництво продукції). Наприклад, у машинобудуванні основна частка матеріальних затрат припадає на продукцію чорної і кольорової металургії, в хімії органічного синтезу - на паливо і продукти його переробки, в легкій і харчовій промисловості - на продукцію сільського господарства.
Зв'язки зі споживачами охоплюють усі галузі матеріального виробництва і населення. Кожна велика галузь промисловості має широке коло споживачів її продукції. Практично з усіма галузями промисловості пов'язана паливна енергетика. Найбільша кількість палива й електроенергії споживається в галузях важкої промисловості і транспорту. Багато галузей орієнтується на постійних споживачів їх продукції від самого початку розвитку. Так, переважна кількість продукції чорної металургії споживається у машинобудівному і будівельно-індустріальному комплексах; хімічної і нафтохімічної - у машинобудуванні, легкій промисловості, будівництві, сільському господарстві; промисловість будівельних матеріалів в основному пов'язана з будівництвом, а легка і харчова промисловості обслуговують потреби населення.
За обсягом внутрішньогалузевого обігу, характером та інтенсивністю виробничих зв'язків із постачальниками та споживачами всередині промисловості всі галузі можна об'єднати у кілька груп:
1) галузі з незначною часткою внутрішньогалузевого обігу, відносно вузьким колом постачальників і розгалуженими зв'язками готової продукції - електроенергетика, паливна промисловість;
2) галузі з великою часткою внутрішньогалузевого обігу і відносно вузьким колом постачальників - чорна і кольорова металургія, лісова промисловість;
3) галузі з великою часткою внутрішньогалузевого обігу, широким колом постачальників і розгалуженими зв'язками готової продукції - машинобудування, хімічна і нафтохімічна промисловості;
4) галузі з найбільшою часткою внутрішньогалузевого обігу, вузьким колом постачальників і цілеспрямованими поставками готової продукції - легка і харчова промисловості;
5) галузі з малою часткою внутрішньогалузевого обігу, вузьким колом постачальників і цілеспрямованими поставками готової продукції - промисловість будівельних матеріалів.
Детальніше розглянемо виробничі зв'язки в регіональних промислових комплексах. Матеріально-технічною основою таких комплексів є енерговиробничі цикли, що охоплюють стадії виробництва, які можуть знаходитись на різних видобувних і обробних підприємствах. У групі енерговиробничих циклів вирізняють три типи зв'язків:
1) виробничо-технологічні;
2) виробничо-економічні;
3) постачальницько-збутові.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія промислових комплексів» автора Іщук С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.3. Методика аналізу виробничих зв'язків промислових комплексів“ на сторінці 1. Приємного читання.