Розділ «2.3. Методика аналізу виробничих зв'язків промислових комплексів»

Географія промислових комплексів

Аналізові виробничих зв'язків між промисловими підприємствами і галузями промисловості слід приділити особливу увагу. Виробничі зв'язки виникають як з постачальниками сировини, палива, енергії, матеріалів, так і зі споживачами готової продукції. Форми організації виробничих зв'язків можуть бути різні. Усі зв'язки поділяються на внутрішньогалузеві і міжгалузеві. Широкий розвиток внутрішньогалузевих зв'язків - це одна з головних умов формування галузевих промислових комплексів. На основі взаємодії різних галузей промисловості формуються міжгалузеві промислові комплекси.

Внутрішньогалузеві зв'язки розвиваються між підприємствами однієї вузької галузі, вони об'єднують їх у цілісну систему

- галузевий комплекс. У кожній галузі на основі внутрішніх зв'язків можна визначити співвідношення окремих виробництв (внутрішньогалузеві пропорції). Наприклад, у чорній металургії

- це зв'язки між виробництвом залізної руди, коксу, чавуну, сталі, прокату; у текстильній промисловості - між прядильним і обробними виробництвами.

Частка виробничих зв'язків у межах кожної окремої галузі формує внутрішньогалузевий обіг. Найбільш поширені внутрішньогалузеві зв'язки у таких галузях, як чорна і кольорова металургія, машинобудування, хімічна і нафтохімічна, легка і харчова промисловість.

Міжгалузеві зв'язки мають велику розгалуженість і розвиваються між підприємствами, які входять до складу комплексних галузей. Отже, такі зв'язки - основа формування міжгалузевих промислових утворень, що одержали назву міжгалузевих комплексів, їх можна розглядати як сукупність групи галузей (підгалузей) у сфері промислового виробництва, що мають спільну сировинну базу, технологію, єдину програму розвитку. Наприклад, сукупність галузей промисловості, що забезпечують народне господарство паливом і електроенергією, утворює паливно-енергетичний комплекс. До його складу належать електроенергетика, нафтова, нафтопереробна, газова і вугільна галузі, а також багато суміжних і супутніх виробництв.

Складним міжгалузевим утворенням є машинобудівний комплекс, що охоплює машинобудування і металообробку з широким розвитком міжгалузевих зв'язків на основі виробничого кооперування. Аналіз кооперованих зв'язків передбачає встановлення частки вартості напівфабрикатів, заготовок, деталей і вузлів, які одержує підприємство від інших підприємств у загальній вартості його продукції.

Виробничі зв'язки кожної галузі промисловості розвиваються як з постачальниками сировини, палива, енергії, матеріалів, так і зі споживачами готової продукції. Зв'язки з постачальниками можна проаналізувати на основі зіставлення матеріальних затрат у собівартості продукції певної галузі. Найвищу частку матеріальних затрат мають галузі харчової і легкої промисловостей, а найнижчу - паливна і лісова. Конкретизація постачальницько-збутових зв'язків досягається за допомогою аналізу структури матеріальних затрат (затрати на сировину і напівфабрикати, що спрямовуються на виробництво продукції). Наприклад, у машинобудуванні основна частка матеріальних затрат припадає на продукцію чорної і кольорової металургії, в хімії органічного синтезу - на паливо і продукти його переробки, в легкій і харчовій промисловості - на продукцію сільського господарства.

Зв'язки зі споживачами охоплюють усі галузі матеріального виробництва і населення. Кожна велика галузь промисловості має широке коло споживачів її продукції. Практично з усіма галузями промисловості пов'язана паливна енергетика. Найбільша кількість палива й електроенергії споживається в галузях важкої промисловості і транспорту. Багато галузей орієнтується на постійних споживачів їх продукції від самого початку розвитку. Так, переважна кількість продукції чорної металургії споживається у машинобудівному і будівельно-індустріальному комплексах; хімічної і нафтохімічної - у машинобудуванні, легкій промисловості, будівництві, сільському господарстві; промисловість будівельних матеріалів в основному пов'язана з будівництвом, а легка і харчова промисловості обслуговують потреби населення.

За обсягом внутрішньогалузевого обігу, характером та інтенсивністю виробничих зв'язків із постачальниками та споживачами всередині промисловості всі галузі можна об'єднати у кілька груп:

1) галузі з незначною часткою внутрішньогалузевого обігу, відносно вузьким колом постачальників і розгалуженими зв'язками готової продукції - електроенергетика, паливна промисловість;

2) галузі з великою часткою внутрішньогалузевого обігу і відносно вузьким колом постачальників - чорна і кольорова металургія, лісова промисловість;

3) галузі з великою часткою внутрішньогалузевого обігу, широким колом постачальників і розгалуженими зв'язками готової продукції - машинобудування, хімічна і нафтохімічна промисловості;

4) галузі з найбільшою часткою внутрішньогалузевого обігу, вузьким колом постачальників і цілеспрямованими поставками готової продукції - легка і харчова промисловості;

5) галузі з малою часткою внутрішньогалузевого обігу, вузьким колом постачальників і цілеспрямованими поставками готової продукції - промисловість будівельних матеріалів.

Детальніше розглянемо виробничі зв'язки в регіональних промислових комплексах. Матеріально-технічною основою таких комплексів є енерговиробничі цикли, що охоплюють стадії виробництва, які можуть знаходитись на різних видобувних і обробних підприємствах. У групі енерговиробничих циклів вирізняють три типи зв'язків:

1) виробничо-технологічні;

2) виробничо-економічні;

3) постачальницько-збутові.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія промислових комплексів» автора Іщук С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.3. Методика аналізу виробничих зв'язків промислових комплексів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

  • Розділ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ГАЛУЗЕВОГО І РЕГІОНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • 2.3. Методика аналізу виробничих зв'язків промислових комплексів
  • 2.4. Методичні засади структурного аналізу промислових комплексів економічних районів

  • 2.5. Ринкові механізми вдосконалення функціональної структури промислових комплексів

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗМІЩЕННЯ І ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • 3.2. Природні передумови

  • 3.3. Науково-інноваційні передумови

  • 3.4. Розселенські і транспортні передумови

  • 3.5. Агломераційний і вузловий ефекти

  • Розділ 4. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА У МІЖГАЛУЗЕВИХ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ

  • 4.3. Гірничо-металургійний комплекс

  • 4.4. Машинобудівний комплекс

  • 4.5. Комплекс хімічних та нафтохімічних виробництв

  • 4.6. Лісопромисловий комплекс

  • 4.7. Будівельний комплекс

  • 4.8. Комплекс з виробництва товарів народного споживання

  • 4.9. Структурні перетворення у міжгалузевих промислових комплексах

  • Розділ 5. ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ І РАЙОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ

  • Розділ 6. ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ СВІТУ

  • 6.2. Гірничодобувна промисловість

  • 6.3. Світова металургія

  • 6.4. Машинобудування

  • 6.5. Хімічна промисловість

  • 6.6. Лісова промисловість

  • 6.7. Виробництво товарів легкої промисловості

  • 6.8. Харчова промисловість і рибний промисел

  • Розділ 7. ОСНОВНІ ПРОМИСЛОВІ РАЙОНИ, ВУЗЛИ ТА АГЛОМЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

  • 7.2. Придніпровський промисловий район

  • 7.3. Харківський (Північно-Східний) промисловий район

  • 7.4. Київський промисловий район

  • 7.5. Львівсько-Карпатський промисловий район

  • 7.6. Причорноморський промисловий район

  • 7.7. Подільський промисловий район

  • 7.8. Волинський (Північно-Західний) промисловий район

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

  • ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи