Розділ 6. ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ СВІТУ

Географія промислових комплексів

Незважаючи на бурхливий розвиток інформаційних технологій та перехід розвинених країн світу до постіндустріального етапу розвитку, промисловість залишається найважливішою галуззю матеріального виробництва. У промисловий комплекс світу, як і раніше, спрямовується значна кількість інвестицій, з ним пов'язана діяльність найпотужніших концернів і ТНК, значні витрати на науково-дослідні та інноваційні розробки.

Останнім часом у світовому промисловому виробництві відбуваються інтенсивні структурні перетворення. Так, значно зросла частка модульних інноваційних підприємств машинобудівного і хімічного профілю, постійно скорочується функціонування добувних, енерго- та сировиннозатратних галузей, зростають темпи оновлення промислової продукції та технічного переоснащення підприємств. У територіальній структурі закріпились тенденції збільшення обсягів промислового виробництва в країнах нової індустріалізації Латинської Америки та Південно-Східної Азії" в Китаї, Індії, низці держав внутрішньої Азії та Північної Африки. До складу першої двадцятки країн за обсягами промислового виробництва (крім "вісімки" та високорозвинених країн Європи) уві" йшли Китай (друге місце!), Індія, Бразилія, Мексика, Тайвань, Індонезія, Саудівська Аравія, Південна Корея, Таїланд, Малайзія та ін. Натомість провідні країни "вісімки" та багато європейських держав знижують темпи промислового виробництва, поступово переорієнтовуються на розробку інноваційних технологій, патентів і ліцензій та ноу-хау. Розглянемо тенденції розвитку промислового комплексу світу за окремими його галузями.


6.1. Паливно-енергетичний комплекс



Газова промисловість світу


Природний газ як паливо має багато позитивних властивостей, зокрема високу теплотворну здатність, транспортабельність, більшу, порівняно з нафтою і вугіллям, екологічність. Усе це створює передумови для нарощування його використання в комунальному господарстві, промисловості, включаючи електроенергетику, на транспорті. Тому частка природного газу в структурі світового енергоспоживання має тенденцію до постійного збільшення.

Історія газової промисловості, що нараховує більше 100 років, поділяється на два великі етапи. Перший з них продовжувався до 50-60-х років XX ст. Для нього було характерним переважання однієї країни - СІЛА, частка якої у світовому видобутку природного газу ще в 1950 р. перевищувала 9/10. Потім почався другий етап - швидкого зростання видобутку і споживання природного газу та формування нових районів газової промисловості - СРСР, Південно-Західної Азії, Західної Європи, Північної Африки та ін. Саме тут відбувалося також формування міжнародного ринку природного газу.

Динаміка світового видобутку природного газу свідчить про безперервне поступове зростання добування газових ресурсів у другій половині XX ст. Згідно з даними прогнозу ООН, до 2015 р. вона збільшиться приблизно до 4 трлн м3, а до середини майбутнього століття - до 7 трлн м3.

Розподіл світового видобутку між трьома групами країн сучасного світу істотно відрізняється від аналогічних показників видобутку нафти: перше місце в ньому посідають розвинені країни Заходу (45 %), друге - країни з перехідною економікою (35 %) і лише третє - країни, що розвиваються (20 %). Це зумовлено не лише географічними особливостями ресурсної бази природного газу, але й тим, що видобуток у країнах, що розвиваються, почався значно пізніше.

У 1990-х роках XX ст. зростання абсолютних обсягів видобутку газу відбувалося в більшості регіонів світу (за винятком СНД І Латинської Америки), але його темпи не були однаковими: найвищими вони виявилися в Азії, а найпомірнішими - у Західній Європі, Північній Америці й Африці. Відповідно дещо змінилася і частка цих регіонів у світовому видобутку. Якщо порівнювати цю частку з 1950-1960 рр., то головні зміни полягають у зменшенні частки Північної Америки і збільшенні частки всіх інших регіонів.

З 15 країн - найбільших виробників газу 6 належать до країн Європи, 7 - до країн, що розвиваються, і 2 (Росія та Узбекистан) входять до складу СНД. Для порівняння можна також зазначити, що ще в 1970 р. до першої десятки країн з видобутку природного газу належали Радянський Союз, сім країн Західної Європи та Північної Америки і тільки дві країни, що розвиваються, - Іран і Мексика.

Споживання природного газу в світі мало відрізняється за обсягами від його виробництва, оскільки майже весь газ одразу ж спрямовується у газорозподільні мережі. Однак співвідношення трьох груп країн, окремих географічних регіонів світу і тим більше окремих країн у споживанні природного газу значно відрізняється від аналогічного співвідношення його видобутку.

Частка країн Європи у споживанні природного газу (50 %), як і можна було очікувати, більша, ніж їх частка у виробництві, а частка країн, що розвиваються (17 %), і країн з перехідною економікою (33 %) - менша. У 1990-х роках ці показники, хоч і повільно, але продовжували змінюватися: у країнах з перехідною економікою - у бік скорочення, а в двох інших групах країн - у бік збільшення.

Перше місце за обсягами споживання природного газу зберігається за Північною Америкою, у складі якої США були і залишаються найбільшим у світі споживачем цього виду палива (600- 650 млрд м3 у рік). Однак, порівняно з 1970 р., частка регіону у світовому споживанні природного газу зменшилася майже удвічі. Друге місце за обсягами споживання посідають країни СНД, серед яких особливо вирізняється Росія (понад 350 млрд м3 у рік). Але частка цього регіону у світовому споживанні природного газу також зменшується. На третьому місці перебуває Західна Європа; її частка у світовому споживанні природного газу протягом 1980- 1990 рр. залишалася досить стабільною. Серед окремих країн цього регіону виокремлюються Німеччина (80 млрд м8) і Велика Британія (90 млрд м8), потім - Азія, де швидко зростають обсяги споживання газу в Китаї, Індонезії, Малайзії, Саудівській Аравії, Ірані, ОАЕ. Частка Латинської Америки у світовому споживанні газу порівняно невелика і до того ж відносно стабільна, а частка Африки поки залишається незначною.

За запасами природного газу й обсягами його видобутку на першому місці в світі залишається Росія. Газова промисловість Росії чи не єдина в промисловому комплексі цієї країни, якій вдалося уникнути відчутного спаду виробництва в 1990-ті роки. Це також найбільш монополізована з усіх галузей, оскільки майже весь видобуток газу забезпечує "Газпром". Згідно з прогнозами, видобуток природного газу в країні зросте до 2015 р. до 740 млрд м3, а частка його в енергоспоживанні - до 57 %. Росія також була і продовжує залишатися найбільшим у світі експортером природного газу (200 млрд м3 у рік). З цього експорту менша частина (26- 27 %) спрямовується в країни близького зарубіжжя, головним чином в Україну і Білорусь, а значна частина (73-74 %) - в країни далекого зарубіжжя, насамперед європейські.


Вугільна промисловість


Продовжує залишатися важливою галуззю світової енергетики, а вугільне паливо - посідати друге місце у структурі світового енергоспоживання. Розвиток цієї галузі більш стабільний, порівняно з нафтовою, що зумовлено низкою причин. Серед них - і набагато краща забезпеченість розвіданими ресурсами, і постійний стійкий попит з боку електроенергетики та металургії. Однак за екологічними критеріями та за умовами роботи шахтарів вугільна промисловість менш вигідна, ніж нафтова і газова. Щоб зменшити собівартість видобутку, що у середньому в світі становить 12-15 дол. США за 1 т, багато країн шукають шляхи подальшого удосконалення вугільної промисловості. Одним із важливих напрямів підвищення ефективності галузі залишається збільшення частки вугілля, що добувається відкритим способом. У США ця частка перевищує 3/5, у Росії становить близько 3/5, в Австралії - 1/2.

Динаміка світового видобутку вугілля у другій половині XX ст. свідчить про те, що за цей період видобуток зріс приблизно в 2,6 раза. Найбільший приріст припадає на 1970-ті роки, тобто на період світової енергетичної кризи, коли у зв'язку з різким подорожчанням нафти вугілля знову привернуло загальну увагу.

Аналіз світових запасів та темпів видобутку вугілля дає змогу поділити географічні регіони світу на дві великі групи: зі спадним і зростаючим рівнем видобутку вугілля. До першої групи належать країни СНД (Росія, Україна і Казахстан), де в 1990-х роках відбувалося істотне зниження рівня видобутку вугілля, і країни зарубіжної Європи (насамперед Німеччина і Велика Британія), де подібна тенденція також простежується досить чітко. У країнах СНД на падінні темпів видобутку вугілля відобразився загальний кризовий стан економіки, у країнах зарубіжної Європи - конкуренція інших енергоносіїв, особливо імпортних. Але потрібно враховувати і погіршення геологічних умов видобутку в басейнах, що розробляються уже 100, або навіть 150 років. У Німеччині, наприклад, глибина видобутку вугілля істотно зменшилася, і в результаті рівень його світового видобутку почав підвищуватися повільніше. Так, у першій половині 1990-х років він коливався в межах від 4620 до 4700 млн т на рік. Отже, прогнози, що передбачали збільшення світового видобутку до 2015 р. до 5900 млн т, швидше за все не здійсняться. Стосовно співвідношення між видобутком кам'яного і бурого вугілля, то воно змінюватиметься убік зростання частки першого. За останні десятиліття вона уже зросла з 2/3 майже до 4/5.

Розподіл світового видобутку вугілля між трьома групами країн відрізняється від відповідних пропорцій і за нафтою, і за газом: 48 % видобутку забезпечують країни з перехідною економікою, 42 % - економічно розвинені країни Заходу і тільки 10 % - країни, що розвиваються. Однак частка країн, що розвиваються, загалом має тенденцію до збільшення. Країни Європи поступово втрачають свої позиції у видобутку вугілля унаслідок того, що на їх території поверхневі запаси цього мінералу майже вичерпані. Внаслідок цього в таких державах, як Німеччина, Франція, глибина шахт досягла 900 м, у Чехії - 700 м, у Великій Британії та Польщі - 550 м.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія промислових комплексів» автора Іщук С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ СВІТУ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

  • Розділ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ГАЛУЗЕВОГО І РЕГІОНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • 2.3. Методика аналізу виробничих зв'язків промислових комплексів

  • 2.4. Методичні засади структурного аналізу промислових комплексів економічних районів

  • 2.5. Ринкові механізми вдосконалення функціональної структури промислових комплексів

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗМІЩЕННЯ І ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • 3.2. Природні передумови

  • 3.3. Науково-інноваційні передумови

  • 3.4. Розселенські і транспортні передумови

  • 3.5. Агломераційний і вузловий ефекти

  • Розділ 4. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА У МІЖГАЛУЗЕВИХ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ

  • 4.3. Гірничо-металургійний комплекс

  • 4.4. Машинобудівний комплекс

  • 4.5. Комплекс хімічних та нафтохімічних виробництв

  • 4.6. Лісопромисловий комплекс

  • 4.7. Будівельний комплекс

  • 4.8. Комплекс з виробництва товарів народного споживання

  • 4.9. Структурні перетворення у міжгалузевих промислових комплексах

  • Розділ 5. ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ І РАЙОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ

  • Розділ 6. ПРОМИСЛОВІ КОМПЛЕКСИ СВІТУ
  • 6.2. Гірничодобувна промисловість

  • 6.3. Світова металургія

  • 6.4. Машинобудування

  • 6.5. Хімічна промисловість

  • 6.6. Лісова промисловість

  • 6.7. Виробництво товарів легкої промисловості

  • 6.8. Харчова промисловість і рибний промисел

  • Розділ 7. ОСНОВНІ ПРОМИСЛОВІ РАЙОНИ, ВУЗЛИ ТА АГЛОМЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

  • 7.2. Придніпровський промисловий район

  • 7.3. Харківський (Північно-Східний) промисловий район

  • 7.4. Київський промисловий район

  • 7.5. Львівсько-Карпатський промисловий район

  • 7.6. Причорноморський промисловий район

  • 7.7. Подільський промисловий район

  • 7.8. Волинський (Північно-Західний) промисловий район

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

  • ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи