Розділ «7.5. Львівсько-Карпатський промисловий район»

Територія району простягається по обидва боки Карпат у межах Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Район розташований на заході України і вигідно межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. Через його територію пролягають міжнародні залізничні та шосейні шляхи, газо- і нафтопроводи, лінії високовольтних електропередач.

Природні ресурси для розвитку промисловості району представлені паливними (природний газ і нафта, кам'яне вугілля), хімічними (калійні та кухонні солі, природні сірчані руди), різними будівельними матеріалами, а також каолінами, алунітами і навіть покладами золотоносних руд. Винятково важливе значення мають лісові ресурси Карпат, а також водні та рекреаційні ресурси.

Нафта і газ видобуваються у Передкарпатському нафтогазоносному басейні (Битківське, Долинське, Орів-Уличнянське - нафтові, Опарське, Угерське, Рудківське, Більче-Волицьке - газові). Кам'яне вугілля залягає на території Львівської області (Червоноградський і Сокальський райони). Незначні залягання бурого вугілля виявлені у Закарпатті, Передкарпатті і Придністров'ї. Виявлені великі запаси менілітових сланців у Передкарпатті, придатних для хімічної переробки. В межах території Івано-Франківської та Львівської областей видобувають і переробляють поклади калійної солі (Калуське і Стебницьке родовища) а на Львівщині - природні сірчані руди (Роздольське і Яворівське родовища). У Закарпатській області розробляються ртутні руди, алуніти, поліметали (Берегівське і Біганське родовища), а у Передкарпатті - залягання озокериту (Бориславське родовище).

У межах Карпат виявлено й освоєно багато мінеральних джерел, які використовують для лікувальних потреб і для постачання водою населення всіх областей України. Промислове освоєння цих джерел здійснено у Трускавці, Поляні Квасовій, Сваляві, Шиявах, Моршині.

Промисловий комплекс району представлений такими галузями: машинобудування і металообробка, галузі основної та органічної хімії, паливно-енергетична, лісова, деревообробна і лісохімічна, легка, харчова і будівельна. Кожна галузь охоплює групи підприємств, що формують комплекси певного напряму розвитку. Основою таких промислових комплексів є енерговиробничі цикли, які у переважній більшості незавершені (за винятком лісопромислового ЕВЦ).

У функціонально-галузевій структурі перевага надається тим галузям, які є трудомісткими і ґрунтуються на переробці місцевих мінерально-сировинних, лісових та сільськогосподарських ресурсів.

Машинобудівний комплекс

Хімічний комплекс

Розвивається на базі промислових покладів калійних солей, природних сірчаних руд, нафтогазової сировини, озокериту. Основними підприємствами хімічної промисловості є ВО "Оріана" (м. Калуш), Стебниківський калійний завод, ВО "Сірка" (м. Новий Розділ), Яворівський гірничо-сірчаний завод (м. Новояворівське), Даінавський завод технічного вуглецю, лакофарбові підприємства у Львові, Бориславі, Чернівцях, хіміко-фармацевтичний завод у Львові.

Паливно-енергетичний комплекс

Лісопромисловий комплекс

Комплекс підприємств, що виробляють товари народного споживання

Львівська промислова агломерація

Найбільше промислово-територіальне утворення у Західній частині України. До її територіального складу входять Львів (733 тис. осіб) і понад півтора десятка промислових пунктів, розміщених у зоні впливу великого міста (переважно в Пустомитивському, Городоцькому, Миколаївському, частково в Яворівському, Жовквіському, Буському, Ка-м'янка-Бузькому, Золочівському, Перемишлянському районах). Основними містами Львівської агломерації є: Городок, Пустомити, Комарно, Миколаїв, а також Дубляни, Винники, Жовква, Кам'янка-Бузька, Бібрка, Яворів, Новояворівське.

Значне зосередження промислових об'єктів у ядрі промислової агломерації місті Львові та його околицях зумовлено насамперед вигідним транспортно-географічним положенням міста, розміщеного на важливих залізничних і шосейних шляхах сполучення, які з'єднують Україну з країнами Західної Європи. Певну роль у цьому процесі відіграли мінерально-сировинні ресурси Прикарпаття, зокрема паливні та хімічні, а також лісосировинні ресурси Карпат і розвинене сільськогосподарське виробництво.

До провідних галузей Львівської промислової агломерації належать: машинобудування і металообробка переважно наукомісткого і неметаломісткого профілю, деревообробна і целюлозно-паперова та легка і харчова галузі. Особливе місце посідають дві провідні галузі - машинобудування і легка промисловість. Більшість машинобудівних підприємств зосереджена у Львові: заводи автобусний, автонавантажувачів, електроламповий, телевізійний, "Львівсільмаш", "Теплоконтроль", мотовелосипедів, фрезерних верстатів та ін. Найбільші підприємства легкої промисловості - трикотажна фірма "Промінь", взуттєва "Прогрес", шкіряна "Світанок", а також багато підприємств швейної, текстильної, бавовнопрядильної, галантерейної галузей. Добре розвинені м'ясна, молочна, кондитерська галузі промисловості. Важливими промисловими центрами, що входять до складу Львівської агломерації, е такі: Жовква, Кам'янка-Бузька, Пустомити, Красне та ін.

Подальший розвиток промисловості у межах агломерації натрапляє на певні перешкоди, пов'язані з браком деяких видів сировини і палива та недостатнім водопостачанням підприємств Львова.

Більшість промислових підприємств Львівсько-Карпатського промислового району зосереджена у промислових вузлах і центрах. Вони розмістились у Передкарпатті та Закарпатті. За характером виробництва всі промислові вузли можна поділити на дві групи:

1) вузли з розвитком видобувної та обробної промисловостей, що сформувались на базі використання корисних копалин - нафти і природного газу, калійної і кухонної солей, самородної сірки, сировини для виробництва будівельних матеріалів (Дрогобицько-Бориславський, Стрийсько-Роздольський і Калусько-Долинський);