Розділ «7.4. Київський промисловий район»

Територіально Київський район виокремлюється у складі Київської, Чернігівської, Житомирської та Черкаської областей. На його території розміщена столиця України - місто Київ - головний промисловий, громадський і політичний центр держави.

Район недостатньо забезпечений мінерально-сировинними ресурсами. У компонентній структурі природно-ресурсного потенціалу переважають земельні ресурси - важлива умова розвитку агропромислового комплексу і промислових галузей, що переробляють сільськогосподарську сировину. Мінеральні ресурси району представлені такими видами: паливні - нафта і природний газ (Гнідинцівське, Леляківське, Прилуцьке, Богданівське та інші родовища Чернігівщини), буре вугілля у Житомирській і Черкаській областях (Дніпровський буровугільний басейн), торф у поліських районах Київської, Чернігівської та Житомирської областей; рудні: титанові руди (ільменіти) на Житомирщині, у басейні р. Ірша; нерудні: фосфорити у Семенівському районі Чернігівської області; граніти і мармур у Житомирській області та басейнах річок Рось, Тетерів, Ірпінь; глини, піски, крейда, мергелі, каолін у Київській і Житомирський областях та низка інших видів сировини для промисловості будівельних матеріалів.

У функціонально-галузевій структурі промислового комплексу району значне місце посідають такі міжгалузеві промислові комплекси: машинобудівний (виробництво устаткування та апаратури для різних галузей промисловості, хімічного машинобудування, приладів та електротехнічних виробів, устаткування для харчової промисловості, продукції дорожнього машинобудування), хімічний (нафтохімічна промисловість, виробництво хімічних волокон, лаків і фарб, гумовотехнічних виробів, пластмас, мінеральних добрив, хіміко-фармацевтичної продукції, хімпрепаратів, предметів побутової хімії), лісопромисловий (лісозаготівля, деревообробка, меблева та лісохімічна галузі), комплекс виробництва товарів народного споживання (виробництво натурального шовку, тканин із льону, вовняна, трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова промисловості), будівельно-індустріальний (залізобетонна, виробництво будівельних конструкцій, черепиці, облицювальних матеріалів), агропромисловий (молочна, м'ясна, цукрова, овочеконсервна).

Серед районних циклів виробництв найбільшого розвитку набули машинобудівний і агропромисловий. Однак машинобудівний цикл характеризується незавершеністю багатьох стадій виробництва, а також браком деяких виробничих ланок. Це зумовлює розвиток кооперування підприємств із галузями машинобудування інших районів України та сусідніх держав, зокрема Росії та Білорусі.

У територіальній структурі промислового комплексу Київського району домінуючу роль відіграють Київська промислова агломерація та великі промислові вузли. Київська промислова агломерація - складна система, ядром якої є промисловий вузол міста-мільйонера Києва. її територія охоплює всі прилеглі до ядра адміністративні райони, пов'язані з ним виробничими, ресурсними, трудовими, комунікаційними, матеріально-технічними і транспортними зв'язками.

Великі промислові вузли функціонують в обласних центрах, які виконують багато функцій, у тому числі промислову. На території Київського промислового району таких вузлів нараховують чотири: Чернігівський, Житомирський, Білоцерківський і Черкаський, їх територія не обмежується лише обласними центрами, а охоплює всі ті поселення, що розташовані в зоні впливу великих міст.

До важливих промислових центрів належать такі міста: Ніжин, Прилуки, Коростень, Бердичів, Умань та ін. Крім промислових вузлів і центрів, функціонують малі міста і поселення міського типу, на території яких зосереджені різні промислові підприємства (будівельні, деревообробні, плодоовочеконсервні, м'ясні, молочні, цукрові тощо).

Київська промислова агломерація

Це потужне промислово-територіальне утворення, що сформувалось на основі промислових об'єктів міста-мільйонера Києва (2693,1 тис. осіб) та прилеглих до нього поселень приміських районів. Окрім Києва, до територіального складу промислової агломерації входять такі адміністративні приміські райони: на півночі - Броварський, Вишгородський; на півдні - Васильківський, Обухівський, Фастівський, Кагарлицький; на заході - Києво-Святошинський, Бородянський, Макарівський, на сході - Бориспільський. До Київської агломерації, крім міста-столиці, належать також Ірпінь, Вишневе, Боярка, Буча, Вишгород, Бровари, Бориспіль, Васильків, Українка, Обухів, Фастів, Кагарлик.

Промисловість розміщена нерівномірно внаслідок впливу низки факторів, серед яких найбільше значення мали вигідне транспортне й економ і ко-географічне положення та трудові ресурси. Завдяки їх вирішальному впливу промисловість зосереджується у певних напрямках, починаючи з ядра агломерації і закінчуючи віддаленими від нього поселеннями. Головними напрямками (секторами) розташування промисловості Київської промислової агломерації є: північно-східний (Броварський), північно-західний (Ірпінсько-Буча-Гостомельський), південно-західний (Васильківсько-Фастівський). Ці три сектори сформувались уздовж головних залізничних магістралей.

Київська промислова агломерація має складну галузеву структуру з переважанням машинобудування і металообробки. В її межах зосереджено близько 500 промислових підприємств різних галузей. Окрім машинобудування, значний розвиток одержали хімічна і нафтохімічна, деревообробна, легка, харчова, будівельна і поліграфічна промисловості.

Провідна роль у галузевій структурі належить великій групі підприємств машинобудування і металообробки (понад 130 підприємств). Характерно, що переважна більшість підприємств машинобудівного комплексу розміщена у Києві, де найбільше вирізняються виробництва електротехнічної, приладобудівної галузей та виробництво апаратури. У межах території міста виокремлюються внутрішньоміські промислові утворення з великими машинобудівними заводами, об'єднаннями й акціонерними товариствами. Серед них - "Арсенал", "Атек", "Авіант", "Електронмаш", "Точелектроприлад", "Київторгмаш", "Більшовик", "Медапаратура" "Укркабель" та ін. На багатьох підприємствах, що працювали на військово-промисловий комплекс, розпочалася і продовжується конверсія.

У межах Києва сформувалася надмірна концентрація галузей хімічного та нафтохімічного комплексу, загального машинобудування, енергоємних та ресурсомістких галузей будівельної індустрії. Водночас для Києва актуальним є питання подальшого розвитку легкої та харчової промисловостей, високоточного машинобудування, приладобудування, верстатобудування, виробництва ЕОМ, побутової техніки й інших наукомістких галузей.

Хімічна і нафтохімічна промисловості представлені виробництвом хімічних волокон, гумотехнічних виробів, лаків, фарб, медичних препаратів, отрутохімікатів. Флагманом хімічної промисловості є Дарницький хімічний комбінат.

Підприємства легкої промисловості спеціалізуються на виробництві шовкових тканин, трикотажних і швейних виробів та шкіряного взуття. Найбільші з них: трикотажна фабрика "Киянка", експериментальне взуттєве об'єднання "Київ".

Одна з найрозвиненіших галузей - харчова промисловість. Вона представлена всіма галузями, які мають розвиватись у містах-мільйонерах. Особливо вирізняються такі галузі, як кондитерська, хлібопекарська, пивоварна, м'ясна, молочна.

У Києві працюють три домобудівні комбінати та підприємство "Будіндустрія". Добре розвинені деревообробна та поліграфічна галузі.

До Київської промислової агломерації належить багатогалузевий промисловий центр Бровари. Тут розміщені підприємства машинобудування, порошкової металургії, алюмінієвих будівельних конструкцій, виробництва пластмас, деревообробки, легкої і харчової галузей. Усі вони мають виробничі зв'язки з київськими підприємствами і виконують важливі функції у розвитку Київського промислового утворення.

Значними промисловими центрами є Фастів і Бориспіль. Фастів - це не тільки промисловий центр, а й великий залізничний вузол. У місті розташовані заводи машинобудування, меблева і швейна фабрики, кілька підприємств будівельної індустрії та харчової промисловості. Фастівський залізничний вузол здійснює велику роботу з вантажообігу в межах Південно-Західної залізниці.