Розділ «6.6. Лісова промисловість»

Значення лісової промисловості світу визначається тією роллю, що продовжують відігравати деревина і вироби з неї як у світовому господарстві, так і в повсякденному житті людей. Слід також враховувати, що лісові ресурси належать до категорії поновлюваних. Однак зосередження їх лише в двох головних лісових поясах Землі свідчить про велику нерівномірність розміщення, а надмірне використання лісових ресурсів призводить до значних екологічних проблем. Лісова промисловість світу має низку підгалузей:

1) лісозаготівельна промисловість, що забезпечує заготівлю деревини;

2) механічна переробка деревини, до якої входять лісопильна промисловість, виробництво фанери, ДСП і ДВП, будівельних деталей, з яких виготовляють стандартні будинки, меблі та ін.;

3) хімічна і хіміко-механічна переробка деревини, представлена насамперед целюлозно-паперовою промисловістю.

Ці підгалузі лісового комплексу відіграють важливу роль у світовому господарстві. Однак їх співвідношення з часом змінюється. Одночасно відбуваються і географічні зрушення в їх розміщенні.

Головна функція лісозаготівельної промисловості полягає в заготівлі (вивезенні) деревини, або так званих круглих лісоматеріалів. Світова заготівля таких матеріалів у 1965 р. становила 2 млрд м8, у 19,85 р. збільшилася до 3,1, у 1990 р. досягла 3,4 млрд м8, але потім протягом 90-х років залишалася приблизно на тому самому рівні. Однак за такою зовнішньою стабільністю приховуються, мабуть, найпомітніші у всій лісовій промисловості географічні зрушення. їх сутність полягає у зростанні ролі південного лісового поясу (тобто країн, що розвиваються) у світовій заготівлі деревини за відповідного зменшення значення північного поясу. Це можна показати на прикладі першої десятки країн за обсягами заготівлі деревини. Ще не так давно провідними державами десятки були США, Росія, Канада, Фінляндія, Швеція, а нині до її складу входять також Китай (у результаті високих темпів зростання він вийшов на друге місце в світі після США), Індія, Бразилія, Індонезія, Нігерія; до того ж одразу за ними місця посідають Малайзія та Ефіопія. Одночасно збільшилася роль країн південного поясу - Бразилії, Індонезії, Малайзії - в експорті круглого лісу.

Звідси випливає, що на сьогодні і в економічно розвинених країнах і в країнах, що розвиваються, є сприятливі передумови для розвитку деревообробної промисловості. Насправді це не зовсім так, оскільки багато що залежить від співвідношення ділової (промислової) і дров'яної (паливної) деревини. У структурі паливоспоживання розвинених країн частка дров'яної деревини дуже незначна (у Канаді вона становить 3 %, у Швеції - 6, у Фінляндії - 8, у США - 12, у Росії - 26 %). Водночас в Африці ця частка досягає 78 %, а в окремих країнах - ще більше (в Ефіопії - 96, у Нігерії - 95 %). Подібні тенденції характерні для країн Азії (в Індії - 90 %, в Індонезії - 80, у Китаї - 68 %) та Латинської Америки, де на дрова в середньому спрямовується 57 % деревини, що заготовляється, а в Бразилії - навіть 70 %,

Про обсяги і розміщення підприємств механічної переробки деревини найчастіше судять з огляду на обсяги виробництва пиломатеріалів, які у 1990-х роках становили приблизно 430- 440 млн м3. Найбільшу кількість пиломатеріалів виготовляють США (110 млн т), Канада (65 млн т), Китай, Японія, Росія, Бразилія, Індія. Ці самі країни переважно вирізняються і за виробництвом фанери. Але до складу першої десятки за випуском ДСП входять і деякі країни Західної Європи (Німеччина, Франція, Швеція, Фінляндія). Великі експортери пиломатеріалів - США, Канада, Швеція, Фінляндія, Росія. Але останнім часом до них долучилися також Бразилія, Нігерія, країни Південно-Східної Азії.

Коли йдеться про хімічну і хіміко-механічну переробку деревини, то мається на увазі насамперед виробництво целюлози, паперу і картону. У географії виробництва целюлози останнім часом не було великих змін. Вона, як і раніше, зосереджена в межах країн північного лісового поясу, що виготовляють переважно хвойну деревину. При цьому приблизно половина усього світового виробництва припадає на США і Канаду. Однак до складу першої десятки країн з виробництва целюлози уже входять Китай і Бразилія.

Приблизно те саме можна сказати і про географію виробництва паперової продукції, 30 % якої становить типографський папір, 13 % - газетний і 57 % - інші види паперу й картону, що використовуються для пакування, технічних і санітарних цілей та ін. У світовому виробництві (воно зросло зі 130 млн т у 1970 р. до 300 млн т наприкінці 1990-х років) й експорті паперової продукції головну роль відіграють економічно розвинені країни. Про це свідчить і склад першої десятки виробників паперу й картону, до якої починаючи з 1980-х років входить одна з країн, що розвиваються, - Китай (табл. 6.6).

Таблиця 6.6. Перша десятка країн з виробництва паперу й картону

З табл. 6.6 випливає також, що найбільший у світі виробник (додамо, і експортер) газетного паперу - Канада, на яку припадає 1/4 з 36 млн т світового його випуску. Як коментар до табл. 6.6 можна додати, що до другої десятки країн з виробництва паперової продукції належать Велика Британія, Іспанія, Австрія, Росія, Індія, Нідерланди, Мексика, Норвегія, Австралія і ПАР.

У середині 1990-х років приблизно 75 % світового споживання паперу припадало на економічно розвинені країни. Споживання паперу на душу населення становило у середньому 160 кг (у США, Канаді - понад 360, у Фінляндії - більше 400 кг), тоді як середній показник для країн, що розвиваються, дорівнював 4,2 кг.

У сучасних умовах лісові товари також мають великий попит, отже, виробництво пиломатеріалів, паперу, картону та дров'яної деревини збільшиться. Однак темпи цього приросту дещо менші, ніж в останнє двадцятиліття XX ст. Значною мірою це пов'язано з раціональнішим використанням деревини, особливо з огляду на те, що зростання обсягів світової лісосіки поступово наближається до обсягів річного приросту лісової біомаси. Очікується, щодо 2015 р. світовий попит на лісові ресурси збільшиться до 450 млн т, у тому числі в Північній Америці - до 130 млн і в Західній Європі - до 100 млн т. Вважають також, що до цього часу 45 % усього паперу в світі виготовлятимуть на основі макулатури (у Північній Америці та Західній Європі - по 53 %, в Азії - 43 %). Стосовно частки країн, що розвиваються, у світовому споживанні паперу, то вона збільшиться до 1/3.