Розділ 37. Наш єдиний захист

Усі, хто дорожить своїми вічними інтересами, повинні стояти на сторожі, щоб не стати жертвами скептицизму. Напади будуть спрямовані на основні стовпи істини. Неможливо уникнути їдких насмішок, залишитись нейтральним до фальшивих висновків, оманливих і згубних вчень сучасного атеїзму. В арсеналі сатани є спокуси до кожного з людей. Над неписьменними він насміхається або дошкуляє глузуванням, тоді як високоосвіченим пропонує псевдонаукові заперечення і філософські мудрування; але й перше й друге розраховане на те, щоб викликати недовір'я або зневагу до Святого Письма. Навіть недосвідчена молодь дозволяє собі сумніватись у фундаментальних принципах християнства. Цей юнацький атеїзм, яким би наївним він не здавався, справляє певний вплив. Багато хто починає насміхатися над вірою своїх батьків і зневажати Духа благодаті (Євреям 10:29). Не. одне життя котре могло б прославляти Бога і бути благословенням для світу, опоганене отруйним духом атеїзму! Усі, хто довіряє зухвалим людським висновкам і гадає, що може пояснити божественні таємниці та збагнути істину без допомоги мудрості Божої, заплутались у тенетах сатани.

Ми живемо в найурочистіший період історії світу. Доля мешканців Землі незабаром буде вирішена. Наше майбутнє благополуччя, а також спасіння Інших душ залежить від того, яку дорогу оберемо сьогодні. Ми маємо потребу в керівництві Духа Істини. Кожний послідовник Христа нехай серйозно запитає: “Господи! Що накажеш мені робити?” Упокорюйтесь перед Господом у пості й молитві і багато роздумуйте над Його Словом, зокрема над сценами суду. Зараз слід шукати глибокого живого досвіду з Богом. Не гайте часу! Навколо нас відбуваються надзвичайно важливі події; ми живемо на завороженій території сатани. Прокиньтесь зі сну, Господні вартові, бо ворог чатує навколо вас, готовий у будь-яку мить напасти, і ви можете стати його легкою здобиччю.

Багато хто обманює себе щодо свого справжнього становища перед Богом. Вони радіють з того, що не роблять поганих учинків, але забувають, що Бог чекає від них добрих і благородних справ, якими вони нехтують. Недостатньо бути тільки деревами в саду Божому. Люди повинні виправдати Його сподівання, приносячи плоди. Він спитає з них за всі добрі діла, які за допомогою Божої благодаті вони могли б зробити, але не зробили. У небесних книгах вони записані як безплідні дерева. Але становище навіть таких людей не є безнадійним. Серце, сповнене довготерпіння і любові, все ще благає за тих, хто знехтував милосердям Божим та зловживав Його благодаттю. Тому сказано: “Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, — і Христос освітить тебе! Отож, уважайте, як вам треба поводитися... використовуючи час, дні-бо лукаві” (Ефесянам 5:14—16).

Коли надійде час випробовування, тоді виявляться всі ті, що зробили Слово Боже правилом свого життя. Влітку не видно різниці між вічнозеленими деревами і тими, що скидають своє листя, але, коли надходить зима, вічнозелені дерева залишаються такими, як і були, а решта його втрачає. Так і нині важко відрізнити справжнього християнина від удаваного. Але близько той час, коли ця різниця стане очевидною. Як тільки постане протиборство, як тільки здобудуть силу фанатизм і нетерпимість, як тільки розпочнуться гоніння, напівнавернені і лицеміри похитнуться і зречуться своєї віри, в той час, як істинний християнин стоятиме твердо, як скеля; його віра зміцниться ще більше, надія стане ще світлішою, ніж за днів добробуту.

Псалмист говорить: “Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому що ненавиджу всяку дорогу неправди!” (Псалми 118:104). “Блаженна людина, що мудрість знайшла”, вона “буде, як дерево те, над водою посаджене, що до потоку пускає своє коріння; воно не боїться, як прийде спека, — і його листя зелене; під час посухи йому байдуже — воно не перестає родити” (Приповісті 3:13; Єремії 17:8).