Розділ «КОРОТКИЙ РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ СЛОВНИК»

Аватара — в індуїзмі втілення бога в образах інших богів, людей або тварин.

Автокефалія—самоврядування, адміністративна незалежність по-місних Православних Церков.

Азан—заклик до щоденної ритуальної молитви (намазу), що п’ять разів на день лунає з мінаретів мечетей у країнах або територіях, де поширений іслам.

Амулет — невеликий предмет, який наділяється надприродною силою, здатністю захищати, оберігати його власника від всіляких нещасть, ворожих чар тощо.

Анафема—у християнстві найвища кара для віруючого, яка означає його відлучення від Церкви.

Ангели—згідно з віровченням іудаїзму, християнства та ісламу, створені Богом безтілесні надприродні істоти, що повідомляють людям його волю.

Анімізм — віра в надприродне існування душі і духів, як своєрідних двійників людей, тварин, рослин, предметів і природних явищ. Виникає як форма первісної релігії, надалі стає невіддільним елементом будь-якої релігії.

Апостоли — мандрівні проповідники у первісному християнстві, які поширювали його у давніх громадах, а також серед нехристиян. Пізніше Церква стала називати апостолами переважно тільки 12 найближчих учнів Ісуса Христа, які, згідно з новозаповітними текстами, були обрані ним для проповіді його вчення.

Архат—згідно з буддійським вченням: 1) епітет Будди; 2) у буддизмі тхеравади людина, яка шляхом перевтілень наблизилася до найвищого рівня духовного розвитку — нірвани; 3) праведник, святий. Архатами вважались найближчі учні Будди Шак’ямуні.

Архідиякон—духовний сан у християн, старший з дияконів, помічник єпископа при богослужінні, найчастіше — чернець.

Архієпископ — старший єпископ, один з вищих титулів у Християнській Церкві, середній між єпископом і митрополитом. Як правило, очолює велику за розмірами єпархію. У той же час цей титул надається на знак великих заслуг перед Християнською Церквою.

Архієрей – у східному християнстві загальна назва вищих церковних ієрархів (єпископів, архієпископів, митрополитів, патріарха) з числа т. зв. "чорного", тобто чернечого духовенства.

Архімандрит — вищий перед єпископом чернечий чин у східному християнстві, почесний титул настоятелів великих монастирів.

Аскетизм релігійний — концепція і певний спосіб життя, що передбачають добровільну відмову від життєвих благ та задоволень.

Ахімса — в індуїзмі, буддизмі релігійно-етичний принцип, ЯКИЙ означає: не слід робити нічого, що завдає страждань або бентежить будь-які живі істоти.

Айят, аят – найменший відокремлюваний уривок коранічного тексту, вірш Корану.

Аятола — найвищий титул шиїтських релігійних провідників.

Богослов’я, теологія — у християнстві система обґрунтування і захисту релігійного вчення про Бога, сукупність доказів істинності догматики, релігійної моралі, правил і норм життя духовенства і віруючих, боговстановл ення віровчення і Церкви.

Бодхисатва — у буддизмі людина чи будь-яка інша істота, яка упритул наблизилась до виходу з колеса сансари—з кола нескінченних перероджень, але добровільно вирішила залишитися в ній, щоб допомогти просвітленню інших. У пантеоні буддизму посідають промокне місце поміж буддами і архатами.